Тема 2.5. Складні випадки слововживання

Самостійна робота 9

Питання 1. Складання текстів із використанням па­ронімів та омонімів

Література: 11, с. 28, 29; 24, с. 42 - 47; 27, с. 71 - 74.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Вивчення даного питання варто розпочати з розгляду опорної схеми 7.

Пароніми (з гр. рага - поблизу, поруч і опота - ім 'я) - це слова, подібні між собою за звучанням і частковим збігом мор­фемного складу, наприклад: адресат - адресант, кампанія -компанія, континент - контингент; дипломат - дипломант, вербена - вербина, відтинок - відтінок, вовна - бавовна, та­лан - талант; відмінний - відмітний, громадський - громадян­ський, дружніш - дружній, ефективний - ефектний.

Вони близькі за зовнішньою формою та звучанням, але мають різне значення.

Потрібно звернути увагу і запам'ятати, що незначна різниця у вимові паронімів спричиняє труднощі в їх засвоєнні, призводить до помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим. Тому треба особливо уважно стежити за вживан­ням малознайомих слів і завжди звертатися до відповідних словників, щоб уточнити значення, правопис і вимову потрібного слова.

У діловому мовленні найчастіше зустрічаємо такі пароніми:

Виборний. Виборчий.

Слово виборний вживається, коли йдеться про виборну посаду, агітацію, про виборність та звітність організацій.

Виборчий - усталилося в таких словосполученнях: виборча кампанія; виборче право; виборчий бюлетень та ін.

Виключно. Винятково.

Виключно, тобто лише, тільки (...виключно для спів­робітників комерційних банків).

Винятково вживається у значенні дуже, особливо, над­звичайно (...товарна біржа має винятково важливе значення).

Дільниця. Ділянка.

Дільниця - це адміністративно самостійний об'єкт або виробничий вузол на будівництві, шахті, а також виборча дільниця.

Ділянка - частина поверхні, площі (садова ділянка; дослідна ділянка).

Особистий. Особовий.

У російській мові на позначення цих двох понять є лише один відповідник: личный. Слово особистий вживається тоді, коли мовиться про те, що стосується окремої людини (особис­тий підпис, особисте життя).

Особовий - вживається в таких словосполученнях: осо­бова справа; особовий склад військових з'єднань, навчальних закладів тощо.

Додержувати. Додержуватися.

Додержувати, тобто виконувати щось точно, забезпе­чувати наявність чогось (додержувати тиші, порядку).

Додержуватися - це означає бути прихильником якоїсь думки, певних поглядів, переконань.

Покажчик. Показник.

Покажчик - напис, стрілка, довідник.

Показник - це наочне вираження (у цифрах, графічно), наприклад: економічний показник, показник можливостей та ін.

Дипломат. Дипломант. Дипломник.

Дипломат - посадова особа, яка займається дипломатичною діяльністю.

Дипломант - переможець конкурсу.

Дипломник - автор дипломної роботи, підготовленої в технікумі чи вузі.

Адрес. Адреса.

Адрес - письмове привітання на честь ювілею тощо.

Адреса - напис на конверті, бандеролі, поштовому переказі.

Омонімія (з гр. homos- однаковий і onoma - ім'я) - звуковий збіг двох чи більше різних мовних одиниць, які називаються омонімами. Лексичні омоніми - це такі слова, які своїм звуковим складом однакові, але мають різне значення. Наприклад: Коси, коса, поки роса; Розплелася густа коса аж до пояса. Слово коса в першому прикладі означає назву сільськогосподарського знаряддя, а в другому - довге заплетене волосся. Омонімію не можна ототожнювати з багатозначністю слів.

У ділових і наукових текстах омонімія із стилістичною метою не використовується. Наявні в загально мовному лексичному складі омоніми можуть тільки утруднювати спілкування в цих стилях, якщо звуковий комплекс якогось термінологічного слова тотожний зі словом загальнонародної мови, а контекст недостатньо чіткий. Проте ці збіги трапляються зрідка.

Потрібно пам'ятати, що значення омоніма розкривається тільки у фразі. Іноді навіть речення виявляється недостатнім, щоб розкрити значення омоніма. Так, слухаючи вираз Мені дуже подобається ваша коса, ми ще не можемо визначити, про що йде мова, що саме означає іменник коса - сільськогосподарське знаряддя, заплетене волосся чи вузьку смугу землі, яка простяглася від узбережжя в море. Щоб слово стало зрозумілим, потрібно або поширити речення, або вжити його в сполученні з іншими реченнями: Мені подобається ваша коса, вона міцна й добре вигострена; Мені подобається ваша пишна чорна коса і Мені подобається ваша коса, на ній такий чудовий пляж.

