- •Організація лабораторних занять
- •Інструкція з техніки безпеки в учбовій лабораторії кафедри електрометалургії
- •Лабораторна робота №1 Класифікація, принцип дії електросталеплавильних печей та конструкція дугової сталеплавильної печі дс-0,5
- •1.1 Мета роботи
- •1.2 Методи класифікації електросталеплавильних печей
- •1.3 Принцип дії електросталеплавильних печей
- •1.3.1 Дугові печі
- •1.3.2 Печі опору
- •1.3.3 Індукційні печі
- •1.4 Дугова сталеплавильна піч дс-0,5
- •1.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2 Виплавка високовуглецевого феромарганцю в лабораторній рудовідновлювальній електропечі рко-0,16
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Фізико-хімічні основи процесу й технологія виробництва високовуглецевого феромарганцю
- •2.3 Устаткування, інструменти, матеріали
- •2.4 Лабораторна рудовідновлювальна електропіч рко-0,16
- •2.5 Порядок і методика виконання роботи
- •2.6 Самостійна робота студентів
- •2.7 Виробниче завдання
- •2.8 Порядок проведення плавок, обробка отриманих результатів
- •2.9 Методика розрахунку головних показників плавки
- •2.10 Контрольні питання
- •Лабороторная робота № 3 Плавка сталі в індукційній печі іст-0,06
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Індукційні печі і їх застосування
- •3.3 Особливості індукційної плавки
- •3.4 Порядок і методика проведення роботи
- •3.5 Лабораторна установка, матеріали і інструменти
- •3.5.1 Індукційна піч іст-0,06
- •3.5.2 Матеріали і інструменти
- •3.5.3 Методика розрахунку шихти індукційної плавки високолегованої сталі
- •3.5.4 Самостійна робота студентів
- •3.5.5 Техніка безпеки
- •3.5.6 Порядок ведення плавки сталі 0х22н5т
- •3.6 Приклад розрахунку матеріального балансу шихти
- •3.7 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №4 Виплавка електросталі в печі опору Таммана
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Піч Таммана та її застосування
- •4.3 Технічна характеристика печі Таммана з потужністю трансформатора 60 кВа
- •4.4 Порядок і методика проведення роботи
- •4.5 Розрахунок шихти
- •4.6 Порядок проведення плавки
- •4.7 Обробка результатів
- •4.7 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №5 Електрошлаковий переплав сталі на установці типу а-550
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Суть і особливості процесу електрошлакового переплаву
- •5.3 Технологія електрошлакового переплаву
- •5.4 Конструкція лабораторної установки ешп типу а – 550
- •5.5 Підготовка печі до роботи і проведення плавки
- •5.7 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №6 Моделювання процесу безперервної розливки електросталі.
- •6.1 Мета роботи
- •6.2 Стислі теоретичні відомості
- •6.3 Лабораторна установка, матеріали і інструменти
- •6.4 Порядок підготовки установки до виконання роботи
- •6.5 Порядок виконання роботи
- •6.6 Обробка результатів експерименту
- •6.7 Використання машини безперервного лиття заготовки (мблз) як тренажеру
- •6.8 Контрольні запитання
6.3 Лабораторна установка, матеріали і інструменти
Лабораторна установка для моделювання процесу безперервної розливки сталі є діючою моделлю вертикальної одно струмкової машини. В якості робочого матеріалу, що моделює розливку сталі, обраний парафін.
Основними елементами установки (рис. 6.3) є: термостат - 1 для розплавлювання та доведення до заданої температури парафіну; кристалізатор, що охолоджується водою - 2; зона вторинного охолодження - 3; механізм витягування із системою регулювання швидкості - 4; запал - 5; механізм качання кристалізатору - 6; термопари - 9; пульт управління - 10.
Характерною рисою установки є можливість спостереження за процесом кристалізації та виконання необхідних досліджень по ходу процесу. Для цього кристалізатор і зона вторинного охолодження зі сторони обличчя закрита прозорим шаром плексигласу, теплопровідність якого в кілька разів нижче, ніж матеріал стінок кристалізатору.
Рис. 6.3 – Схема тренажеру МБЛЗ.
Саме за рахунок нижчої теплопровідності плексигласу, у процесі розливки можна спостерігати й фіксувати мікропроцеси кристалізації, що протікають не тільки із зовнішньої сторони, але й усередині зливку.
6.4 Порядок підготовки установки до виконання роботи
Викладач, який веде заняття, задає значення таких параметрів, як швидкість витягування зливка, температура парафіну, витрати води на охолодження кристалізатору та зони вторинного охолодження;
У термостаті розплавляють і доводять до заданої температури 5-6 кг парафіну;
У кристалізатор вводиться запал. Прикріплений до неї плексиглас повинен щільно перекривати перетин кристалізатора по всій висоті. Щільність контакту регулюється стопорними гвинтами;
Включається вода для охолодження кристалізатору, витрата якої встановлюється по витратоміру;
Відкривається запірний кран у термостаті та кристалізатор наповнюється парафіном зі швидкістю розливання в 1,5...2 рази нижче заданої для виконання роботи, що необхідно для одержання досить товстої кірки парафіну;
Після наповнення кристалізатора включається система витягування. Швидкість витягування також в 1,5...2 рази нижче заданої для запобігання можливих розривів кірки;
У міру збільшення довжини зливка включається вода на форсунки зони вторинного охолодження;
По досягненні повного затвердіння зливку, що відповідає умовам кристалізації в третьому періоді розливки, швидкість витягування постійно доводиться до заданої.
6.5 Порядок виконання роботи
Вивчити та зарисувати загальний характер кристалізації та зміни товщини затверділої кірки по всьому вертикальному перерізу кристалізатору та зони вторинного охолодження;
При заданій швидкості витягування та постійної інтенсивності охолодження виконати заміри товщини затверділої кірки парафіну на виході із кристалізатору та на трьох горизонтах (верхньому, середньому та нижньому) зони вторинного охолодження. Виконати заміри глибини рідкої фази в зоні вторинного охолодження. Всі виміри виконуються для 4-5 режимів швидкостей витягування та записуються у вигляді таблиці;
При постійній швидкості витягування виконати заміри товщини затверділого шару парафіну на трьох горизонтах по висоті кристалізатору залежно від інтенсивності охолодження. Виміри виконувати для трьох режимів охолодження. У кожному випадку витрата води змінюється від первісної величини на 1/3;
При постійній швидкості витягування виконати заміри глибини рідкої фази залежно від інтенсивності охолодження;
Від зливків, що закристалізувалися, відібрати поперечні зразки, зрівняти їх і замалювати макроструктури.