Розділ 2. Нормативність і правильність мовлення Тема 2.1. Терміни, професіоналізми та фразеологізми

Самостійна робота 5

Питання 1. Термінологічна і професійна лексика та її відмінність від загальновживаної Правила вживання термінів

Література: 11, с. 83, 84; 27, с. 75 - 78; 21, с. 178 - 202; 1,с. 52-54,63-66.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Перш за все потрібно осмислити питання: загальновживані слова, професійна лексика, професіоналізми, терміни, терінологія.

Загальновживані слова (стійкий словниковий склад) -це стала частина лексики, яка зберігається протягом віків. Без цих слів на даному етапі розвитку не можна порозумітися в процесі суспільної діяльності. А це означає, що стійкі слова характеризуються загальнонародним значенням, вони відомі та зро­зумілі кожному, хто користується даною мовою.

Тобто у словниковому складі існує лексичне ядро, яке не змінюється упродовж довгого часу. До найбільш стійкої лексики належать слова, які об'єднуються в групи: назви понять, явищ природи, рослин, тварин, птахів, одягу, взуття, процес приймання їжі, знаряддя праці, почуття людини, поняття культури, мистецтва, зброя, військові поняття тощо.

Стійка частина лексики в словниковому складі української мови весь час зростає. З розвитком суспільства виникають нові поняття, життєво необхідні для народу.

Професійна лексика - це словник того чи іншого фаху.

Знати мову професії означає вільно володіти термінологічною лексикою, уникати мовних примітивізмів, збагачуватися науково-технічною, суспільно-політичною термінологією, новими поняттями.

Мовні знання - основний компонент професійної підготовки і майстерності. Правильному професійному спілкуванню людина вчиться все своє життя.

Професіоналізми - це слова, властиві мові певної професійної або соціальної групи, яка поставлена в особливі умови життя та праці. Вони виникають, коли відсутня власна розвине­на термінологія (полювання, рибальство тощо), або як розмовні неофіційні замінники наявних термінів. У письмовому спілку­ванні вживання професіоналізмів абсолютно неприпустиме, тому що вони надають документу рис приватного, а не офіційного спілкування. Професіоналізми зберігають емоційність.

Термін - слово латинського походження. Це спеціальні слова або словосполучення, які служать для назви і точного ви­раження спеціальних понять у галузі науки, політики, техніки, мистецтва, виробництва чи діяльності людини. Вони не тільки називають предмети чи почуття, а й дають їм точне визначення.

Як правило, у трудових колективах не всі працівники мають достатній науковий професійний рівень знань. А тому назва термінів замінюється "буденними" загальновживаними словами, загальнозрозумілими, але не літературними. Такі слова засмічують професійну літературну лексику, є свідченнями недостатньої професійної, кваліфікації фахівця. Професійні жар­гонізми знижують мовну культуру. Тому слід уникати слів типу задебетувати, запроцентувати, залімітизувати, недоукомплектувати рапортичка, секретарша.

Термін повинен6

а) бути однозначним у межах терміносистеми;

б) називати поняття, риси, ознаки означуваного;

в) бути стилістично нейтральними;

г) не мати синонімів та омонімів у межах терміносистеми даної науки (галузі);

ґ) створюватися засобами власної мови, запозичуватися або конструюватися за зразками даної мови.

Вимоги до вживання термінів у ділових текстах:

Термін повинен вживатися тільки з одним значенням, закріпленим за ним у словнику, і тільки у тій формі, яка там зафіксована. Якщо термін - багатозначне слово, то вживати його в парі з означеннями, зокрема: біржа - фондова, товарна, валютна, трудова.

Похідні форми від терміна утворюються за нормами української мови і відповідають тому, що зафіксовано у словниках.

При самостійному складанні документів треба завжди перевіряти кодифікованість (наявність у словниках та довідниках) саме цих термінів, особливо термінів-дублетів, що мають варіанти.

Не зловживати словами-термінами іншомовного походження, якщо є відповідники в українській мові.

Виділяють такі основні групи термінологічної лексики:

математичну (прямокутник, добуток, логарифм, косинус);

фізичну (ампер, сила, нейтрон, протон, квант);

хімічну (вуглець, каталізатор, нейтралізація, індикатор, кислота);

біологічну (фотосинтез, спори, вакуолі, цитоплазма, хордові);

електротехнічну (струм, напруга, електрод, реле);

радіотехнічну (кабель, антена, мікросхема, кінескоп);

медичну (скальпель, затискач, щеплення, антибіотики, інсульт);

морську (трюм, крейсер, вітрило);

залізничну (колія, вагон, рейки, платформи, поїзд);

фінансову (сальдо, позика, податок, депозит, банкрутство);

філософську (ідеалізм, індивід, підсвідомість, суспільство, дуалізм);

лінгвістичну (морфема, фонема, речення, сполучник, пунктуація).

