Тема 1. Книгознавство як наука

ноті, вивчення вузівського книгознавчого курсу, буде ще над чим попрацювати...

Примітки

І Про В.Г. Анастасевича та уривки з його статей „Про бібліогра­фію" І „Про необхідність в сприянні російському книгознавству" Ніш І'ейсер С.А. Хрестоматия по русской библиографии с XI века по |||7 г. /С.А. Рейсер - М., 1956. - С. 92-99.

Записка профессоров Петербургского университета о Н.М. Ли-

цім //Книга: Исслед. и материалы — 1982. - Сб. 45. — С. 150-153.

I Дзюба I. Тарас Шевченко /I. Дзюба - К.: Видавничий Дім „Аль-іншіш", 2005. -С. 548-549.

I Масиленко М. „Кілька слів о тім, як упорядкувати і провадити пюдові видавництва" /М. Василенко //Друкарство. — 2004. -С. 90. 1, Низовий М. Б.Д.Грінченко і статистика друку /М. Низовий //

Кп. палати. - 1998. - № 8. - С 26. | Немировский Е.Л. Труд Кшиштофа Мигоня и его место в ли-п|мі\|>с по общей теории книговедения/Е.Л. Немировский //Ми-lWl ь К. Наука о книге: Очерк проблематики /К. Мигонь — М.: Книга, Мі, - С 3-26.

7. ВСЭ. Т.12. - М.: БСЭ, 1973. - С 335. . І, УРЕ. Т.5. - К: УРЕ, 1980. - С 237-238. Ч, УЛЕ. Т.2. - К: УРЕ, 1990. -С. 494-495.

Ill Ііеловицкая А.А. Методология книговедения и ее фундамен-I її мыс задачи /А.А. Беловицкая //Книга и мировая цивилизация: ИйН'риялы XI Междунар. науч. конф. по проблемам книговедения. В Т, Т. I. - М.: Наука, 2004. - С. 18.

11 Низовий М.А. На шляху до остаточного визначення поняття мнпо шавство» /М.А. Низовий //Інформаційно-культорологічна

I Мистецька освіта (консенсус, партнерство, стандарти) в контексті і.кого процесу: Матеріали наук.-практ. конф., 13-14 груд.

|і X.: ХДАК, 2005. - С 219-220. І) Мигонь К. Возникновение и эволюция науки о книге //Ми-)Мк К. Наука о книге: Очерк проблематики /К. Мигонь — М.: Книга, III С. 39-84.

11. Ельников М.П. Книговедение — в прошлом, в будущем или МП. Ельников //Книга и мировая цивилизация: Материалы

II Междунар. науч. конф. по проблемам книговедения. В 4 т. Т. 1. — І И.іука, 2004. -С. 52.

35

Низовий М.А. Вступ до книгознавства

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Хто, коли і в якому значенні вперше вжив терміни „книгознав­ство "та „бібліологія "

1 Коли і в якому значенні терміни „бібліологія "та „ книгознавство з 'явилися в Росії

3. Охарактеризуйте роль М. Лісовського у формуванні книгознав­ства як наукової та навчальної дисципліни

4. Розкрийте витоки та основні етапи розвитку українського кни­гознавства

5. Охарактеризуйте розвиток українського книгознавства у роки визвольних змагань

6. В чому основна причина „зникнення " книгознавства в СРСР?

7. Які передумови і підсумки другого „ народження " книгознавства ?

8. Порівняйте визначення книгознавства в енциклопедичному слов­нику „Книгознавство "та енциклопедії„Книга "

9. Охарактеризуйте сучасні уявлення про книгознавство та його завдання

Тема 2.

Книга: сутність і значення

1. Виникнення та еволюція поняття „книга "

2. Сучасні тлумачення терміна „книга "

3. Книга в епоху інформатизації суспільства

2.1 Виникнення та еволюція поняття „книга"

Немає сумніву, що невирішені проблеми книгознавства (част­ково розкриті у першій темі) досить щільно пов'язані з невизна­ченістю самого поняття „книга", головного (разом з книжковою справою) об'єкта книгознавства, бо саме від цього визначення багато в чому залежить наш підхід до вивчення книги і загального бачення книгознавчого простору.

Незважаючи на те, що до визначення поняття „книга" присту­пили, мабуть, від часу її виникнення, до сьогоднішнього дня існує десятки (якщо не сотні) його дефініцій, однак немає єдиного уза­гальнюючого і загальновизнаного визначення цього поняття.

Складність цієї проблеми обумовлена трьома основними при­чинами. Перша з них пов'язана, значною мірою, з невизначені­стю етимології терміна „книга", яка, на думку багатьох мово­знавців, втрачена і малоймовірно, що буде однозначно відтворе­на. Бо його етимологія може складатися з багатьох складових і вказувати на зміст книги, її графічну мову, матеріальну основу і конструкцію, зміну форм і функцій та ін.

Щоправда, гіпотез і припущень не бракує, особливо' щодо по­яви терміна „книга" у слов'янських мовах. Більшість з них фор­мулюються без особливої категоричності, лише як можливі при­пущення та варіанти. Однак, зустрічаються й такі, в яких вислов-

37