Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
сам роб укр мова (за проф спрямув).doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
1.24 Mб
Скачать

Тема 2.4. Морфологічні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні

Самостійна робота 8

Питання 1. Іменники на позначення професій, посад, звань

Література: 11, с. 88, 89; 24, с. 118 - 120; 27, с. 25 - 27.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Граматична форма назв осіб за професією в документах

■При складанні документів виникають труднощі у виборі відповідної граматичної форми. Найчастіше виникає сумнів щодо використання роду іменників, коли це стосується назв осіб за професією:

секретар - секретарка, лікар - лікарка, касир - касирка, викладач - викладачка, учитель -учителька.

При використанні назв осіб за професією, посадою, зван­ням та ін., що утворюють паралельні форми жіночого та чоловічого роду, в офіційно-діловому стилі слід орієнтуватися на такі правила.

Офіційними назвами посад, професій, звань є іменники чоловічого роду: директор, дипломат, професор (у діловій мові вони вживаються незалежно від статі особи). Пояснюється це тим, що в минулому ці і подібні функції виконували чоловіки. Жінки в силу відповідних правових норм були позбавлені можливості бути головами, суддями. Нині жінки на рівні з чоловіками виконують ці обов'язки, але за традицією слова належать до іменників чоловічого роду.

Офіційного характеру набуває текст документа, якщо з іменником, що позначає посаду, узгоджуються залежні від нього слова (наприклад: головний механік дозволив). Проте, якщо в документі зазначене «прізвище жінки, яка обіймає названу посаду, то підпорядковані дієслова узгоджуються з прізвищем жінки (професор Ружницька блискуче виступила на симпозіумі). Не можна: наша директор дозволила, професор доповідала.

Найменування жіночого роду вживаються в текстах, якщо не можуть бути виражені іншими засобами (виступ відомої співачки).

Не вживаються в офіційно-ділових документах утворені від іменників чоловічого роду форми жіночого роду з допомогою суфіксів -ш(а), -их(а), -к(а) (касирка, інженериха, професорша, професорка) на позначення посад, звань, професій. Вони передають інше значення: називають дружин чоловіків, що мають певну професію, звання або обіймають відповідну по­ саду.

У ділових паперах назви осіб за місцем проживання, роботи передаються тільки складеними найменуваннями: мешканці міста, заводські робітники. Варіанти сельчани, заводчани є розмовними.

Потрібно запам'ятати, що окремо виділяють групу імен­ників спільного роду, що означають осіб жіночої й чоловічої статі. Наприклад: староста, суддя, воєвода, голова, сирота тощо. Рід цих іменників визначається синтаксично, з допомогою означальних слів. Наприклад: Суддя Іванова говорила коротко. Суддя зачитав вирок.

Завдання 1. До поданих імен і прізвищ доберіть іменники на означення професії, посади, вченого звання. Чи можливі тут варіанти?

Професор, геолог, актор, музикант, кравець, дипломат, співак, геолог, декан, модельєр, водій, учитель.

Діана Петриненко, Світлана Федорчук, Тетяна Шевченко, Наталя Заводська, Ганна Фоменко, Лідія Пилипенко.

Завдання 2. Визначте, який рід мають іменники, що позначають професію, посаду, вчене звання жінки. В яких стилях перевага надається іменникам чоловічого роду на позначення професій, посад? Пригадайте і запишіть кілька прикладів.

Завдання 3. Виправте помилки у наведених реченнях і прокоментуйте їх.

Наша директор привчила всіх до порядку. Молода професор виголосила цікаву доповідь. Лікарка виписала рецепти. Молода касир розгублено складала папірці.

Теми рефератів

Офіційні назви посад, професій, звань у діловій українській мові.

Іменники спільного роду.

Запитання та завдання для самоперевірки

Чому виникають труднощі у виборі граматичної форми назв осіб за професією?

Наведіть приклади іменників спільного роду.

Як у ділових паперах передаються назви осіб за місцем проживання?

Питання 2. Прийменники у професійному мовленні

Література: 11, с. 208 - 210; 24, с. 207,208; 25, с. 271 - 273.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Перш за все слід пригадати визначення поняття "прийменник".

Прийменник - це службова частина мови, яка уточнює граматичне значення іменника і виражає зв'язки між словами в реченні.

Вживання прийменників

Слід мати на увазі, що при укладанні тексту документів необхідно правильно користуватися прийменниковими конструкціями в побудові речень і словосполучень. Сфера вживання прийменників у діловій мові необмежена. Прийменники виражають смислові відношення між словами не самостійно, а спільно з відмінковими закінченнями іменника або займенника, вони утворюють прийменниково-відмінкову конструкцію. Національна специфіка мови виразно позначається на її прийменниковому керуванні.

Значна кількість помилок трапляється при побудові словосполучень із прийменниками в перекладах ділових паперів з російської мови. Російські конструкції з прийменником по в українській мові перекладаються цілим рядом прийменникових і безприйменникових конструкцій. Наприклад:

конструкціями з прийменником за: за свідченням; за дорученням; за наказом; за вказівкою; менеджер за професією і т. ін.;

конструкціями з прийменником з: 5 питань комерційної торгівлі; з ініціативи; курс лекцій з української мови; з багатьох причин; з певних обставин; з нагоди (чогось) і т. ін.;

конструкціями з прийменником на: на замовлення; на вимогу; на пропозицію; на мою адресу;

конструкціями з прийменником для: курси для вивчення; комісія для складання актів;

конструкціями з прийменником після: після одержання посвідчення; після повернення; після від 'їзду; після розгляду (чогось) і т. ін.;

конструкціями з прийменником у(в): викликати у службових справах; у вихідні; в усіх напрямках;

конструкціями з прийменником по: черговий по району; наказ по відділенню; спеціаліст по проектуванню споруд; колеги по роботі; по можливості; комітет по сприянню малим підприємствам і підприємцям і т. ін.;

безприйменниковою конструкцією (з орудним відмінком іменника): повідомити телефоном; молодший віком; великий обсягом; переказати телеграфом і т. ін.

Прийменники поділяються

З а походженням

Прості (первинні): в, до, від, у, за, під, по, без, для

Похідні (вторинні): понад, близько, посеред, навколо

За морфологічним складом

Прості:

у, до, на, під

Складні:

З-за, з-між, з-над, з-під, з-понад

Складені:

З метою, в галузі, під час, поруч з