Ось чому, вживаючи омонімічні слова, треба завжди дбати про те, щоб у словосполученні точно можна було визначити їх значення і цим уникнути двозначності висловлюваної думки.

Завдання 1. Прочитайте текст. Проаналізуйте словниковий склад. Випишіть синоніми, омоніми, пароніми.

Як історичний акт розцінює громадськість України факт прийняття Верховною Радою Закону про мови. Згідно з цим Законом, українська мова з 1 січня 1990 року одержала державний захист, тобто офіційно визнана державною мовою України. Отже, створено передумови для того, щоб українська мова перестала бути служницею, за словами Дмитра Павличка, у власному домі, а стала в ньому повноправною господинею. Є всі підстави сподіватися, що для нашої мови пройшла пора безмовна, що на цьому закінчилася довготривала історія її приниження і зневаги.

Петровські укази, валуєвські циркуляри, емські акти, сталінські заборони, сусловські постанови довели наш український народ до оніміння, а нашу страдницю-мову - до повільного вмирання. Антинаукова, глибоко антинародна сталінсько-сусловська теорія злиття націй, а точніше, денаціоналізація всього національного завершила чорну справу русифікації знач­ної частини України, якщо не сказати - цілої. У результаті цієї політики зникали українські школи, театри, дошкільні заклади, переходили на російську мову викладання технікуми і вузи. Від народу приховувалася його історія, а точніше, подавалася у спо­твореному вигляді. Національні мови вважалися неперспектив­ними і всюди замінялися російською; велася спеціальна демо­графічна політика - переселення, переміщування людей різних національностей з тим, щоб одержати нову сіру людську масу під назвою "єдиний радянський народ" з єдиною суржиковою мовою. Така радянська національна політика підняла напругу мас до критичної позначки. Тепер напругу знято.

Завдання 2. З'ясуйте за словником: подані слова багато­значні чи омоніми:

додаток, агент, акт, блок, виконавець, вихід, відділ, від­ношення, галузь, гриф, громада, застава, заступник, захід, ко­шти, термін, товар, устав.

Завдання 3. Випишіть із тлумачного словника значення поданих слів. Як називаються ці слова?

Заклад - заклад; вигода - вигода; призначити - призна­чити.

Завдання 4. З'ясуйте значення слів, користуючись тлу­мачним словником. Як називаються такі пари слів?

Адресат - андресант, абонент - абонемент, статут -статус, авторитетний - авторитарний, громадський - грома­дянський, ефективний - ефектний, тактовний - тактичний.

Складіть словосполучення з поданими словами. Введіть їх у речення.

Теми рефератів

1. Різновиди неповних лексичних омонімів (омофони, омоформи, омографи). 2. Пароніми в діловому мовленні.

Запитання та завдання для самоперевірки

Що таке пароніми?

Що таке лексичні омоніми?

Яким чином можна з'ясувати значення омоніма?

Питання 2. Словники паронімів та синонімів: правила користування

Література: ЗО, 37 (додатково 31, 32, 35, 39, 41, 42).

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Вивчення питання слід розпочати із з'ясування поняття "лексикографія".

Лексикографія (з гр. lexikos - словниковий і grapho – пишу , наука, яка займається збиранням слів якої-небудь мо­ви, їх систематизацією та укладанням словників.

Щоб добре володіти мовою, потрібно мати великий запас слів і вміти правильно вживати їх, зважаючи на найтонші відті­нки у значенні, тобто потрібно повністю володіти лексикою мо­ви. При вивченні лексики велике значення мають словники.

Словники відображають культуру мови народу і сприя­ють її нормалізації. Вони є багатим джерелом її вивчення, зок­рема правил написання, вимови, добору слова. Видатний поет і вчений М. Рильський, підкреслюючи важливість словників, пи­сав:

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля.

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

Словники поділяються на дві основні групи: словники енциклопедичні і словники лінгвістичні. Слова в усіх словниках розташовані за алфавітом.

В енциклопедичних словниках пояснюється не значення слів, а зміст і характер предметів та різних явищ.

Предметом пояснення в лінгвістичних словниках є слово. Оскільки воно може пояснюватися з різних поглядів, розрізня­ють такі типи лінгвістичних словників: перекладні, тлумачні, термінологічні, етимологічні, історичні, орфографічні, іншомов­них слів, діалектологічні, словники мови творів окремих пись­менників.

У тлумачному словнику пояснюється значення слів даної мови та подаються синоніми до них. Такі словники звичайно одномовні. Проте бувають і такі словники, які одночасно є і пе­рекладними, і тлумачними, бо в них поєднується і переклад слів на іншу мову, і пояснення їх значення.

