Структура книжкової справи

Цю безперервність видавничого процесу якраз і відображає нерозривність останньої ланки книговидавничого ланцюга — „Споживання" з початковою ланкою — „Підготовка". Бо вже на

Тема 4. Книжкова справа як система

■■киянці „Розповсюдження" до неї (початкової ланки) починають ипдходити „сигнали" про необхідність перевидання певних книг чи підготовку нових, а ще більше такої інформації отримують івтори та видавництва від бібліотек, де ведеться (має вестись!) облік „незадоволеного попиту".

Фактично, на відтінку від підрозділу „Бібліотеки" до „Автор -иидавництво" остаточно формується замовлення на нову книгу і новий книжковий потік (нові видання і перевидання), чим забез­печується безперервність книговидавничого процесу. Так що чо­тири складових частин книжкової справи дійсно є нерозривни­ми, що створює необхідні передумови для здійснення будь-якого моніторингу (бібліографічного, статистичного та ін.) тих процесів, що відбуваються у книговидавничій справі.

Насамкінець, необхідно показати взаємозв'язок „читача" з усіма підрозділами книговидавничого процесу. Полягає він у і ому, що кожен з 4-х підрозділів книговидавничої справи, дбаю­чи про співпрацю з наступними підрозділами видавничого про­цесу (видавництво - з друкарнею, друкарня, - з установами роз­повсюдження, установи розповсюдження - з бібліотеками), ма­ють одночасно дбати про інтереси і запити читачів. Про цей взаємозв'язок говорять показані на схемі взаємоспрямовані век­тори від „читача" до відповідних підрозділів книговидавничого процесу і від них - до „читача".

Отже, запропонована схема вперше наочно продемонструвала розгорнуту панораму книговидавничого процесу, показала його 4 складові частини і головні діючі установи в них, поставила на відповідне йому місце у цьому процесі „читача" як головну сис­темоутворюючу складову книжкової справи, підтвердила нероз­ривність і безперервність книговидавничого процесу.

Крім того, запропонована схема унаочнила питання про склад практичних галузей, які утворюють книжкову справу як систе­му. Це питання виникло від часу виникнення і формування самої книжкової справи та книгознавства, яке шукало і обґрунтовува­ло об'єкт свого дослідження.

82

83

Низовий М.А. Вступ до книгознавства

4.3 Основні складові частини книжкової справи та їх взаємозв'язки

Протягом багатьох десятиліть кількісний склад галузей кни: кової справи змінювався переважно у бік збільшення (інколи зменшення), тому не був стабільним протягом більш-менш три валого часу. Врешті-решт, особливо після гострих дискусій п^! час другого „народження" книгознавства, дійшли до виснов: що складовими книжкової справи можуть бути лише ті галузі, б яких вона не може існувати як система і наявність яки* достати для створення такої системи.

Нині книжкова справа включає до свого складу видавнич справу, поліграфію, бібліографічну справу, книжкову торгівл та бібліотечну справу, які, виконуючи властиві їм функції, у с купності утворюють книжкову справу як систему. „Кордони" м^: названими галузями книжкової справи досить нетривкі, що за вий раз підкреслює їх взаємозв'язок і взаємозалежність. Вида ничі проблеми, наприклад, невід'ємні від поліграфічних, книг торговельних, бібліотечних та бібліографічних, а кожні наступи в свою чергу, від решти складових книжкової справи.

Читач, як адресат видавничої продукції, відповідну вивчаєт ся фахівцями цієї галузі, клієнт книжкового магазину і його п треби - дослідниками книжкової торгівлі, споживач бібліоте них фондів та його потреби є об'єктом вивчення фахівців бібліо течної справи, а інформаційні потреби споживачів t турбото бібліографічної справи. /

Отже, кожна з галузей книжкової справи з власних позиці вивчає відношення між книгою та її інститутами, з одного боку, читачем - з іншої. Кожна з них виконує своє завдання щодо оп тимальної організації руху книги в суспільстві. Лиш_е в єднос всі ці галузі дозволяють зрозуміти процеси функціонування кни в суспільстві і, певною мірою, керувати ними. Зупинимося к ротко на характеристиці кожної з них.

Видавнича справа є першим із основних підрозділів книжко вої справи, пов'язаної з підготовкою, випуском, розповсюджен­ням та споживанням творів друку, переважно неперіод_ИЧНих ви­дань, бо для визначення газетної та журнальної справи існують

84