59

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Факультет психології

Кафедра педагогіки

ПЕДАГОГІКА

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів напряму підготовки

6.020302 Історія

Погоджено: Голова Науково-методичної комісії факультету психології доц. Юрчинська Г.К.	Затверджено: на засіданні кафедри педагогіки факультету психології Протокол № 1 від “28” серпня 2012 р.
	Зав. кафедри педагогіки професор Плахотнік О.В.

КИЇВ – 2012

Робоча навчальна програма з дисципліни «Педагогіка».

Укладач: кандидат педагогічних наук, доцент Жиленко Микола Володимирович.

Лектори: к. пед. н., доц. Жиленко М.В.

Викладачі: к. пед. н., доц. Жиленко М.В.

Пояснювальна записка

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності.

Дисципліна «Педагогіка» є нормативною дисципліною для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» для студентів напряму підготовки 6.020302 Історія. Її засвоєння є необхідним для виходу на рівень узагальнення і трансформації знань з предметів професійного спрямування. Читається на третьому курсі в 5 семестрі в обсязі 3 кредитів, в тому числі 50 годин аудиторних занять (50 лекцій): 58 годин самостійної роботи.

Курс педагогіки є провідним у системі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів і покликаний сприяти оволодінню майбутніми учителями теоретичними основами педагогічної науки, формувати у них педагогічне мислення, навчити майбутніх фахівців аналізувати педагогічну дійсність, готувати їх до свідомого оволодіння професійно-педагогічними вміннями та навичками.

У програмі подається відповідно до вимог кредитно-модульної системи тематичний план курсу «Педагогіка», основний зміст лекційних занять та завдань для самостійної роботи, наводяться списки рекомендованої обов’язкової та додаткової літератури, зразки модульних контрольних робіт, орієнтовні питання і вимоги до іспиту, критерії оцінювання знань та умінь студентів.

Зміст курсу педагогіки розкривається у двох модулях. У першому модулі висвітлюються теоретико-методологічні основи педагогічної науки, її поняттєво-категоріальний апарат, наукові основи дидактики. У ньому розглядаються питання процесу навчання, змісту освіти, методів, форм організації, засобів навчання, діагностики успішності школярів. У другому модулі розкриваються наукові основи виховання, його сутність, принципи, зміст, методи, засоби та форми організації, аналізуються системи освіти в Україні та зарубіжних країнах, шляхи їх вдосконалення, розкриваються наукові засади управління сучасною школою. Важливе місце в курсі педагогіки відводиться вивченню теорії і практики сучасної зарубіжної школи.

Метою і завданням навчальної дисципліни є:

• формування у майбутніх фахівців знань про місце і роль психолого-педагогічних чинників в індивідуальному та суспільному житті;

• допомогти студентам засвоїти сутність основ педагогіки як галузі науки і соціальної практики, її суспільне значення;

• формування у студентів вміння правильно осмислювати педагогічні факти дійсності, що відбуваються у їх життєдіяльності;

• визначити коло знань та навичок необхідних для успішної діяльності в майбутньому у професійно-визначальних ситуаціях;

• дати знання з організації та проведення емпіричних конкретно-психологічних та педагогічних досліджень, їх аналізу та використання отриманих результатів.

Предмет навчальної дисципліни – протиріччя, закономірності, принципи, форми та методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності особистості в процесі її навчання, виховання та соціального розвитку в загальноосвітній середній школі.

Вимоги до знань та вмінь.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

Знати:

• об’єкт, предмет, понятійно-категоріальний апарат та методи дослідження педагогічної науки;

• історію розвитку предмета педагогіки;

• протиріччя, закономірності, форми, методи та прийоми психолого-педагогічного впливу на особистість в процесі її навчання, виховання, розвитку та самовдосконалення;

• провідні теорії організації навчання, виховання, та освіти в суспільстві;

• можливості застосування набутих знань у професійно-визначальних ситуаціях.

Вміти:

• здійснювати порівняльний аналіз психолого-педагогічних концепцій, теорій, дослідницьких підходів до вивчення дійсності;

• охарактеризувати психологічні та педагогічні підходи до розуміння педагогічних явищ;

• визначити основні поняття педагогічної науки;

• вміти розв’язувати практичні завдання, застосовувати теоретичні знання, власний досвід та навчальні матеріали при вирішенні конкретних кваліфікаційних завдань в сфері майбутньої діяльності;

• визначати об’єкти педагогічної дійсності в сучасних умовах.

Система контролю знань та умови складання комплексного підсумкового контролю (іспиту).

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з двох змістових модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 – бальною шкалою.

Види навчальної роботи, що підлягають оцінці	Змістовий модуль 1, 2 (60 балів)		Комплексний підсумковий модуль (іспит – 40 балів)
	Кільк. балів	всього	всього
Систематичність роботи над курсом:	10	60
Якість знань	20
Модульна контрольна робота	20
Активність	10
Виконання завдань іспиту			40
Разом:		60	40

Модульний контроль: дві модульних контрольних роботи

За результатами роботи протягом семестру студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як накопичене оцінок за модулі та оцінки за залік за наступною формулою:

	Змістовий модуль 1 ЗМ1)	Змістовий модуль 2 (ЗМ2)	Комплексний підсумковий модуль (залік)	Разом (підсумкова оцінка)
Оцінка (бали)	30	30	40	100

Розрахунок підсумкової оцінки за семестр (накопиченої):

ПО = ЗМ₁ + ЗМ₂ = КПМ.