Термінологія - це сукупність термінів, які вживаються в певній галузі науки чи діяльності людини.

Терміни споживчої кооперації

Асоціація - об'єднання, спілка організацій або осіб для досягнення певних цілей. Господарська діяльність в асоціації здійснюється в основному за спільними проектами або на дого­вірній основі між зацікавленими засновниками.

Бізнес-план - ретельно підготовлений документ, що розкриває всі сторони будь-якого початкового комерційного заходу

Валюта - грошова одиниця, що використовується для вимірювання величин вартості товарів.

Імідж - сформований і стійкий образ товару, послуги, підприємства, що виробляє цей товар, людини, торгової марки.

Інновація - нововведення, пов'язане з науково-технічним прогресом, удосконаленням управління, виробництва, праці, економіки окремого підприємства в цілому.

Капітал - вартість, що дає додаткову вартість.

Комерсант - провідна професія ринкової економіки, організатор торгівлі, здорової ринкової кон'юнктури.

Комерція - торговельна діяльність, спрямована на одержання прибутку.

Комунікація - процес обміну інформацією.

Конкуренція - суперництво, боротьба за досягнення кращих результатів у будь-якій діяльності.

Кон'юнктура - сукупність умов у їх взаємозв'язку, становище, яке склалося в економічній сфері і зумовлює її розви­ток.

Менеджер - професійний управляючий, що має спеціальну підготовку і здійснює керівництво підприємством, фірмою тощо.

Менеджмент - система стратегій, принципів, методів, засобів, функцій та форм управління.

Оренда - наймання фізичною або юридичною особою в іншої фізичної або юридичної особи майна в тимчасове користування на певний строк.

Партнерство - співробітництво кількох осіб, що беруть участь у діяльності фірми капіталом та особистою працею.

Пайовик - член споживчого товариства, що сплатив пайовий і вступний внески.

Податок - обов'язковий платіж, що стягується державою або від імені держави з підприємств і населення в установ­леному законодавством порядку.

Правління - виконавчо-розпорядчий орган споживчої кооперації, відповідальний перед вищими органами управління.

Ревізійна комісія - орган, що контролює дотримання положень статуту, фінансово-господарську діяльність правління і підприємств споживчої кооперації.

Санкції - вплив на бізнесменів, що порушують умови контрактів і угод.

Споживча кооперація - добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану.

Споживче товариство - первинна ланка споживчої кооперації.

Статут - основний документ, що регулює діяльність споживчого товариства.

Терміни з товарознавства та комерційної діяльності

Агент - комерційний посередник.

Бартер - обмін товарами на рівну суму, що проводиться на безготівковій основі.

Біржа - організаційна форма оптової торгівлі товарами масового виробництва.

Брокер - посередник, який сприяє здійсненню операцій між зацікавленими сторонами.

Гіффіна товари - товари, попит на які за певних обставин зростає при підвищенні їх ціни.

', Диверсифікація - збільшення кількості видів і назв продукції та послуг, призначених для експорту.

Дилер - особа або фірма, яка здійснює біржове або тор­говельне посередництво.

Дискаунт - підприємство роздрібної торгівлі, діяльність якого спрямована на зниження затрат обігу і цін на товари.

Диспонент - уповноважений у справах фірми.

Дистриб'ютор (з лат. розділяю, розподіляю) – збутовий посередник, що займається перепродажем товарів від свого імені і за свій рахунок.

Ембарго - заборона державою вивезення в іншу країну і ввезення у свою товарів, послуг, валюти, цінностей.

Життєвий цикл товару - період часу, протягом якого товар продається на ринку.

Камбіст - торговець векселями.

Комівояжер - роз'їзний агент зі збуту товарів, що діє за дорученням певного підприємства.

Комісіонери - посередники, які приймають певні товари на комісію і не сплачують їх вартість до того часу, доки ці товари не будуть продані.

Консигнант - власник товару, який продає його через комісіонера.

Консигнатор - посередник при експорті товарів.

