Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Заняття 17.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.07.2019
Размер:
139.26 Кб
Скачать

МІШСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

„ЗАТВЕРДЖЕНО"

на методичній нараді кафедри

загальної хірургії № 1

Завідувач кафедри, д.мед.н., професор

_____________О.І.Дронов

Методичні рекомендації

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна

загальна хірургія

Модуль №

1

Змістовний модуль №

4

Тема заняття

17

Опіки. Опікова хвороба. Відмороження, електротравма.

Курс

3

Факультет

II, III медичні, ФПЛЗСУ, медико психологічний

Київ 2007

І.Актуальність теми.

Актуальність проблеми термічних уражень визначається порівняно високою частотою їх в побуті і на виробництві, тяжкістю опікової травми, складністю і тривалістю лікування хворих з опіками, чсатою інвалідизацією та високою летальністю. Навіть в мирний час загальна летальність при опіках у дорослих за даними Київського опікового центру в 2000 р. склала 7,5 % (проф. М.Ю.Повстяний).

В останні роки кількість опіків в Україні не зменшилась і складає в середньому 145 тис. за рік (М.Ю.Повстяний). В США в мирний час опіки отримують 6-8 % людей, з них помирають щорічно 10 тис. чоловік.

Актуальність проблеми визначається також її виключно важливим значенням для сучасної військово-польової хірургії.

При застосуванні сучасної термоядерної зброї загальна кількість обпечених в комбінації з іншими ураженнями складає, по даним Крауфорд, Ле Рой, 65-75 % від всіх санітарних втрат.

В зв'язку з цим знання опікової травми, вміння правильно діагностувати площу, глибину і важкість уражень, надавати допомогу, проводити профілактику ускладнень, безперечно, має важливе значення при підготовці майбутніх лікарів.

2. Конкретні цілі.

Аналізувати основні принципи ведення, профілактики та заходів щодо застосування та лікування хворих з опіковою хворою, відмороженнями та є л ектротравмами.

Пояснювати основи гігієни тіла та білизни стаціонарного хворого, елементи догляду за хворими, які знаходяться у різному по важкості стані.

Запропонувати виявляти фізіологічні відхилення та ускладнення в організмі у відповідь на опіки, відмороження та електротравму, формулювати комплекс заходів, які спрямовані на профілактику ранніх та пізніх ускладнень.

Класифікувати основні види опіків, відморожень та електротравми.

Трактувати:

- основні клінічні прояви опікової хвороби, відморожень та електротравми;

- принципи надання першої медичної допомоги хворим з опіками, відмороженнями та єлектротравмами.

- принципи надання першої допомоги при опіках

  • види опіків, відморожень та електротравм, іммобілізація пацієнта на догоспітальному етапі;

  • можливості хірургічної корекції опікової хвороби в залежності від їх локалізації та рівня ушкодження;

  • нормальну анатомію шкіри та її дериватів;

  • основи десмургії;

  • анатомічні особливості кровообігу верхніх та нижніх кінцівок;

  • анатомічні особливості інервації верхніх та нижніх кінцівок

Проаналізувати механізм виникнення опікової хвороби, динаміку біохімічних змін у процесі її виникнення, обмін мікроелементів, залежність репаративної регенерації від умов кровопостачання, стану нервової та ендокринної систем, а також гомеостазу.

Скласти план профілактичних заходів та корекції післяопераційних порушень, що виникають в післяопераційному періоді:

  • володіти методами загального клінічного обстеження хірургічних хворих (збором анамнезу, пальпацією, перкусією, аускультацією)

  • правильно оцінити клінічні особливості термічних уражень, володіти основами десмургіі;

  • основні напрями в наданні невідкладної допомоги подібним хворим

  • оцінювати загальний стан хворих з урахуванням змін основних показників гомеостазу;

  • орієнтуватись в механізмі дії основних препаратів, які використовують для проведення інтенсивної інфузійної терапії, препаратів, що впливають на серцево-судинну, легеневу, сечовидільну системи, анальгетиків, антибіотиків

  • реабілітацію функції нервової та ендокринної систем;