При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

Підсумковий рейтинговий бал	Підсумкова оцінка з дисципліни за національною шкалою
90 і вище	відмінно
82 – 89	добре
75 – 81
66 – 74	задовільно
60 – 65
50 – 59	незадовільно
49 і нижче

Критерії оцінки якості роботи над вивченням курсу:

Систематичність – як частка, що виконана студентом від обсягів роботи за робочою навчальною програмою помножена на максимально можливу кількість балів (10).

Якість знань – як середній бал за підсумком контрольних заходів (мах. 20).

Модульна контрольна робота – як середній бал за підсумком двох МКР (мах. 20).

Активність – рівень виконання завдань самостійної роботи (перевіряється після закінчення кожного змістового модуля).

Якщо студент не відвідав жодне аудиторне заняття курсу, йому виставляється 0 балів.

Студенти, які мають підсумкову оцінку з дисципліни напередодні екзаменаційної сесії 36 балів і вище можуть бути звільнені від проходження семестрового контролю й автоматично отримують відповідну оцінку. Екзаменаційний бал розраховується при цьому пропорційно кількості набраних балів за вивчення всього курсу.

Студенти, які бажають підвищити свій підсумковий рейтинг, складають іспит.

На іспиті викладач оцінює відповідь студента таким чином:

38 - 40 балів – виставляється за повну, ґрунтовну, безпомилкову відповідь під час іспиту з елементами творчості, вияв власного ставлення до проблеми, повний конспект всіх тем;

35 - 37 балів – виставляється за повну, ґрунтовну, безпомилкову відповідь з елементами творчості, вияв власних суджень, однак у відповіді на основні і додаткові запитання студент припускається незначних помилок, є конспект всіх тем, але не всі теми доопрацьовані;

32 - 34 бали – виставляється за наявності переважно повної і ґрунтовної відповіді, допущені неточності не мають суттєвого значення. Відповіді виявляють репродуктивні знання, а не узагальнення, власні судження тощо, теми не доопрацьовані;

29 - 31 бали – студент знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв’язків між ними, самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями, вміє робити висновки, однак припускається помилок у визначеннях, характеристиках, класифікаціях, в конспекті відсутня частина тем;

26 - 28 балів – виставляється за неповну, неточну відповідь, за відповіді на додаткові запитання, які є здебільшого фрагментарними, не містять елементів самостійності, творчості, в конспекті відсутня половина тем;

24 – 25 балів – виставляється за фрагментарну відповідь, за уміння розв’язувати завдання виключно за зразком, в конспекті відсутня більшість тем, наявні теми не доопрацьовані;

23 бали і менше – виставляється за схематичну відповідь з грубими помилками, наявні прогалини у знаннях, відповідь, що демонструє початкові уявлення студента про предмет вивчення.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І САМОСТІЙНИХ ЗАНЯТЬ

№ п/п	Назва теми	Загальна кількість годин	Лекції (год.)	Сам. роб. студ. (год.)
	Модуль 1. Загальні основи педагогіки, дидактика
1.	Педагогіка як наука, її становлення і розвиток	4	2	2
2.	Предмет і завдання педагогічної науки	4	2	2
3.	Логіка та методи науково-педагогічного дослідження	4	2	2
4.	Розвиток, виховання і формування людської особистості	4	2	2
5.	Дидактика – теорія освіти і навчання, її предмет і завдання	4	2	2
6.	Процес навчання, його закономірності та принципи	4	2	2
7.	Зміст освіти в сучасній школі	4	2	2
8.	Методи і засоби навчання	4	2	2
9.	Форми організації навчання	4	2	2
10.	Система контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів	4	2	2
11.	Технології навчання	4	2	2
	Модульна контрольна робота	6	2	4
	Разом:	50	24	26
	Модуль ІІ. Теорія виховання, школознавство
12.	Процес виховання	4	2	2
13	Мета та ідеал виховання	4	2	2
14.	Зміст виховання	5	2	3
15.	Технологія виховання	5	2	3
16.	Організаційні форми виховної роботи	5	2	3
17.	Виховна робота класного керівника	4	2	2
18.	Основи сімейного виховання, взаємодія школи і сім’ї	4	2	2
19.	Система освіти в Україні	4	2	2
20.	Наукові основи управління загальноосвітнім навчальним закладом	4	2	2
21.	Методична робота в школі	5	2	3
22.	Внутрішньошкільне керівництво і контроль	4	2	2
23.	Передовий педагогічний досвід	4	2	2
	Модульна контрольна робота	6	2	4
	Разом:	58	26	32
	Разом з курсу:	108	50	58