Консюмеризм - організований рух громадян і державних органів за розширення прав та впливу покупців на продавців.

Лот - партія товару на публічних торгах.

Маклер - професійний посередник при укладанні угод на біржах.

Маркетинг (з англ. торгівля, продаж) - комплексна система заходів з організації управління виробничо-збутовою дія­льністю, що ґрунтується на вивченні ринку.

Менеджер - керівник, адміністратор фірми, що не є її власником.

Оферта - письмова заява продавця про бажання укласти договір на поставку товару.

Паблік рилейшнз - створення сприятливої громадської думки про фірму-продавця товару.

Пабліситі (з англ. гласність, реклама) - комерційно сприятливі повідомлення, презентації або відомості про товари фірми, які передаються з допомогою засобів масової інформації.

Посередник - особа чи фірма, яка стоїть між виробниками та споживачами, сприяючи їхньому спілкуванню.

Продуцент (з лат. той, що виробляє) - виробник товару, країна, яка виробляє певний товар.

Реекспорт - зворотне вивезення з країни товарів, раніше ввезених із-за кордону, без їх переробки.

Реімпорт - купівля і ввезення із-за кордону вітчизняних товарів, які не підлягають там переробці.

Ринок внутрішній - сфера товарного обміну, обмежена державними кордонами країни.

Ринок світовий - сфера стійких товарно-грошових від­носин між країнами світу.

Сальдо - різниця між обсягом експорту й імпорту.

Сегмент ринку - сукупність споживачів, які однаково реагують на один і той самий набір товарів.

Складай - заголовок рекламного послання.

Тендер-бланк - бланк з пропозицією, що розсилається організатором, на поставку певного товару.

Трейдер - представник брокера в торговельній зоні бір­жі, що приймає замовлення від імені фірми на продаж і купівлю.

Факторія - віддалена філія торговельної контори.

Фактотум - довірена особа, яка виконує доручені їй завдання.

Франчайзер - велика торговельна або промислова фірма.

Франчайзі - дрібний підприємець, який відкриває свою справу під керівництвом франчайзера.

Ф'ючерсна угода - термінова угода, яка передбачає купівлю-продаж права на товар із поставкою в майбутньому.

Ярмарок - з'їзд торговельних і промислових організацій, комерсантів, промисловців.

Терміни з бухгалтерського обліку

та економічної діяльності

Аваль - банківська гарантія, що передається у формі підпису на лицьовій стороні векселя.

Аванс - грошова сума, що виплачується в рахунок наступних платежів.

Авізо - у банківській, комерційній практиці - офіційне повідомлення про виконання розрахункової операції.

Ажіо - відхилення курсів грошових знаків, векселів та інших цінних паперів від номінальної вартості їх або паритету в бік перевищення.

Акредитив - платіжний документ, за яким одна кредитна установа дає розпорядження іншій, згідно із заявою клієнта, сплатити за його рахунок певну суму пред'явнику.

Активні операції банків - операції, з допомогою яких банки розміщують грошові кошти (купівля цінних паперів, ви­дача позик), які вони мають.

Акцепт - форма розрахунків за товари, що поставляються, і надані послуги; здійснюється з допомогою кредитно-банківських установ.

Акцептор - особа, яка зобов'язалася сплатити за пред'явленим рахунком, векселем.

Акциз (з лат. обрізую) - вид непрямого податку на това­ри масового споживання.

Анатоцизм - обчислення процентів не лише з початкової суми, а й з процентів, які набігли за час, що минув.

Ануїтет - вид державної позики, з якої кредитор періо­дично одержує певний прибуток, що встановлюється з розра­хунку на поступову сплату боргу, та проценти з нього.

Аудит (з лат. слухати) - перевірка, ревізія, що здійснюються з метою підвищення рентабельності підприємства.

Аудиторська служба - організації, які перевіряють стан фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій.

Баланс (із фр. терези) бухгалтерський - система показ­ників (у грошовому виразі) діяльності підприємства.

Банк (із фр. конторка) - установа, створена для залу­чення грошових коштів і розміщення їх від свого імені за умов повернення, платності та строковості.

Банківський кредит - кредит, що надається банками підприємцям та іншим позичальникам у вигляді грошових по­зик.

Боніфікація - доплата до ціни товару, якщо фактична якість його вища за передбачену договором, стандартом або технічними умовами.

Вапоризація - штучне підвищення ціни товару (голов­ним чином через скорочення його виробництва).

