4.8. Ціноутворення в міжнародній торгівлі. Міжнародна торгівля і розподіл доходів

При аналізі ціноутворення на світовому ринку враховується пропозиція та динаміка попиту. Якщо криві попиту об’єднати з кривими пропозиції, то можна продемонструвати вплив міжнародної торгівлі на виробництво, споживання і ціни (рис. 4.2).

Надлишковий попит визначається виникненням дефіциту американських тканин на американському ринку і характеризує обсяг можливого імпорту за даною ціною. Ринкова кон’юнктура, що характеризується надлишковою пропозицією на англійському ринку, визначає умови можливого експорту. Таким чином, світова ціна визначається точкою перетину кривих надлишкового попиту Dm та надлишкової пропозиції Sx (рис. 4.2,б)

Dm = Dus - Sus (4.1)

де Dus – попит на ринку США;

Sus – пропозиція на ринку США.

Sx = S_f -D_f , (4.2)

де S_f - пропозиція на ринку Англії;

D_f - попит на ринку Англії.

Світова ціна - це грошове вираження інтернаціональної вартості товарів і послуг, що реалізуються на зовнішньому ринку. Ключовою особливістю міжнародної ціни на відміну від внутрішньої є множинність, коли по одному й тому ж товару можуть встановлюватися різні ціни.

а) ринок тканин США

б) міжнародна торгівля тканинами

в) ринок тканин Англії

Рис. 4.2. Ціноутворення в міжнародній торгівлі.

В умовах відсутності торгівлі на ринку США ринкова рівновага встановлюється у точці А при ціні 2$ за метр. Після встановлення вільних зовнішньоторговельних відносин ціна зменшується до рівня 1$, виникає дефіцит(рис. 4.2, а).

Споживчий надлишок зростає на площу (a+b+d), a втрати виробників складуть область (а). Чистий виграш США дорівнюватиме області (b+d).

Класифікація світових цін:

1. За напрямком товарних потоків:

 Експортна ціна – ціна, за якою товар реалізується зарубіжному контрагенту.

 Імпортна ціна – ціна, по якій товар купується у зарубіжного контрагента.

2. За умовами розрахунків:

 Ціна комерційних угод – відображає інтернаціональну ціну виробництва при звичайному порядку здійснення угоди купівлі-продажу.

 Ціна клірингових розрахунків – ціна товару, в якій враховані умови і особливості клірингу. (кліринг – це система безготівкових розрахунків за товари та послуги, заснована на заліку взаємних вимог та обов’язків).

 Ціна програм допомоги – ціна товару, в якій враховані умови і особливості реалізації програм допомоги.

 Трансфертна ціна – ціна товару, по якій здійснюються внутрішньокорпораційні операції.

3. За повнотою врахування витрат:

 Ціна нетто – чиста ціна товару на місці його купівлі-продажу.

 Ціна споживання – сума витрат покупця, включаючи витрати на придбання та використання товару в нормативний строк.

4. За мірою фіксації:

 Контрактна ціна – ціна, яка встановлюється в контракті і виражається у валюті країни експортера, імпортера або третьої країни.

 Тверда ціна – встановлюється в момент підписання контракту та не підлягає ніякому коригуванню впродовж терміну його дії.

 Рухома ціна – фіксується в момент укладання контракту і може бути переглянута в подальшому, якщо ринкова ціна даного товару до моменту його поставки зміниться.

 Змінна – ціна, що встановлюється в момент виконання контракту шляхом перегляду договірної ціни з урахуванням змін у виробництві, в період виконання тривалого термінового контракту.

 З наступною фіксацією – ціна, за якою в контракті обговорюються умови фіксації та принципи визначення її рівня.

 Ціна, яка публікується, – ціна, яка повідомляється в спеціальних та фірмових джерелах інформації. Вона, як правило, відображає рівень світових цін.

Проілюструємо на прикладі вплив міжнародної торгівлі на розподіл доходів власників економічних ресурсів (табл. 4.1).

Таблиця 4.1. Вплив міжнародної торгівлі на розподіл доходів.

Розвиток зовнішньої торгівлі означає, що в експортних галузях ви­робництво розширюється, а ціна експортної продукції зростає до рівня світової. Попит на фактори виробництва, які використовують­ся у цих галузях, а також ціни на ці фактори зростають. І навпаки, у галузях, які конкурують з імпортом, відбуваються протилежні про­цеси.

Ця закономірність полягає в тому, що чим більше той чи інший фактор спеціалізований на експортному виробництві, тим більше він виграє від вільної зовнішньої торгівлі.

Для порівняння експортної та імпортної спеціалізації факторів використовують показник ступеня експортної спеціалізації фактора:

(4.3),

де Q_ix - частка доходу і-того фактора в загальній вартості експорту;

Q_im - частка доходу і-того фактора в загальній вартості конкуруючої з імпортом продукції, рівної за обсягом імпорту;

Q_i - частка доходу і-того фактора в сумарному національ­ному доході.