- •Українська мова (за професійним спрямуванням)
- •Пояснювальна записка
- •Тематичний план
- •Розділ 1. Культура мовлення Тема 1.1.Стилі і типи мовлення
- •Тема 1.2. Особливості професійного спілкування
- •Тема 1.3. Мовлення та його особливості
- •Тема 1.4. Специфіка мовлення фахівця
- •Розділ 2. Нормативність і правильність мовлення Тема 2.1. Терміни, професіоналізми та фразеологізми
- •Тема 2.2. Лексичні норми сучасної української літературної мови
- •Тема 2.3. Орфографічні норми сучасної української літературної мови
- •Тема 2.4. Морфологічні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •Запам’ятайте нормативне вживання іменників
- •Тема 2.5. Складні випадки слововживання
- •Тема 2.6. Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •Розділ 3. Правила складання професійних документів Тема 3.1. Призначення та класифікація документів
- •Тема 3.2. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів
- •Накладна
- •На виконання робіт
- •Тема 3.3. Текстове оформлення довідково-інформаційних документів
- •Акціонерний банк "бонус-банк" пропонує:
- •Доповідна записка
- •Пояснювальна записка
- •Доповідна записка
- •Тема 3.4. Укладання фахової документації
- •Список рекомендованої літератури
Тема 3.2. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів
Самостійна роботи 12
Питання 1. Стандартні і нестандартні документи
Література: 2, с. 33 - 50; 18, с. 26; 29, с. 8, 9.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Однією з найбільш характерних рис офіційно-ділового стилю є процес стандартизації.
Стандартизація мови ділових паперів - це насамперед встановлення правил добору слів і термінів, побудови словосполучень і речень, широке використання готових, уже усталених словесних формул, трафаретів, штампів. їх використання повністю виправдане, бо полегшує процес укладання типових текстів. Завдяки стандартизації мови ділових паперів досягається скорочення невиправданої інформаційної надлишковості в документі за рахунок так званої економії мовних засобів.
Відтак усі ділові папери за способом викладу матеріалу поділяють на і документи з високим та низьким ступенями (рівнями) стандартизації.
Документи з високим рівнем стандартизації (стандартизовані документи) складаються за затвердженою формою. Це можуть бути типові або трафаретні тексти.
Типовий текст - це текст-зразок або текст-стереотип, на основі якого можуть бути створені тексти аналогічного характеру. При цьому зберігаються основні конструкції і формулювання тексту-зразка. Приклади: квитанція, офіційні заяви.
Трафаретні тексти - тексти, в яких відтворена механічним способом постійна інформація, що не змінюється в цілій групі однорідних документів, і залишено пропуски (вільні місця) для заповнення змінною інформацією від руки в кожному конкретному документі. Приклад: договори різних типів, накладна, відомість та ін. Щоб укласти документ з високим ступенем стандартизації, треба виконати такі дії:
вибрати серед стандартних конструкцій потрібні для конкретного випадку;
заповнити формуляр;
створити за готовими зразками необхідні словосполучення і речення, які не передбачені формуляром бланка.
Стандартні мовні конструкції виникають у результаті однотипності ситуацій, які неодноразово повторюються в процесі письмового ділового спілкування. Повторення слів і словосполучень утворюють своєрідний постійний зміст документа, який використовується в конкретних ситуаціях офіційного спілкування. Крім того, стандартизовані одиниці ділового стилю мають певне закріплене місце у змісті документа, яке змінюється лише в разі зміни призначення документа і конкретної мовної ситуації.
Стандартизовані мовні звороти вимагають мінімального напруження і прискорюють процес укладання документів. Одержати необхідну інформацію в документах з високим ступенем стандартизації можна шляхом пошуку ключових слів і типізованих зворотів.
