Етика та етикет листування

З появою Інтернету написання поштових листів відійшло на другий план. Адже оперативна передача інформації є значно зручнішою, а інколи просто життєвою необхідністю. За змістом листи бувають: ділові, дружні, листи-відповіді, листи-вітання, листи-співчуття.

Стиль та форма написання кожного листа мусить бути ввіч­ливою, засвідчувати особисту культуру й пошану до адресата. Коли ми пишемо листи від руки, то слід використовувати аку­ратний чистий папір, це може бути спеціальний поштовий папір. Навіть, якщо це є аркуш із зошита, він повинен бути охайно ви­різаним і рівним. Угорі праворуч слід писати дату написання ли­ста. Далі йде звертання до адресата й власне зміст самого листа. Писати треба згідно з правописом, чітко й грамотно: нечіткий чи неграмотний лист засвідчує про неуцтво особи, що його пи­ше. Лист є відображенням інтелекту тієї чи іншої людини. Почи­наючи листа, слід відступити 2–3 см від дати, залишаючи зліва абзац. У звертанні засвідчується ставлення до людини – повага, любов, службова залежність чи офіційність.

Після цього слід торкнутися причини, що спонукала до написання листа. Якщо це лист-відповідь, то обов’язково слід подякувати за листа, і лише після цього давати відповідь. Треба пам’ятати, що в листах треба писати з великої літери всі особові й присвійні займенники, що стосуються особи адресата. Якщо ви затрималися з відповіддю, то слід обов’язково вибачитися, можливо, пояснивши причину затримки, та лише після цього приступити до основного змісту листа.

Ділові листи – це листи, адресовані переважно в якісь уста­нови, організації, представництва, органи управління тощо. Во­ни повинні бути конкретні, лаконічні, максимально чітко висло­влювати суть справи й суть причини написання.

Гарно написаний лист є виявом загального рівня освіченості та культури особи, яка його написала. Відповіді на листи треба давати відразу ж або максимум у термін до двох тижнів.

Етикет у локальних мережах та мережі Інтернет

У мережі Інтернет також сформувалися свої загальновизнані правила, на базі яких будується спілкування в мережі.

Спілкуючись в мережі, не забувайте: ви маєте справу із жи­вими людьми. Правила гарного тону для звичайного світу й для віртуального єдині. Не пишіть і не робіть нічого такого, чого не хотіли б почути або побачити самі.

Пам’ятайте, людина, з якою ви спілкуєтеся за допомогою клавіатури, не бачить ваших емоцій, не чує вашого голосу. Пос­тарайтеся уявити себе на місці цієї людини й правильно фор­мулюйте свої думки для того, щоб уникнути неправильного тра­ктування вашої думки.

Підсумовуючи все вищесказане, можна сказати, що головний принцип мережевого етикету – це ставлення до віртуальних опо­нентів як до реальних людей. Не робіть нічого такого, чого б ви не зробили в реальному житті, де всі ми, усвідомлено чи ні, під­коряємося негласним правилам, порушники яких караються за­конами й людьми. У мережевому суспільстві це зробити порів­няно складно. Тому люди відчувають безкарність і поводяться неналежним чином, виправдовуючи себе тим, що мережа – це «зовсім не те, що в житті».

Прагніть зберігати етику спілкування на належному рівні, ігноруючи думки тих, хто стверджує: «Тут свобода – хто що хоче, те й говорить». Не вірте цьому. Якщо трапиться побувати в складній етичній ситуації, то поставте себе на це місце в ре­альному житті й швидко знайдете правильне рішення.

Ще один важливий пункт мережевого етикету. Якщо ви ко­ристуєтеся не безкоштовним програмним забезпеченням – зап­латіть за нього, ваш внесок сприятиме розвитку комп’ютерного ринку. Порушники законів віртуального простору зазвичай по­рушують їх і в реальному житті.

Не забувайте, що ви перебуваєте у віртуальному інформаці­йному просторі й норми поведінки, прийняті на одному сайті, можуть відрізнятися від норм іншого. Наприклад, якщо на одно­му форумі прийнято круто відходити від основної теми обго­ворення й це нормально, то на іншому – це буде сприйнято як поганий тон. Щоб уникнути неприємних ситуацій, перш ніж вступити в дискусію, рекомендуємо придивитися до правил і по­рядків. Після цього можна спілкуватися.

Поважайте час і можливості інших, адже не всі користувачі мережі Інтернет мають у своєму розпорядженні високошвидкіс­ні канали передачі даних. Для людини, яка підключилася до ме­режі за допомогою модемного з’єднання, буде вельми скрутно закачати ваш лист із прикріпленою фотографією розміром 20 мегабайт. Зменшивши розмір фотографії, ви заощадите час іншої людини.

У мережі, якщо ви побажаєте залишитися інкогніто, ніхто не дізнається про ваш вік, колір шкіри, манеру говорити, сімейні подробиці та інші особисті речі. Тому, ваші співрозмовники в мережі формуватимуть думку про вас лише на підставі манери висловлювати думки.

Стежте за тим, що пишете і як пишете. Не припускайтеся орфографічних помилок, адже для більшості людей правила орфографії відіграють важливу роль. Про людину, яка хронічно здійснює помилки, користувачі мережі можуть думати лише негативно.

Неправильно подана, наперед помилкова інформація може викликати шквал емоцій від ваших співрозмовників. Якщо це повториться неодноразово, то може відбутися ситуація, як у грі «зіпсований телефон»: ваші слова перекрутяться до невпізнання, а ваша репутація постраждає назавжди.

Ніколи не кривдьте віртуальних опонентів, будьте терплячі й увічливі, не використовуйте ненормативну лексику й не влашто­вуйте конфлікту, не маючи на те підстав.

Допомагайте людям у тих питаннях, у яких ви достатньо ко­мпетентні.

Якщо ви самі ставите запитання – зробіть його максимально осмисленим і коректним. Так ви швидше отримаєте правильну відповідь. Завдяки вашим відповідям і відповідям інших людей збільшується обсяг знань у мережі, який може стати в пригоді багатьом іншим людям.

Якщо ви одержуєте інформацію від іншої людини за систе­мою коротких повідомлень, що містить велику кількість дрібних реплік, резюмуйте одержані дані й відправте їх на форум – інфо­рмація буде в зручному вигляді підготовлена до сприйняття.

Обмін знаннями – це те, для чого глобальна мережа Інтернет створена, не відходьте від цих традицій, обмінюйтеся інформа­цією. Якщо ви володієте цікавою інформацією, яка може заці­кавити інших людей, відішліть її на форум. Цим ви зробите свій внесок у світовий інформаційний простір.

– Не вплутуйтеся в конфлікти й запобігайте їм.

– Поважайте право людини на особисту інформацію.

– Не допускайте зловживання своїми можливостями.

Завдяки навичкам, одержаним у професійній сфері, деякі лю­ди одержують значну перевагу порівняно з іншими користува­чами мережі. Прикладів цьому безліч: системні адміністратори, програмісти, фахівці з кодування інформації. Завдяки своїм ши­роким знанням вони можуть одержати перевагу й скористатися нею проти вас. Наприклад, читати ваше особисте листування. Але такого бути не повинно. Не зловживайте своїми мож­ливостями!