Валюта (з італ. вартість) - тип грошової системи, що діє в країні.

Валютування - зазначення строку, з якого починається нарахування процентів на суми, що дебетуються або креди­туються.

Вексель - цінний папір, що містить безумовне грошове зобов'язання про сплату певній особі або пред'явнику векселя певної суми в певний строк.

Відсоток - плата за кредит, ціна за користування позиченими коштами.

Вклад - грошова сума, внесена в ощадний банк на збе­реження на певних умовах.

Гарантія - форма угоди, згідно з якою при порушенні умов контракту банк сплачує певну неустойку.

Гросбух - головна книга в бухгалтерії.

Грошова одиниця - встановлений грошовий знак, один із елементів грошової системи, що слугує для вимірювання і вираження цін товарів.

Дебет - ліва сторона бухгалтерського рахунка, на якій відображаються господарські операції; рахунок надходжень і боргів даній установі.

Дебітор - боржник, що має грошову заборгованість під­приємству, організації.

Девізи (із фр. кошторис) - платіжні засоби: чеки, векселі, перекази.

Декорт - знижка ціни товару за довгострокову його оплату.

Депозит - гроші чи цінні папери, що їх вносять до кредитних установ для зберігання.

Депозитор - особа чи організація, що є власником депозиту.

Дивіденд - частина прибутку акціонерного товариства, яку щорічно розподіляють між акціонерами за кількістю акцій.

Дисконт - знижка з ціни товару, валюти.

Економіка - історично визначена сукупність виробничих відносин, економічний базис суспільства.

Емісія - випуск в обіг банківських білетів, грошей, цінних паперів.

Жирант - особа, яка робить на звороті векселя або чека передатний напис.

Жират - особа, на яку жирант переказує вексель або чек.

Жиро - передавальний напис на звороті векселя, чека.

Інвестиція (з лат. одягаю) - довгострокове вкладення ка­піталу в різні галузі економіки.

Інвестори - юридичні і фізичні особи, що вкладають капітал.

Кадастр - опис і оцінка будь-яких об'єктів.

Камбіо - вексель, позиковий лист.

Камбіст - калькулятор вексельних арбітражних обчислень.

Капітал (з лат. головний) - кошти для розвитку підприємницької діяльності.

Кліринг - система безготівкових розрахунків, що ґрунтується на зарахуванні банками взаємних платіжних вимог сторін.

Комерційний кредит - кредит, наданий у товарній формі продавцями покупцям у вигляді відстрочення платежу за проданий товар.

Контракт (з лат. угода) - договір, письмова угода сторін.

Кредит¹ - права сторона бухгалтерського рахунка; кре­дит активних рахунків - вибуття цінностей, пасивних - надходження.

Кредит² - продаж товару з відстроченням платежу або передача на строк грошей та матеріальних цінностей з умовою їх повернення.

Маржа - різниця між купівельною і продажною ціною товарів.

Номенклатура - перелік рахунків, що їх відкриває бухгалтерія.

Номінал (з лат. іменний) - зазначена в прейскуранті або на папері його ціна.

Облігація - вид цінного паперу, за яким виплачується щорічний дохід у формі певного відсотка номінальної вартості облігації.

Оборотний капітал - частина виробничого капіталу, що переносить свою вартість на заново створений продукт і повер­тається до виробника в грошовій формі.

Оборотні засоби - грошові кошти підприємства, які ви­користовуються для фінансування господарської діяльності.

Пагамент - оплата готівкою.

Платіжний баланс - співвідношення платежів.

Платіжні угоди - угоди, що регулюють організацію роз­рахунків і платежів.

Платоспроможність - здатність суб'єкта підприємниць­кої діяльності погасити свої довгострокові зобов'язання.

Повний строк кредиту - період часу від початку вико­ристання до остаточного погашення всієї суми кредиту.

Погашення - операція щодо припинення дій, виплат чи ліквідації позики, векселя, облігації.

Податок - установлений державою обов'язковий збір, який сплачують юридичні і фізичні особи.

Податок на додану вартість - податок на різницю між вартістю проданих товарів і вартістю товарів, придбаних на ін­ших підприємствах.

Податок на прибуток - податок, який стягується в про­центному обчисленні з прибутку, що обкладається податком.

Позичковий капітал - капітал, який отримують за раху­нок випуску позичкових цінних паперів.

Постійний капітал - сума довгострокових зобов'язань і власного капіталу підприємства.