У 1970 - 1980 роках вийшов друком 11-томний тлумач­ний словник сучасної української мови. Словники синонімів, паронімів. Ці словники теж знач­ною мірою сприяють піднесенню мовної культури, розвивають навички стилістичної майстерності. Увага до синонімічних, анто­німічних засобів допомагає збагачувати вираження думок і по­чуттів, досягти більшої точності, емоційності мовлення. У 2000 р. вийшов "Словник синонімів української мови" (у 2 т).

1988 р. побачив світ "Словник фразеологічних синоні­мів" М.П. Коломієць і Є.С. Регушевського.

"Словник антонімів" Л.М. Полюги (1987 р.) вміщує по­над 2000 антонімічних пар, що складають понад 250 словнико­вих статей. У цьому виданні ставилась мета не лише дати тлу­мачення компонентів антонімічних пар та проілюструвати їх вживання, а й показати антонімічні слова в живих контекстуаль­них зв'язках, особливості сполучуваності антонімів, уживання їх у фразеологічних зворотах.

У 1986 р. вийшов "Словник паронімів української мо­ви", укладений Д.Г. Гринчишиним і О.А. Сербенською. Словник є першою спробою в українській лексикографії опису паро­німів. Описано понад 1000 паронімів, які найчастіше зустрічаються у навчальних посібниках, науково-популярних книжках, публіцистиці, художній літературі, побутовому мовленні.

У словниках синонімів, антонімів, омонімів, паронімів розкриваються змістові і стилістичні зв'язки між словами та притаманні словам певних груп і рядів своєрідні значення і відтінки значень.

Слід пам'ятати, що для досконалого знання будь-якої, а також своєї рідної мови необхідно використовувати різні типи словників.

Сучасне українське громадянство має початкову потребу в практичному використанні словників, а з розширенням сфери впливу і функціонування державної української мови ця проблема ще загострилась. Існують труднощі при перекладах з різних мов на українську, доводиться шукати точного значення слова і його нюансів. Із розширенням суспільного функціонування української мови загострюється проблема культури мовлення, збагачення словникового запасу мовців, уміння добирати єдино можливе в конкретному контексті слово.

Для цього існують словники. Упорядниками словників опрацьовано і використано в процесі роботи над словником численні друковані джерела.

Як користуватися словниками паронімів та синонімів?

Візьміть "Словник паронімів української мови" (Д.Г. Гринчишин, О.А. Сербенська. - К.: Рад. шк., 1986).

Словник, розрахований на широке коло читачів, є нормативно довідковим виданням.

Слід уважно прочитати Передмову, де сказано:

в словнику описано 1000 паронімів, які найчастіше зустрічаються в підручниках, на сторінках науково-популярнихвидань, у періодиці, в офіційно-діловому стилі;

словник зорієнтований на широке розуміння паронімії;

у словниковій статті описується паронімічна пара;

вся увага звертається на розкриття лексичного значення паронімів;

дається коротке тлумачення паронімів;

лексичне значення і особливості функціонування слів-паронімів допомагає розкрити ілюстративний матеріал – цитати із наукових, художніх, публіцистичних творів.

Проаналізуйте словникову статтю АБОНЕМЕНТ // АБОНЕНТ.

Спільний корінь абон-; розрізняються суфіксами -емент, -ент. Похідні пароніми абонементний II абонентський.

АБОНЕМЕНТ, а, ч. 1. Документ на користування (за плату чи безплатно) бібліотекою, телефоном, басейном, побутовими послугами, місцем у театрі (на стадіоні), а також саме право на це: ...Книги цього юнацького жанру люди дорослі... читають з не меншою охотою, ніж діти. Це підтверджує не одне дослідження читацьких абонементів по бібліотеках (Смолич, VI, 401); У Павла Сергійовича був постійний абонемент на концер­ти в консерваторію (Дмит., IV, 628).

У с п о л.: а. постійний, (не)дійсний, оформлений, відкри­тий, читацький; читача, студента, учня; на цикл лекцій, на телефон, у театр; закриття, оформлення, продаж а.; плата за а; заповнити а., користуватися а.

2. Відділ у бібліотеці, що видає читачам літературу для користування вдома: Тут у масових бібліотеках працюють такі функціональні відділи, як відділ комплектування... літератури, організаційно-методичний, інформаційно-бібліографічний, міжбібліотечного абонемента (КУ, 1981, № 8,75). У с п о л.: а. бібліотечний, міжміський, студентський, обслуговує, задовольняє, замовляє.