Документи з низьким рівнем стандартизації (нестандартні, індивідуальні документи) - це ділові папери, в яких заздалегідь передбачено і сформульовано лише окремі найзагальніші компоненти формуляра документа, а спосіб викладу інформації залежить від мовної ситуації, обставин ділового спілкування і, звичайно, від змісту документа. До таких документів належать: автобіографія, характеристика, доручення, розписка, звіт та ін.
У документах із низьким ступенем стандартизації головним реквізитом є текст. Викладаючи думку чи подаючи певну інформацію, слід знати способи їх викладу, логічно, послідовно, ясно, точно, переконливо і об'єктивно передавати усі дані про події, явища, факти чи конкретних осіб.
Документи з низьким рівнем стандартизації складаються залежно від конкретних ситуацій, тому добір слів та словоспо лучень і конструкцій в них кожного разу відмінний від інших таких документів. За способом викладу матеріалу нестандартизовані документи поділяють на розповіді, описи, міркування.
У розповіді події, явища, факти подаються в тій хронологічній послідовності, в якій вони відбувалися в дійсності. Приклад: автобіографія.
В описі характеризуються явища, предмети, особи, події з перерахуванням характерних ознак, властивостей, особливостей. Приклад: характеристика.
Міркування - це вид тексту, в якому логічні визначення, думки та умовиводи розкривають внутрішній зв'язок явищ і доводять або заперечують якусь визначну тезу. Приклади: службова записка, звіт, лист.
Текст документа складається в основному з двох частин. У першій частині подається підстава складання документа, обґрунтовується його мета, необхідність, у другій - пропозиції, розпорядження, прохання, висновки, ухвали. Навіть коли текст документа містить лише одну фразу, вона також складається з цих двох елементів. Хоча бувають випадки, коли текст документа має тільки завершальну частину, наприклад, у листах і заявах висловлюються прохання без мотивування, а в наказах подається розпорядження без преамбули.
Також слід зазначити, що текст документа має декілька логічних елементів. Це вступ, докази, закінчення. У доказах викладається суть питання, аргументи, факти, подаються цифрові дані, що обґрунтовують правильність порушуваного питання. У закінченні формулюються основні думки, висновки (хоча висновки інколи можуть подаватися після доказів), прохання, пропозиції, згоди чи відмови.
Залежно від змісту документа у тексті використовується прямий або зворотний порядок розташування логічних елементів. Прямий, коли за вступом ідуть докази і висновки. Зворотний, коли спочатку подаються висновки, а потім - докази. Приклад документів з низьким ступенем стандартизації, тексти яких будуються у зворотному порядку: листи, пропозиції, прохання, відмови, доповідні, пояснювальні записки тощо.
У деяких документах поєднуються усі три способи викладу, наприклад в атестаційній характеристиці.
Розгляньте зразки оформлення стандартизованих документів.
СПИСОК
Список - це документ, в якому дається перелік осіб, предметів, об'єктів. Складається з метою інформації або реєстрації за алфавітним порядком або хронологічним принципом, від більш важливого до менш значимого.
Список іноді дається як додаток до певного документа.
Основні реквізити |
Вимоги до оформлення і написання |
Штамп установи Заголовок. Назва виду |
Ліворуч. Список кого-небудь або чого-небудь. |
документа. Текст. Перелік осіб чи предметів
Підпис Дата Печатка |
Включає порядковий номер. Прізвища, імена, по батькові в алфавітному порядку, у називному відмінку (імена після прізвищ). Закінчення імен по батькові -ович, -йович (чол.), -івна, -ївна (жін.) |
Список переможців І туру IV Міжнародного конкурсу ім. П. Ялика технікуму
з/п |
Прізвище, ім'я, по батькові |
Група |
Зайняте місце |
Кількість балів |
1 2 3 |
Самонь Оксана Петрівна Черниш Олена Миколаївна Симоненко Світлана Петрівна |
Б-22 ОМ-21 03-21 |
І II III |
27 25 23 |
Голова оргкомітету конкурсу підпис Голяченко А.О.