Постійний рахунок - рахунок, на якому ведеться облік за окремою статтею балансу.

Постійні витрати - витрати, які залишаються незмін­ними незалежно від обсягу виробництва.

Поточний рахунок - рахунок у банку для зберігання грошових коштів установ, організацій, підприємств.

Прибуток - форма чистого доходу підприємства.

Прибуток від реалізації - різниця між виручкою від реалізації і затратами на виробництво.

Приріст капіталу - дохід, що отримується в результаті продажу цінних паперів, рухомого і нерухомого майна за вищими цінами, ніж ті, за які їх придбали.

Пролонгація - продовження строку чинності договору, угоди, векселя.

Рахунок - документ на отримання грошей за надання послуги чи виконану роботу.

Реквізит - обов'язкові вихідні дані як елемент оформлення бухгалтерських документів.

Ремітент - особа, на яку виписано вексель і якій має бути сплачена певна сума грошей за цим векселем.

Самоокупність - принцип, на основі якого підприємство всі свої витрати покриває за рахунок виручки від реалізації продукції.

Самофінансування - система господарювання, за якої підприємство покриває всі затрати на просте і розширене від­творення за рахунок власних коштів.

Статутний капітал - початкова, визначена статутом сума капіталу фірми.

Статутний фонд - сума коштів, необхідна для того, щоб почати діяльність підприємства.

Суброгація - заміна одного кредитора іншим.

Тариф - система ставок, яка визначає розмір плати за на­дані послуги; система ставок оплати праці.

Тантьєма - форма додаткової винагороди вищому керівництву з урахуванням одержуваного прибутку.

Трасат - особа, що має сплатити за переказним векселем.

Тратта - переказний вексель.

Фікс - установлена ціна на товари; точно визначена сума винагороди.

Фінансове планування - процес оцінки потреб фірми в грошових ресурсах.

Фіск - державна скарбниця.

Ціна - грошове вираження вартості одиниці товару чи послуги.

Цінні папери - документи, що містять майнові права на отримання певної частини доходу (акції, облігації, векселі).

Чек - грошовий документ встановленої форми, що міс­тить наказ чекодавця кредитній установі про видачу власнику чека вказаної в ньому суми.

Чистий прибуток - частина балансового прибутку, яка залишається в розпорядженні підприємства після сплати платежів до бюджету.

Словник юридичних термінів

Агресія - протиправне застосування сили однією державою проти іншої.

Адвокат - той, хто надає юридичну допомогу, здійснює правовий захист, провадить справу.

Адвокатура - добровільне професійне об'єднання юристів, покликане, згідно з Конституцією України, сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України.

Адміністративне стягнення - міра відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, що вчинила адмі­ністративне правопорушення, у дусі дотримання законів, а та­кож запобігання вчиненню правопорушень службовими особами і громадянами.

Акція - цінний папір, який випускає акціонерне това­риство і який свідчить про наявність певних відносин між това­риством і власником.

Алібі - перебування певної особи в момент скоєння злочину в іншому місці як доказ фізичної непричетності її до злочину. Аморальний проступок - вчинок працівника, не сумісний з виконанням ним виховної функції.

Амортизація - зменшення вартості майна внаслідок його зношування.

Апатриди - особи без громадянства, тобто особи, що не мають громадянства якоїсь держави.

Апеляція - одна з форм оскарження судових рішень у цивільному і кримінальному процесах до суду вищої (апеля­ційної) інстанції, що має право переглядати справу.

Арбітраж зовнішньоторговельний - спосіб вирішення спорів, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельної діяльності.

Арбітраж міжнародний - спосіб мирного вирішення спорів між державами.

Банкрутство - встановлена судом неспроможність юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений строк пред'явлені йому кредиторами вимо­ги.

Бенефіціарій - вигодонабувач, особа, на користь якої укладається угода і яка не бере безпосередньої участі в її укладанні.

Біпатриди - належність особи одночасно до громадянства двох і більше держав.

Бюджетне право - сукупність правових норм, що регулюють відносини в галузі бюджетної діяльності.

Валютне законодавство - сукупність правових норм, які регулюють порядок здійснення міжнародних розрахунків.

Варрант - документ, що засвідчує той чи інший юридич­ний факт, повноваження на здійснення певних дій, певне право (наприклад, судове розпорядження, ордер на арешт, наказ про накладання арешту на майно, доручення на представництво, до­кумент про надання гарантії чи поруки, свідоцтво на одержання дивідендів, складське свідоцтво про приймання товарів на збері­гання тощо).

