Тема 2.2. Лексичні норми сучасної української літературної мови

у професійному спілкуванні

Самостійна робота 6

Питання 1. Вимоги до професійних текстів

Література: 2, с. 178 - 202; 11, с. 135, 136; 17, с. 35, 36; 21, с. 45 - 51; 25, с. 41 - 47; 26, с. 39 - 42.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Перш за все потрібно з'ясувати поняття "текст". Текст - це одиниця мовлення; він поділяється на три ло­гічні частини: вступ, основна частина (доказ) і завершальна частина.

Логічні елементи тексту

Вступ		Викладаються причини, привід до складання службового документа, вказуються підстави

Основна частина: доведення, докази; висновки		Розкривається суть питання, наво­дяться докази, факти, розрахунки, посилання на доведення, цифрові да­ні, що обґрунтовують правильність порушуваного питання

Завершальна частина		Формулюється основна мета докуме­нта, його провідна думка, прохання, пропозиція, згода, відмова. Спонукає адресата до дії

У діловому мовленні текст - це головний реквізит документа, який чітко, переконливо відбиває причину і мету його написання, розкриває суть конкретної справи, надає докази, робить висновки. Оформляється текст документа у вигляді анкети, таблиці, суспільно складеного тексту або на основі поєднання цих форм.

Зміст і структура тексту залежать від рівня стандартизації документа, призначення і ролі інформації, від типу мовлення. Але в усіх випадках є єдині вимоги до тексту.

Згідно з Інструкцією з діловодства № 1153, тексти розпорядчих документів і листів складаються з двох частин. У першій зазначається підстава, обґрунтування для складання документа, а в другій - висновки, пропозиції, рішення, розпорядження або прохання. В окремих випадках текст документа може містити лише одну розпорядчу частину (наказ) або прохання (лист).

Вимоги до членування тексту

Як правило, текст складається з абзаців. Абзац - це відступ праворуч на початку рядка. Кожен абзац указує на перехід від однієї думки до іншої. Він допомагає зримо сприймати, зосереджуватись і осмислювати написане. Як правило, це кілька речень, поєднаних змістом, тематично і граматично. Абзаци по­винні бути невеликими - 3 - 5 речень, речення стислими, простими. Абзац може складатися з одного речення, але дуже значного. Рубрикація з допомогою абзаців допомагає сприйняттю тексту.

Якщо текст великий за обсягом, його поділяють на роз­діли, підрозділи, пункти, підпункти, які, згідно з новою Інструк­цією, нумеруються арабськими цифрами: 1; 1.1; 1.1.1; 1.2.3; 1.3.5. У середині пунктів абзаци не нумерують.

Під час складання тексту необхідно звертати увагу на об­раний тип мовлення.

Якщо це розповідь, то текст будується в такій послідовності:

експозиція (де, коли, з ким відбувається дія);

зав'язка (початок конфлікту, дії);

розвиток дії;

кульмінація (найвище напруження дії);

розв'язка.

Така структура ділового тексту подібна до структури художнього, вона допомагає передати інформацію послідовно, ло­гічно, дотримуючись хронології. Характерна така структура для нестандартних текстів.

Якщо для юриста необхідно подати інформацію для розшуку, то використовується тип мовлення - опис (портрета, інтер'єру, місцевості).

Часто в текстах, доповідних записках, рапортах користу­ються таким типом мовлення, як роздум або міркування. Його структура зводиться до формулювання тези, наведення аргументів і висновків.

Суцільний складний текст документа містить граматично і логічно узгоджену інформацію про управлінські дії і використовується під час складання правил, положень, листів, розпоря­дчих документів.

У тексті документа необхідно дотримуватися логічної послідовності.

Логічний зв'язок між абзацами досягається:

будовою самого тексту, де подається матеріал у логічній послідовності, хронологічно, у з'ясуванні причинно-наслідкових зв'язків;

шляхом зіставлення, формулювання тези й антитези, об'єктів протиставлення. У реченні використовуються протиставні сполучники, які констатують і заперечують об'єкти, фак­ ти, події;

можливе наголошення взаємозв'язку між абзацами і такими словами, як спочатку, водночас, потім; по-перше, подруге, по-третє; тому що, для того щоб; таким чином, отже, на основі вищесказаного.

На опорній схемі 5 подано зразок змісту тексту документа.

Опорна схема 5

Зміст тексту документа повинен бути:

інформативним

аргументованим

Конкретним і точним

Об’єктивним і повним

Достовірним і зрозумілим

Стислим, без зайвих слів і зворотів

юридично бездоганним

грамотно написаним

правильно оформленим

Форми викладу інформації в текстах документів

Вони різноманітні, залежать від виду документа, його призначення.

