0. Зміст практики на підприємствах швейної промисловості

Студенти можуть проходити практику на швейних фабриках, у майстернях, цехах або ательє.

Перелік індивідуальних навчально-виробничих завдань:

1. Виконати технічний опис і креслення деталей виробів:

- халата;

- плаття;

- блузки;

- сарафана;

- шортів;

- спідниці.

Примітка. Розмір виробу, модель і вид тканини студент вибирає індивідуально.

2. Розробити технологічну картку на виготовлення виробів:

- спіднички-кльош;

- спіднички двошовної;

- спіднички чотирьохклинової;

- спіднички шестиклинової;

- сарафана на бретелях;

- сарафана без бретелів;

- сарафана-фартушка з крильцями;

- фартушка з вирізним нагрудником;

- фартушка зі суцільнокроєним нагрудником;

- фартушка без нагрудника;

- дитячої піжами літньої;

- шортів дитячих;

- спідниці-шортів;

- брюк дитячих.

Примітки:

1. Спіднички, сарафани та інші швейні вироби можуть виготовлятися різних розмірів за вибором студента.

2. Конструкції застібок, поясів, кишень, тощо практикант вибирає індивідуально.

3. Фартушки та інші нескладні вироби виготовляються з використанням декоративної обробки (аплікації, вишивки, мережива та ін.).

3. Описати технологічну послідовність пошиття:

- спідниці;

- блузки;

- наволочок та іншої білизни з оздобленням;

- наборів білизни для немовлят;

- трикотажних виробів (виріб студент може вибрати індивідуально).

4. Описати причини неполадок човникових швейних машин і способи їх усунення:

- обрив верхньої нитки;

- пропуск стібків у строчці;

- поломки голки;

- обрив верхньої нитки знизу;

- обрив нижньої нитки;

- послаблення нижньої нитки в строчці;

- нерівномірність строчки;

- невтягування верхньої нитки у тканину;

- стягування тканини у строчці;

- тяжкий хід машини.

Примітка. Студент вибирає індивідуально одну із марок машин: 2М ПМЗ, "Подольск - 142", "Чайка - 142М, Чайка - 132М", "Тула", "Орша 2М", "Орша ЗМ", "Зінгер", "Ягуар" або іншу марку.

5. Описати неполадки машини "Оверлок - 51" або "Оверлок- 51А":

- пропуски стібків у строчці;

- не обрізається тканина.

Приклади виконання завдань наведені у додатках X, Ц, Ш, Щ.

6. Документація, облік і оцінка технологічної практики

6.1. Оформлення звітної документації

Під час технологічної практики студент працює за індивідуальним календарним графіком і веде щоденник (додаток Ю). У щоденнику повинні бути відображені результати всієї виконаної роботи навчально-виробничого характеру і спостережень, здійснених практикантом на робочому місці та при вивченні технологічного процесу виготовлення різних видів продукції на підприємстві, а також хід виконання індивідуальних навчально-виробничих завдань.

До ведення щоденника ставляться такі вимоги:

• робити щоденно записи про виконання програми технологічної практики;

• подати після закінчення практики щоденник для перевірки та затвердження керівникам, які складають і підписують у ньому відгуки;

• щоденник має бути завірений печатками підприємства та вузу. Примітка. На вимогу керівників студент зобов'язаний під час

проходження практики подати щоденник на перевірку.

Після закінчення технологічної практики студенти оформляють звіти (див. додаток Д), які здають на кафедру у встановлені деканатом строки. Зміст звіту залежить від виду підприємства, на якому студент проходить практику. Примірні форми звітів подані нижче.

Разом із звітом подається щоденник, який містить відгуки керівників практики і затверджений ними, та виконані індивідуальні навчально-виробничі завдання, які оформляються на форматі А4. _

Захист звітної документації проходить при комісії, яка створюється розпорядженням по кафедрі.

Форма звіту про проходження технологічної практики студентами на підприємствах харчової промисловості (їдальнях, кафе, ресторанах, барах, цехах з переробки і зберігання рослинницької та тваринницької продукції, на кондитерських фабриках і в кондитерських цехах).

Титульна сторінка.

Зміст.

Вступ.

(У вступі розкриваються особливості розвитку харчової промисловості регіону, про розширення асортименту продуктів харчування і удосконалення технології приготування страв або технології переробки і зберігання рослинницької та тваринницької продукції).

1. Загальна характеристика їдальні, кафе, ресторану, бару, цеху з переробки і зберігання рослинницької та тваринницької продукції, кондитерської фабрики або кондитерського цеху (історія розвитку, перспективи розвитку тощо).

2. Основні економічні та виробничі показники розвитку підприємства за останні 2-3 роки (обсяг виробництва продукції, рівень рентабельності, ступінь оснащеності основних виробничих процесів).

3. Структура підприємства харчової промисловості та система управління.

4. Перспективне і поточне планування виробничої діяльності підприємства харчової промисловості (їдальні, кафе, ресторану, бару, цеху з переробки і зберігання рослинницької та тваринницької продукції, кондитерської фабрики або кондитерського цеху).

5. Організація контролю за якістю продукції.

6. Матеріально-технічна оснащеність підприємства харчової промисловості (наявність обладнання, впровадження нової техніки).

7. Організація праці на підприємстві, запровадження наукової організації праці (НОП), дотримання вимог ергономіки.

8. Загальна характеристика виробів, що випускає підприємство харчової промисловості.

9. Нормування і оплата праці.

10. Собівартість продукції, що випускає підприємство, шляхи її зниження.

11. Умови безпечної праці на підприємстві, дотримання норм виробничої санітарії та протипожежної безпеки.

Висновки і пропозиції. Список використаних джерел.

Форма звіту про проходження технологічної практики студентами на підприємствах швейної промисловості (швейних фабриках, майстернях, цехах або ательє).

Титульна сторінка.

Зміст.

Вступ.

(У вступі розкривається значення швейної промисловості, вказуються перспективи розвитку промисловості, шляхи удосконалення технології виготовлення швейних виробів і зниження собівартості продукції).

1. Загальна характеристика фабрики, майстерні, цеху або ательє (історія розвитку, виробничий напрямок або спеціалізація, основні показники, тощо).

2. Основні економічні та виробничі показники розвитку фабрики, майстерні, цеху або ательє за останні 2-3 роки (обсяг виробництва продукції, рівень рентабельності, ступінь оснащеності основних виробничих процесів).

3. Структура підприємства швейной промисловості та особливості управління.

4. Перспективне і поточне планування виробничої діяльності підприємства.

5. Характеристика матеріально-технічної бази підприємства.

6. Організація технічного (санітарно-епідеміологічного) контролю.

7. Нормування і оплата праці.

8. Організація праці на робочих місцях, запровадження наукової організації праці (НОП), дотримання вимог ергономіки.

9. Характеристика основ груп виробів, що випускає підприємство.

10. Собівартість продукції та шляхи її зниження.

11. Географія реалізації продукції.

12. Умови безпечної праці, дотримання норм виробничої санітарії та протипожежної безпеки.

Висновки і пропозиції. Список використаних джерел. Додатки.

Індивідуальні навчально-виробничі завдання передбачають розробку технологічних карт на виготовлення окремих деталей або виробів; інструкційних карт на виконання операцій і переходів, складання виробів, обслуговування та ремонт обладнання, пристроїв, інструментів. Оформлення навчально-виробничих завдань здійснюється на форматі А4.