АБОНЕНТ, а, ч. Особа чи організація, що користується абонементом: Передбачається значне зростання каналів між­міського зв'язку... телефонних абонентів, механізованих підприємств поштового зв'язку, дальшого впровадження систем АСУ (РУ, 7.05 1681).

У с п о л.: а. АТС, телефонної сітки, бібліотеки, індивідуального користування; телефон, апарат, скринька, виклик, заява, обов'язки а.; в користуванні а., довідка про а.; категорія а.; кілька, сто, тисяча а.; а 4в з'єднувати, роз'єднувати, сполу­чати, повідомляти, попереджувати; стати а.; а. викликає, замовляє, відповідає, несе матеріальну відповідальність.

АБОНЕМЕНТНИЙ, а, є. У с п о л.: а. довідка, картка, тата, талон.

АБОНЕНТСЬКИЙ, а, є. У с п о л.: а. відділ, канал, лінія, установка.

У словникових статтях подаються повні та неповні паро­німи, пояснюється явище паронімізації: спеціальний стилістич­ний прийом, що передбачає навмисне зближення слів, які мають звукову подібність.

Усі пароніми у словнику розташовані за алфавітом.

Після передмови у словнику вміщено список скорочень ремарок, список скорочень літературних джерел, український алфавіт.

У кінці словника вміщено покажчик слів в алфавітному порядку, про які йдеться мова.

Розібратися в синонімічному ряду допоможуть словники української мови. Залежно від характеру тексту (наукового, художнього, публіцистичного і т.д.) можна вибрати той синонім, уже як основну лексику, який найкраще відповідатиме конкретному контекстові. До багатьох термінів чи іншомовних слів по­дано українські відповідники.

Ознайомтеся зі "Словником синонімів української мови" у 2 т. (А.А. Бурячок, Г.М. Гнатюк, СІ. Головащук та ін. - К., 2000).

Словник нараховує близько 9200 синонімічних рядів, подається синонімічне багатство української мови (на матеріа­лах літературної мови XIX - XX ст.). Він є найповнішим за сту­пенем опрацювання зібранням української синоніміки.

У Словнику вміщено Передмову, де говориться, що в основу Словника покладено розуміння синонімів як одиниць з то­тожною, або максимально наближеною віднесеністю, що висту­пають у значенні тієї самої частини мови/Ядром кожного синонімічного ряду є його домінанта - лексична одиниця, що має

найзагальніші для цього ряду семантичні особливості/ Словник

розрахований на широке коло читачів - шанувальників української мови.

Слід опрацювати матеріал про побудову словника і слов­никової статті. Синоніми, подані в Словнику, наводяться у складі синонімічних рядів, кожний з яких починається з домінанти (заголовного слова), що в переважній більшості випадків являє собою слово у прямому значенні, без експресивно-емоційного забарвлення або стилістичних обмежень. Усі синоніми у Слов­нику розташовані за алфавітом. Подається перелік умовних ско­рочень та алфавіт.

Опрацюйте словникову статтю.

АЛФАВІТ (сукупність букв якої-небудь писемності, розташованих у встановленому порядку), АБЕТКА, АЗБУКА. Найдавніша, що дійшла до нас, слов'янська писемність знає два алфавіти - кирилицю й глаголицю (з наукової літератури); За місяць обидва хлопчики вже читали друкований текст. Допомогло і те, що Наташа подарувала їм ту абетку, за якою вона колись сама вчилася читати й писати (3. Тулуб); -А що, сину? Багато вже вивчив граматики?... - Уже азбуку вивчив, - одка­зує Кирило (Панас Мирний).

АЛФАВІТНИЙ (пов'язаний з алфавітом, розташований за алфавітом), АБЕТКОВИЙ, АЗБУЧНИЙ. Фольклорист систематизував матеріал по темах і в алфавітному порядку (з жур­налу); Вона порядком абеткових Находить слово там за словом (переклад М. Рильського); Спіть, борителі, герої! ...Сніть про обрядові бої, Про свої азбучні війни! (І. Франко).

Завдання 1. Доберіть синоніми до поданих слів.

Адміністрація, кон'юнктура, акциз, акція, аргумент, бізнесмен, кореспонденція, вексель, конкуренція.

Довідка: умови, обставини; пай, частка; підприємець, правління; довід, доказ; боргове зобов'язання; непрямий податок; змагання; листування.

Теми рефератів

Розвиток української лексикографії.

Словники паронімів, синонімів, правила користування.

Запитання та завдання для самоперевірки

Що таке синоніми?

Що таке синонімічний ряд?

Назвіть синоніми, що вживаються у вашій професії.

В яких функціональних стилях явище синонімії розвинуте більше, а в яких - менше?