Тема 15. Світовий валютний ринок Основні питання для вивчення

15. 1. Сутність, структура та функції світового валютного ринку.

15. 2. Валютні операції та їх основні види.

15. 3. Основні центри торгівлі валютою.

15. 4. Міжнародні валютно-фінансові організації та їх роль.

15. 5. Валютний ринок України та особливості його функціонування.

Література

1. Гроші та кредит: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. // М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пудовкіна та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. – К. : КНЕУ, 2002. – С. 246 – 320, 561 – 590.

2. Ломакин В. К. Мировая экономика. Учебник для Вузов. –М.: "Юиити-Даиа", 2007. – С. 127-129.

3. Міжнародна економіка: Підручник / За ред. В. М. Тарасевича. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 158 – 172.

4. Передрій О. С. Міжнародні економічні відносини. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 159 – 199.

5. Семенов А. Г. Современная система международных валютных отношений. Учебное пособие. – Донецк: ДонНУ, 2001. – С. 83 – 143.

6. Солонінко К.С. Міжнародна економіка: Навч. Посібник. – К.: Кондор, 2008. – С. 275-283.

7. Світова економіка: Підручник / А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирков та ін. – 2‑ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2001. – С. 177‑183.

8. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть // А. С. Філіпенко, В. С. Будкін, А. С. Гальчинський та ін. – К.: Либідь, 2002. ‑С. 344 – 464.

15. 1. Сутність, структура та функції світового валютного ринку

Валютний ринок — це складова сфери обміну національної та міжнародної економіки, в якій здійснюється торгівля національними та наднаціональними грошовими одиницями і валютними цінностями, що обслуговують міжнародні платіжні операції.

Валютний ринок представляє собою складну систему механізмів та інститутів, які доповнюють одне одного (рис. 15.1).

Причини становлення і розвитку сучасного світового валютного ринку:

- висока і зростаюча ступінь інтернаціоналізації господарських зв’язків, яка отримала вираження у зростаючих темпах і масштабах міжнародної торгівлі, міжнародного руху капіталів, транснаціоналізації власне процесу виробництва і формуванні на цій основі специфічного сегменту світового господарства – "других економік", розгортання міждержавних інтеграційних процесів;

- формування нового типу міжнародних корпорацій та банків (транснаціональних), їх перетворення у головних суб’єктів світогосподарських зв’язків;

- становлення та стрімкий розвиток світового ринку капіталів, у тому числі специфічного, власне міжнародного євровалютного ринку;

- посилення тенденції до дерегулювання кредитно-фінансової сфери у розвинутих країнах; поступове послаблення валютних обмежень та впровадження системи конвертованості валют у основних розвинутих країнах;

- НТР в області банківської техніки, в системі фінансових, валютних, кредитних операцій.

Національні валютні ринки в сучасному розумінні сформувалися у ХІХ ст. Основи світового валютного ринку, як цілісної системи, були закладені у 50 – 60-тих роках ХХ ст.

Суб’єктами валютного ринку виступають продавці валюти, її покупці та посередники, а саме:

1) комерційні банки. Більшість валютних операцій здійснюється через банки, які виконують на договірній основі доручення іноземних банків — кореспондентів. Банки, яким надано право на проведення валютних операцій, називаються уповноваженими девізними або валютними. Найбільший вплив на світових валютних ринках мають такі банки, як Deutsche Bank, Barclays Bank, Union Bank of Switzerland, Citibank, Chase Manhattan Bank, Standard Chartered Bank та інші;

2) фірми, що здійснюють зовнішньоторговельні операції. Вони як правило не мають прямого доступу на валютний ринок і проводять валютні операції через комерційні банки;

3) компанії, що здійснюють закордонне вкладання активів, наприклад, Investment Funds, Money Market Funds, International Corporations;

4) центральні банки — управляють валютними резервами, проводять валютні операції, впливають на рівень обмінного курсу, регулюють рівень процентних ставок по депозитам у національній валюті. Найбільш впливовими вважаються: Федеральна Резервна Система США (FED), Бундесбанк (Німеччина) і Bank of England (Великобританія);

5) приватні особи — здійснюють широкий спектр неторговельних операцій, пов’язаних із закордонним туризмом, переказом зарплати, пенсій, гонорарів, купівлею і продажем наявної валюти;

6) валютні біржі та брокерські фірми — зводять покупців та продавців іноземної валюти і здійснюють між ними валютні операції.

Функції валютних ринків:

- забезпечення своєчасного здійснення міжнародних розрахунків;

- курсоутворення;

- страхування валютних ризиків і формування специфічної системи, яка забезпечує суб’єктам валютного ринку отримання особливого прибутку у вигляді курсової різниці - спекулятивного;

- диверсифікація валютних резервів банків, підприємств, держав;

- саморегулювання валютних курсів. Світовий валютний ринок – це не проста арифметична сума національних, регіональних та міжнародних ринків, а певним чином субординована, взаємопідпорядкована система ринкових сегментів, між якими існує взаємообумовлений прямий та зворотний зв’язок. Цій системі притаманні і специфічні ознаки (рис.15.2).

Світовий валютний ринок структурується за певними критеріями (табл.15.1).

Таблиця 15.1. Структура світового валютного ринку

Продовження таблиці 15.1

Механізм валютного ринку (рис.15.3) представляє собою узгодження попиту і пропозиції валют у процесі їх купівлі – продажу.

Рис. 15.3. Валютний ринок: S — пропозиція валюти, D — попит на валюту, е — номінальній валютний курс (ціна валюти), Q — кількість валюти