Найбільш розповсюджені:

форма першої особи однини (я): характерна для листів, факсів, автобіографій, заяв, пояснювальних записок, наказів, розпоряджень;

форма першої особи множини (ми): характерна для протоколів (ухвалили, слухали);

форма третьої особи однини і множини (він, вона, вони): повідомляє, рекомендує, заслуховує, зобов'язують.

Під час підготовки тексту документа слід дотримува­тися таких правил:

Правильно й у певній послідовності розміщувати реквізити документа.

Не вживати образних висловів, емоційно забарвлених слів і синтаксичних конструкцій.

Уживати стійкі (стандартизовані) сполучення типу: відповідно до, у зв'язку з, згідно з метою, потрібний для, в порядку.

Уживати синтаксичні конструкції типу:

Доводимо до Вашого відома, що... Нагадуємо Вам, що... Підтверджуємо з вдячністю...

У порядку надання матеріальної допомоги...

У порядку обміну досвідом...

У зв'язку з вказівкою...

Відповідно до попередньої домовленості...

Відповідно до Вашого прохання...

5. Дієприслівникові звороти вживати на початку речення: Враховуючи...

Беручи до уваги..

Розглянувши..

Вважаючи...

6. Уживати мовні засоби, що відповідають нормам літературної мови і зрозумілі для широкого кола читачів.

Слід писати	Не можна писати
ужити заходів	прийняти заходи
брати (взяти) участь	прийняти участь
погодити	здійснити погодження
вплинути	здійснити вплив
порядок денний	повістка денна
пропозиції	предложення
вирішити, розв'язати	забезпечити рішення
боротися	проводити боротьбу
заходи	міроприємства
такі члени групи:	слідуючі члени групи:
не можна визнати задовільним	не може бути визнаним задовільним
незабаром	у самий найближчий час
не з'являються на заняття	мають місце випадки неявки на заняття

Уживати прямий порядок слів у реченнях (підмет передує присудкові; означення — перед означуваними словами; додатки - після керуючого слова; вставні слова - на початку речення).

Щоб не виявляти гостроти стосунків із партнером, слід замінити активну форму дієслова на пасивну. Наприклад: Ви не відповіли на лист-запит... Вами ще не дана відповідь на лист-запит... Якщо ж важливо вказати на конкретного виконавця, то тоді треба вживати активну форму. Наприклад: Університет не гарантує... Комісія підтверджує... Телевізійне агентство повідомляє...

9. Уживати інфінітивні конструкції: Створити комісію. Затвердити пропозицію... Попередити правління...

10. У розпорядчих документах треба вживати дієслівні конструкції у формі наказового способу:

Наказую...

Пропоную...

Використовувати скорочення слів, складноскорочені слова й абревіатури, які пишуться у справочинстві, за загальними правилами: р-н, обл., км, напр., канд. філол. наук.

Надавати перевагу простим реченням. Використовувати форми ввічливості з допомогою слів:

Шановний... Високошановний... Вельмишановний... Високоповажний...

Теми рефератів

Особливості професійного тексту.

Вимоги до тексту у діловому мовленні.

Запитання та завдання для самоперевірки

Визначте логічні елементи тексту.

Які вимоги ставляться до тексту документа?

Назвіть форми викладу в текстах документів.

Питання 2. Аналітичне оброблення текстової інфор­мації після комп'ютерного перекладу

Література: 18, с. 35, 36; 43, с. 154, 155; 44, с. 8 - 11, 16-25,66,67.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Історія перекладу налічує не одне століття. Можна сказа­ти, що ця проблема існувала з моменту появи перших рукопис­них текстів. У розвитку теорії перекладу виділяються основні епохальні віхи:

Античність (Цицерон, Теренцій, Плавт, Катулл);

Середньовіччя (Сафронік, Бекон);

Відродження (Віле, Лютер, Доле);

Просвітництво (Гердер, Гете).

У 20 - 30-х роках ХГХ ст. в Україні проблемою перекладу займалися Л. Боровиковський, А. Метлицький, Т. Шевченко, М. Старицький, І. Франко, Леся Українка, II. Грабовський, В. Самійленко.

У середині XX ст. виник новий вид перекладу - автоматичний (машинний). Його здійснює електронно-обчислювальна машина на основі спеціально складеної для неї програми. Комп'ютери можуть перекладати порівняно нескладні тексти зі спрощеною граматикою та стандартизованим словником, зі сло­вами, що не мають переносних значень. Тобто автоматичний переклад придатний головним чином для перекладу науково-технічної літератури.

