- •Організація лабораторних занять
- •Інструкція з техніки безпеки в учбовій лабораторії кафедри електрометалургії
- •Лабораторна робота №1 Класифікація, принцип дії електросталеплавильних печей та конструкція дугової сталеплавильної печі дс-0,5
- •1.1 Мета роботи
- •1.2 Методи класифікації електросталеплавильних печей
- •1.3 Принцип дії електросталеплавильних печей
- •1.3.1 Дугові печі
- •1.3.2 Печі опору
- •1.3.3 Індукційні печі
- •1.4 Дугова сталеплавильна піч дс-0,5
- •1.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2 Виплавка високовуглецевого феромарганцю в лабораторній рудовідновлювальній електропечі рко-0,16
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Фізико-хімічні основи процесу й технологія виробництва високовуглецевого феромарганцю
- •2.3 Устаткування, інструменти, матеріали
- •2.4 Лабораторна рудовідновлювальна електропіч рко-0,16
- •2.5 Порядок і методика виконання роботи
- •2.6 Самостійна робота студентів
- •2.7 Виробниче завдання
- •2.8 Порядок проведення плавок, обробка отриманих результатів
- •2.9 Методика розрахунку головних показників плавки
- •2.10 Контрольні питання
- •Лабороторная робота № 3 Плавка сталі в індукційній печі іст-0,06
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Індукційні печі і їх застосування
- •3.3 Особливості індукційної плавки
- •3.4 Порядок і методика проведення роботи
- •3.5 Лабораторна установка, матеріали і інструменти
- •3.5.1 Індукційна піч іст-0,06
- •3.5.2 Матеріали і інструменти
- •3.5.3 Методика розрахунку шихти індукційної плавки високолегованої сталі
- •3.5.4 Самостійна робота студентів
- •3.5.5 Техніка безпеки
- •3.5.6 Порядок ведення плавки сталі 0х22н5т
- •3.6 Приклад розрахунку матеріального балансу шихти
- •3.7 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №4 Виплавка електросталі в печі опору Таммана
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Піч Таммана та її застосування
- •4.3 Технічна характеристика печі Таммана з потужністю трансформатора 60 кВа
- •4.4 Порядок і методика проведення роботи
- •4.5 Розрахунок шихти
- •4.6 Порядок проведення плавки
- •4.7 Обробка результатів
- •4.7 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №5 Електрошлаковий переплав сталі на установці типу а-550
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Суть і особливості процесу електрошлакового переплаву
- •5.3 Технологія електрошлакового переплаву
- •5.4 Конструкція лабораторної установки ешп типу а – 550
- •5.5 Підготовка печі до роботи і проведення плавки
- •5.7 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №6 Моделювання процесу безперервної розливки електросталі.
- •6.1 Мета роботи
- •6.2 Стислі теоретичні відомості
- •6.3 Лабораторна установка, матеріали і інструменти
- •6.4 Порядок підготовки установки до виконання роботи
- •6.5 Порядок виконання роботи
- •6.6 Обробка результатів експерименту
- •6.7 Використання машини безперервного лиття заготовки (мблз) як тренажеру
- •6.8 Контрольні запитання
1.3 Принцип дії електросталеплавильних печей
1.3.1 Дугові печі
В дугових печах (ДСП) енергія перетворюється у тепло в електричній дузі. Тепло дуги передається металу випромінюванням та конвекцією.
Потужність, яка виділяється у печі, описується виразом:
, Дж, (1.1)
де U – напруга, В; I – сила струму, А; cosφ – коефіцієнт потужності пічної установки. ККД дугових печей складає 60%.
В електросталеплавильному виробництві найбільше розповсюдження отримали печі прямого нагріву (рис.1.1). Дугові печі непрямого нагріву використовуються в кольоровій металургії та в ливарних цехах для розплавлення чавуну та сплавів.
Найбільш високий ККД (70 %) мають електричні печі із закритою дугою (феросплавні печі). У останній час в металургії все більше розповсюдження отримують плазменно-дугові печі (ПДП, рис.1.2). За формою ванни, футеровки та іншим конструктивним ознакам ПДП нагадують печі ДСП, тільки замість електродів використовують плазмотрони. Плазмотрони працюють на постійному та змінному струмі у декілька сот тисяч ампер та на напрузі 30-150 В. При роботі на постійному струмі катодом служить верхній електрод, що охолоджується водою, а анодом – ванна рідкого металу, яка контактує з мідним подовим електродом, який також охолоджується водою. Робочий простір печі заповнюється при роботі плазмоутворюючим газом (аргоном, азотом або воднем) та відповідно створюється нейтральна або відновна атмосфера. При плавці неметалевої шихти використовують плазмотрони непрямої дії.
Рис. 1.1 – Дугові електропечі, прямого нагріву (а) і непрямої дії (б).
Рис. 1.2 – Плазмові дугові печі.
а – з керамічним тиглем; б – з водоохолоджуваним кристалізатором.
Вакуумно-дугові печі (ВДП, рис.1.3) призначенні для рафінування металу в процесі вакуумно-дугового переплаву електроду (металевої заготовки) при крапельному переносі рідкого металу у водоохолоджуємий кристалізатор.
Рис. 1.3 – Вакуумні дугові печі з електродами, що витрачаються (а) і не витрачаються (б).
1 – вакуумна камера; 2 – електрод, що витрачається; 3 – кристалізатор; 4 – злиток, який наплавляється; 5 – живильник для подачі шихти; 6 – тугоплавка насадка електрода, який не витрачається.
Промислові ВДП у зв’язку з малою стійкістю дуги змінного струму у вакуумі, працюють на постійному струмі прямої полярності (мінус на електроді). Метал ВДП характеризується значно більш високою якістю по вмісту газів (Н, N), домішок кольорових металів, неметалевих включень (НВ) у порівнянні з металом, який виплавляється у дуговій печі, конвертері або мартенівській печі.
1.3.2 Печі опору
В електричних печах опору енергія перетворюється у тепло в спеціальному провіднику і від нього передається металу випромінюванням або конвекцією (піч непрямої дії – «Таммана») або безпосередньо у самому тілі що нагрівають, унаслідок його високого електричного опору при проходженні крізь нього струму (рис. 1.4, печі прямої дії – ЕШП).
Потужність, яка виділяється у печах опору, описується виразом:
, Дж (1.2)
де I – сила струму, А; R – опір ланцюга, Ом; τ – час, хвилини.
У печі «Таммана», елементом, що нагріває, є графітова трубка, в печі ЕШП – шар розплавленого шлаку.