Виїмка - процесуальна дія, яка полягає у вилученні в громадян або з відповідних установ певних предметів чи документів, які мають значення для кримінальної справи.

Виконавчий лист - виконавчий документ, який видається судом для примусового виконання.

Віза - дозвіл на в'їзд на територію відповідної держави, на виїзд з цієї території або на проїзд через неї.

Відчуження - у цивільному праві - передача майна у власність іншій особі.

Відшкодування шкоди - компенсація майнових збитків, заподіяних шкодою.

Делікт (з лат. проступок) - правопорушення, яке завдає шкоди суспільству, державі, особі, є підставою для притягнення правопорушника до передбаченої законом відповідальності.

Докази - фактичні дані, отримані в передбаченому законом порядку, що мають значення для вирішення справи.

Ексгумація (з лат. із землі) - виймання трупа з місця його поховання для судово-медичного дослідження.

Заповіт - угода, яка виражає волю однієї особи і вимагає обов'язкового виконання.

Застава - у цивільному праві - один із способів забезпечення зобов'язань.

Збитки - виражена в грошовій формі шкода, яка полягає у витратах кредитора, втраті або пошкодженні його майна, а також у неодержанні ним доходів.

Імпічмент президента - особлива процедура притягнення президента до відповідальності.

Інстанція судова - термін, що визначає певну компетенцію суду та його місце як ланки в системі судових органів.

Касаційне подання - акт прокурорського реагування на незаконні чи необґрунтовані вироки і рішення судів першої інстанції, які не набрали чинності.

Конфіденційна інформація - інформація з обмеженим доступом.

Корупція (з лат. підкуп) - одна з форм зловживання владою, пов'язана з підкупом посадових осіб.

Кримінологія (з лат. злочин, гр. учення) - наука про злочинність.

Легітимація - визнання або підтвердження законності, певного права або повноважень особи.

Ліцензія (з лат. свобода, право) - дозвіл, який видається вповноваженою особою іншим особам на виконання певних дій або використання прав.

Обвинувач - особа, яка підтримує обвинувачення в суді першої інстанції під час розгляду кримінальної справи.

Патент - юридично-технічний документ, який засвідчує право на винахід.

Реституція - відновлення стану речей, який існував на момент вчинення дії.

Санкція прокурора - дозвіл прокурора на проведення певних передбачених законом слідчих і оперативно-розшукових дій.

Суб'єкт права - особа, здатна, згідно із законом, мати і здійснювати права й обов'язки.

Суперфіцій - речове право на будівлю, яка споруджена на земельній ділянці, що належить іншій особі.

Юридична особа - підприємство (організація), яке воло­діє відособленим майном, може від свого імені набувати майно­ві й особисті немайнові права та нести обов'язки, бути позива­чем і відповідачем у суді, арбітражі або третейському суді, має поточний рахунок у банку, веде самостійний баланс

Юриспруденція (правознавство) - сукупність правових наук, які вивчають право як систему соціальних норм, правові форми організації і діяльності держави та політичної системи суспільства в цілому (теорія держави і права тощо).

Слід пам'ятати, що слова-терміни відрізняються від зага­льновживаних слів.

Основна функція термінологічної лексики - номінативна. Терміни називають поняття з різних галузей знань і діяльності. Загалом зауважимо, що в загальновживаній лексиці слово має номінативну функцію.

Чим же відрізняються слова-терміни від загальновживаних слів? З'ясуємо особливості слів-термінів.

Терміни не мають суб'єктивно-оціночного значення, вони позбавлені образності та емоційно-експресивного забарвлення.

Терміни мають точне, конкретне значення в межах термінологічної системи, в якій вони вживаються. Наприклад, сальдо - це різниця між обсягом експорту й імпорту; маржа - різниця між купівельною і продажною ціною товарів.

Термін має забезпечувати однакове розуміння спеціальних понять як у межах даної професії, так і в широкому розуінні.

Теми рефератів Терміни то їх місце в діловому мовленні. Професіоналізми у вашій повсякденній діяльності.

Запитання та завдання для самоперевірки

Поясніть поняття "загальновживані слова".

Що таке терміни?

Чим відрізняються слова-терміни від загальновживаних слів?

Як утворюються терміни ділового стилю?

Що таке професіоналізми?

Чи є професіоналізми відхиленням від. Літературної мови?