Техніка комп'ютерного перекладу

Переклад з російської та з інших мов на українську:

1) через сканер або з дискети, диска чи з Інтернету текст заносимо в комп'ютер;

2)відкриваємо файл (документ);

3)виділяємо через "Правку" текст або абзац для перекладу за програмою "Рута - Плай" (діють разом, залежні одне від одного);

4)на панелі інструментів є позначка "Плай" - опція;

натискаємо на "Плай";

в меню вибираємо: "переклад" (стосується всього тексту) або "переклад слова" (стосується окремого слова);

натискаємо на вибране меню, після чого комп'ютер робить технічний переклад тексту;

при перекладі тексту на моніторі може висвітлитися вікно з кількістю незнайомих слів (на екрані монітора буде запропоновано "продовжувати" чи "припинити переклад");

перекладений текст комп'ютер автоматично вносить в новий файл, але цей переклад буде невідредагований, при цьому незнайомі йому слова та словосполучення автоматично будуть виділені різними кольорами;

по закінченні перекладу йде автоматична повторна перевірка лексики;

після закінчення перекладу тексту з ним можна працювати, як зі звичайним документом (форматувати, редагувати тощо).

Для перекладу текстів з різних мов ще існує програма "Stylus", яка є більш досконалою та містить багатший словник.

Художні тексти комп'ютерному перекладу не підлягають.

Необхідно звернути увагу, що є особливості перекладу офіційно-ділового тексту:

точність (не допускається подвійне тлумачення слів та висловів);

послідовність, логічність думки (від простого до складного, від відомого до невідомого);

суворе дотримання термінології певної галузі;

чіткість синтаксису (правильна побудова словосполучень і речень);

5)достовірність (викладені факти мають відображати справжній стан речей).

Аналітична обробка перекладу (редагування з метою вдосконалення перекладеного тексту) здійснюється:

а)автором перекладу;

б)іншою людиною.

Переклад може вважатися повноцінним тоді, коли:

кожна думка авторського тексту в перекладі є співзвучною, відповідною;

думки автора оригіналу не перекручені;

робота над перекладом велася поетапно в чернетці:

а)пошук найточнішого відтінку значення слова;

б)пошук найприроднішої форми викладу думки;

чітке дотримання логіки, послідовності, точності, лаконічності, об'єктивності, повноти викладу думки;

4)дотримані особливості перекладу текстів українською мовою.

Особливості перекладу текстів українською мовою

Одні й ті самі дієслова в українській і російській мовах вимагають різних відмінкових закінчень:

підготуватися до чого?

подготовиться к чему?

При перекладі з російської на українську мову треба бути уважним до усталених прийменникових конструкцій:

ввести в состав - ввести до складу

по учебной работе — з навчальної роботи

по научной работе - з наукової роботи

напрям дії до чогось в українській мові: використовують прийменник у (в) або до

уважним при перекладі потрібно бути до дієслів, що можуть керуватися різними відмінками:

довести до відома

прийменник для - мета дії

на - сфера вживання

з російської мови конструкції з прийменником по в українській мові перекладається цілим рядом прийменникових і без­прийменникових конструкцій:

по собственному желанию - за власним бажанням

по вопросу - з питання

по заказу - на замовлення

по изучению - для вивчення

младший по возрасту - молодший за віком

слова з літерою г (1933 р. - вилучена з алфавіту, в 1990 р. поновлена)

список слів - в орфографічному словнику

грунт, ґатунок

уникати слів-кальок: навчальний - учбовий, наступний -слідуючий, захід - міроприемство

в російській мові:

поступающий - вступний

(дієприкметник)

заведующий - завідувач

бути уважним при написанні російських прізвищ українською мовою

при складних випадках перекладу звертатися до словника

власні назви з російської мови - за фонетичним принци­пом.

Завдання. Зробіть аналітичну обробку текстової інформації після комп'ютерного перекладу тексту.

Лизинг

Одним из инструментов финансирования различных внешнеэкономических операций как по импорту машин, оборудования и других товаров, так и по экспорту готовой продукции является лизинг - особый вид аренды.

Использование лизинга имеет свои преимущества. По-скольку при этой форме сотрудничества для перестройки производства на базе современной технологии и выпуске продукции, отвечающей самым строгим требованиям международного рынка, не требуется изначального выделения крупних средств в иностранной валюте. Все расходы на первом зтапе покрнвает лизинговая компания (фирма - арендодатель). В качестве одной из форм их последующего возмещения может служить экспорт продукции, произведенной на взятом в лизинг оборудовании.

Считают, что слово "лизинг" вошло в употребление в последней четверти прошлого столетия, когда в 1977 г. телефонная компания "Белл" приняла решения не продавать свои телефонные аппараты, а сдавать их в аренду.

Теми рефератів Теорія і практика перекладу. Літературне редагування.

Запитання та завдання для самоперевірки

З'ясуйте основні вимоги до складання професійних текстів.

У чому полягає логічна послідовність у тексті?

Назвіть особливості перекладу текстів українською мовою.