Тема 2. Книга: сутність і значене

иьного загального знання в доступній його сприйняттю знг; КОПІЙ формі" (6).

Не заперечуючи проти визнання стабільності змісту як важ­нішої ознаки книги, однак запропоноване визначення важко на­жати вдалим. Перш за все, через його надмірну „абстрактність" і исниправдану відсутність в ньому тих ознак, які відокремлюють книгу від некнижкових видань.

Не стояли осторонь проблеми визначення поняття „книга" й українські книгознавці. Не заглиблюючись в історію цього ті" тання, зазначимо, що серед дореволюційних фахівців книжкової справи й книгознавства найпереконливіше визначення книги # всі часи, поки вона існує, дав, безперечно, І.Я. Франко: Книги - морська глибина: Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить (7).

Однак, такі визначення, на жаль, не потрапляють до наукове чи довідкових видань. Тому зупинимося на тих, які подані в ен­циклопедичних виданнях. Зокрема, відомий книгознавець М. Рудь в Українській Радянській Енциклопедії подав наступе визначення: „Книга - одне з найважливіших джерел масової наукової і технічної інформації, засобів формування суспільне політичних, наукових і естетичних поглядів, пропаганди знанні виховання; неперіодичне видання у вигляді зброшурованих afc кушів друкованого матеріалу (обсягом понад 48 crop.)" (8).

Пізніше знаний історик української книги академік Я. Ісає-вич в Українській Літературній Енциклопедії відхилив „ідео­логічну" частину визначення свого попередника і запропонував наступне: „Книжка — неперіодичне друковане видання з певноіо кількістю сторінок (за критеріями ЮНЕСКО — не менше 48. тобіо понад 3 друк. аркЛ" (9).

Цілком очевидно, що відмова від обов'язкового в радянські часи ідеологічного „навантаження" на книгу, позитивно вплинула на її дефініції. На жаль, у цьому визначенні повторено допущену свого часу енциклопедичним словником „Книгознавство" не­точність: потрібно вказувати „не менше 49 [сторінок]", тоді дійсно буде, як сказано у визначенні, „понад 3 друк. арк.". Інакше, при 48 сторінках, мова йде про брошуру і не може бути „понад 3 друк. арК-"-

43

Низовий М.А. Вступ до книгознавства

Своє визначення книги подає також відомий український книгознавець і бібліографознавець Г.М.Швецова-Водка. З по­гляду соціально-комунікаційно-інформаційного підходу ..книга -це документ опублікований, виданий або депонований, шо на­дається у суспільне користування через книжкову торгівлю та бібліотеки". Далі вона уточнює, що у цьому визначенні книга -абстрактна категорія, яка відображає сутність певного явища, а не його зовнішній вигляд чи матеріальну форму [11, С 7].

У бік ідеологічного „розвантаження" поняття „книга" пішов і проф. Є. Л. Немировський, головний автор визначення книги в енциклопедичному словнику „Книгознавство". У новітній ен­циклопедії „Книга" він подає наступне визначання: „Найважли-віша Форма, шо історично склалася, закріплення і передачі у часі і просторі різноманітної інформації у вигляді текстового та (або) ілюстративного матеріалу".[5. С 299].

Однак, і в цьому визначенні проглядається перевага формаль­них, зовнішніх ознак книги, при тому чомусь не названо основну форму книги - „блок-кодекс". Крім того, втрачена об'ємна ха­рактеристика, запропонована свого часу ЮНЕСКО, яка допомог­ла відокремити власне книгу від брошури.

Найголовніше - у цьому визначенні, як і в усіх попередніх, мова йде про традиційну книгу і нічого не говориться про елек­тронну. Бо яким би не було сучасне визначення електронної книги і як би гостро не дискутувалося питання про її місце в житті суспіль­ства та заміну нею традиційного кодексу, ігнорувати її існування при визначенні поняття „книга", щонайменше, не коректно.

Тому ближчим до сучасного розуміння дефініції книги стало визначення В.Й. Коссова, запропоноване ним у доповіді "Нове у визначенні поняття „книга" на Шостій всесоюзній конференції з проблем книгознавства. Він, зокрема, відзначав, що „проблема зводиться до того, щоб з усіх, досить численних ознак книги, ви­ділити найзагальніші, найсуттєвіші, притаманні їй у будь-якій формі її існування".

Далі він вказує на недосконалість існуючого виміру обсягу книги кількістю сторінок і друкованими аркушами і пропонує замінити їх кілобайтами. А потім подає власне визначення, при­датне, як зазначає автор, „для визначення книги на всіх етапах минулого, теперішнього і майбутнього її розвитку": „Книга — письмово зафіксований у будь-якій матеріальній формі твір на-

44