Методика обстеження кiстково-м’язової системи у дiтей

Пiд час обстеження дiтей необхідно вивчити данi анамнезу, що мають значення для розвитку кiстково-м’язової системи, статики та моторики (стан здоров’я матерi пiд час вагiтностi, характер її харчування, стан здоров’я дитини, її вигодовування та режим виховання); а також характернi скарги (бiль в кiстках, м’язах та суглобах, змiна конфiгурацiї, обмеження рухомостi суглобiв тощо).

Пiд час огляду звернути увагу на наступнi моменти: змiни розмiрiв i форми голови (мiкро- i макроцефалiя, баштоподiбний, сiдницеподiбний, сiдлоподiбний череп, скафоцефалiя, оксицефалiя, сплощення потилицi); розвиток верхньої та нижньої щелепи, особливостi прикусу, кiлькiсть зубiв, їх характер (молочнi, постiйнi); форму грудної клiтки (конiчна, цилiндрична, плоска) та змiни її (борозна Гаррiсона, кiлеподiбна, воронкоподiбна, дiжкоподiбна, “серцевий горб”, сплощення однiєї половини чи однобiчне випинання грудної клiтки); форму хребта (наявнiсть патологiчного кiфозу, лордозу, сколiотичних викривлень) та тазу дитини (плоско-рахiтичний, “оттовський” таз); конфiгурацiю кiнцiвок (акромегалiя, брадiдактилiя, адактилiя, афалангiя та iн.); форму суглобiв (набряк, деформацiя), рухомiсть в них та стан шкiри i навкружних тканин бiля суглобiв (наявнiсть висипiв, вузлових та iнших утворень); трофiку м’язiв (слабкий, середнiй та хороший ступiнь їх розвитку; атрофiя, гiпотрофiя, гiпертрофiя), стан тонусу м’язiв (гiпо-, гiпертонус).

За допомогою пальпацiї кiстково-м’язової системи визначають щiльнiсть кiсток черепа, стан швiв i тiм’ячок (кранiотабес, податливiсть країв тiм’ячка, розмiри тiм’ячок); наявнiсть переломiв та деформацiй; ознаки гiперплазiї остеоідної тканини (“рахiтичнi чотки”, “браслети”, “нитки перлiв”); температуру шкiри над суглобами, бiль в кiстках, м’язах та суглобах; силу та тонус м’язiв, наявнiсть затверджень (ущiльнень) в них.

Визначення трофiки i сили м’язiв.

Трофiку м’язiв, яка характеризує рiвень обмiнних процесiв, оцiнюють за ступенем i симетричнiстю розвитку окремих груп м’язiв. Оцiнку проводять у спокiйному станi i при напруженнi м’язiв. Розрiзняють три ступенi розвитку м’язiв: слабкий, середнiй та хороший. При слабкому ступенi розвитку м’язiв тулуба та кiнцiвок в станi спокою вони виявляються недостатньо, при напруженнi їх обсяг змiнюється досить мало, нижня частина живота звисає, нижнi кути лопаток вiдстають вiд грудної клiтки. При середньому ступенi розвитку маса м’язiв тулуба у спокiйному станi виражена помiрно, а кiнцiвок – добре, при напруженнi м’язiв змiнюється їх форма i обсяг. При хорошому ступенi розвитку м’язи тулуба i кiнцiвок розвиненi добре, а при напруженнi спостерiгається виразне збiльшення рельєфу м’язiв.

Оцiнку сили м’язiв у дiтей проводять за спецiальною шкалою за п’ятибальною системою: 0 балiв – вiдсутнiсть рухiв; 1 – активнi рухи вiдсутнi, але пальпаторно визначається напруження м’язiв; 2 – пасивнi рухи можливi при подоланнi незначного опору; 4 – пасивнi рухи можливi при подоланнi помiрного опору; 5 – сила м’язiв в межах норми.

Додатковi методи дослiдження: а) визначення вмiсту кальцiю,фосфору, лужної фосфатази в сироватцi кровi; б) рентгенологiчне дослiдження кiсток; в) електромiографiя; г) хронаксиметрiя; д) динамометрiя у дiтей старшого вiку; е) бiопсiя м’язiв; ж) денситометрія.

Ознаки гіперплазії остеоідної тканини

Реберні чотки, браслетки, “нитки перла”, збільшення лобних, тім’яних, потиличних горбів, курячі груди, квадратна голова.

Ознаки остеомаляції

Краніотабес (пом’якшення скроневої, потиличної кістки), сплощення потилиці, Гаррісонова борозна, Х-подібні і О-подібні гомілки.

Нормальний рівень Ca, P в сироватці крові (Доскін В.А., 1997)

Кальцій загальний в сироватці 2,5 – 2,87 ммоль/л

Кальцій іонізований 1,25 – 1,37 ммоль/л

Фосфор неорганічний в сироватці 0,65 – 1,62 ммоль/л

Симптоми артриту

Наявність припухлості, болючості, набряку шкіри навкружних тканин біля суглобів, обмеження рухомості в суглобах і обсягу активних рухів.

Види порушення тонусу м’язів

Гіпотонія – зниження тонусу м’язів (при рахіті, гіпотрофії, хореї, хворобі Дауна, гіпотиреозі, спинальній м’язовій атрофії, при периферичній формі параліча).

Гіпертонія – підвищення тонусу м’язів (у здорової дитини перших 3-4 місяців життя, при центральній формі параліча, менінгіті, правці).

Види порушення трофіки м’язів

Атрофія – крайній ступінь слабкого розвитку і недорозвинення (проста форма) або переродження (дегенеративна форма) м’язів.

Проста форма зустрічається при церебральному паралічі, захворюваннях м’язів (прогресивна м’язова дистрофія, вроджена міодистрофія) та суглобів (ювенільний ревматоїдний артрит, туберкульозний коксит). Дегенеративна форма виникає при периферичних паралічах, поліомієліті та ін.

Гіпертрофія – це потовщення і збільшення маси м’язів. Частіше зустрічається у дітей, які займаються спортом, фізичною працею. При псевдогіпертрофії відкладання жиру симулює картину доброго розвитку м’язів.