- •Характеристика психологічного віку
- •Загальні освітні завдання
- •Фізичний розвиток
- •Охорона життя та зміцнення здоров'я дітей
- •Розвиток рухової активності
- •Перелік рухових умінь і навичок, необхідних для повноцінного фізичного розвитку старшого дошкільника Вправи з основних рухів
- •Рухливі ігри
- •Спортивні вправи
- •Пізнавальний розвиток
- •Загальнопізнавальний розвиток у світі природи
- •У світі предметів
- •У світі людей
- •Логіко-математичний розвиток у світі чисел та цифр
- •У світі форм і величин
- •У світі простору і часу
- •Мовленнєвий розвиток
- •Художньо-естетичний розвиток
- •Малювання
- •Ліплення
- •Аплікування
- •Конструювання
- •Малювання
- •Ліплення
- •Конструювання
- •Слухання музики
- •Співаночки
- •Хороводи
- •Розваги
- •Ігрова діяльність
- •Дидактичні ігри
- •Рухливі ігри
- •Народні ігри
- •Трудова діяльність
- •Самообслуговування
- •Господарсько-побутова праця
- •Праця в природі
- •Поради щодо організації дослідів у природному довкіллі
- •Орієнтовні показники нервово-психічного розвитку дітей 5-6 років
- •Показники прояву здібностей і нахилів дитини старшого дошкільного віку
- •Література
Поради щодо організації дослідів у природному довкіллі
Педагоги і батьки мають зосереджувати увагу на поєднанні різних способів подачі дітям знань про природу, формуванні в них практичних умінь і навичок взаємодії з нею, вихованні бережливого ставлення до природного довкілля в організованій і самостійній діяльності, сприяти розвитку пізнавальної активності та екологічної культури дошкільника. Дієвості такого освітнього впливу сприяє залучення дітей до пошуково-дослідницької діяльності.
Природознавчі досліди є водночас продуктом і процесом діяльності. Як продукт – це упорядкований обсяг знань про фізичний та природний світ, а як процес – спостереження та експериментування. Дуже важливо, щоб діти брали участь у дослідженні природи, оскільки ті вміння, які вони розвинуть у себе, переноситимуться в процес освоєння інших сфер життєдіяльності й стануть у пригоді впродовж усього життя. До цих умінь належать, зокрема, вміння спостерігати, порівнювати, класифікувати, описувати, передбачати, вимірювати.
У структурі досліду виокремлюється кілька етапів
Перший етап – підготовка до пошукової діяльності в природі. Він має бути спрямований на виявлення знань дітей про певні об'єкти та природні явища, створення атмосфери зацікавленості.
Цьому сприятимуть доречно поставлені у вступній бесіді запитання, цікава розповідь дорослого. Наприклад, під час гри малят з повітряними кульками вихователь може запитати: "Як ви гадаєте, яка з повітряних кульок важча: та, що наповнена повітрям, чи порожня?".
Другий етап – початок досліду. Він розпочинається з висунення припущень. Маючи потрібні знання, діти можуть самі висувати їх у вигляді певних висловлювань. ("Легша та кулька, що може літати, тобто наповнена повітрям").
Правильність чи неправильність припущення слід потім підтвердити або спростувати дослідом. Після цього дослід треба обговорити. Всі умови в перебігові обговорення мають бути однакові, окрім якоїсь одної. Це забезпечить чистоту експерименту. Наприклад, щоб перевірити наведене вище припущення, слід зважити обидві кульки, тобто наповнену повітрям і порожню, вагу яких порівнюємо. Та спочатку треба пересвідчитися, чи однакові вони за всіма параметрами: кольором, формою, розміром. А щоб переконатися в тому, що вони однакові й за вагою, обидві кульки слід зважити, перш ніж одну з них наповнити повітрям.
Третій етап – проведення досліду, перевірка припущення та подальший обмін думками.
У наведеному прикладі одну з кульок наповнюють повітрям та знову зважують на терезах. Результати зважування порожньої кульки і кульки, яку наповнено повітрям, порівнюють.
Дорослий має правильно продумати свої дії та участь дітей у логічній послідовності, визначивши порядок виконання досліду, способи поетапної фіксації результатів, основні й допоміжні засоби, матеріали.
Четвертий етап – заключний, на якому обговорюють результати досліду. Тут робляться висновки, які підтверджують або спростовують початкові припущення.
Слід пам'ятати, що нові знання як результат самостійного "відкриття" дитини мають базуватися на попередньо засвоєних. Планування дослідницької роботи має повністю підпорядковуватися єдиній меті – обґрунтованому переходу абстрактних теоретичних уявлень через унаочнення на рівень узагальнених, систематизованих, обґрунтованих знань.
Залежно від обсягу та складності організації та проведення дослід може бути як цілим заняттям з ознайомлення з природою, так і його компонентом. Нескладні досліди можна проводити також під час екскурсій у природу, прогулянок, цільових прогулянок, праці в природі з метою закріплення, узагальнення та систематизації знань старших дошкільників.
Додаток 5