Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема-1-15.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
142.34 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

Затверджено”

на методичній нараді кафедри

пропедевтики внутрішньої медицини № 1

Завідувач кафедри

Професор В.З.Нетяженко

________________________

(підпис)

“______”_____________ 2011 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна

Пропедевтика внутрішньої медицини

Модуль № 1

Основні методи обстеження хворих в клініці внутрішніх хвороб

Змістовий модуль № 4

Інструментальні методи дослідження серцево–судинної системи.

Тема заняття

ЕКГ–ознаки порушень провідності. Основи прове­дення електроімпульсної терапії

Курс

ІІІ

Факультети

ІІ, ІІІ медичні, факультет підготовки лікарів для ЗСУ

Тривалість заняття – 3 академічні години

Київ-2011

1. Актуальність теми:

Порушення функції провідності (блокади) широко зустрічаються в клінічній практиці лікаря, це вимагає правильної діагностики з призначенням у подальшому медикаментозного лікування, а в деяких випадках – при розвитку повної атріовентрикулярної блокади – оперативного лікування з встановленням штучного водія ритму серця (електрокардіостимулятора). Комбіновані порушення серцевого ритму є поширеною патологією при запальних, дистрофічних і склеротичних зміних міокарда, які вимагають не тільки володінням методів клінічного, а обов”язково і електрокардіографічного дослідження. Тому пояснення змін на ЕКГ при таких видах порушень є вкрай необхідними.

2. Конкретні цілі:

  • Використовуючи методику розпитування хворого з комбінованими порушеннями серцевого ритму, розрізняти “серцебиття”, “перебої”, ”завмирання”,

  • Демонструвати методику проведення огляду хворого, пальпації, перкусії передсерцевої ділянки, визначати властивості пульсу хворих з порушеннями провідності

  • Пояснювати ЕКГ-критерії блокад проведення імпульсу

  • Трактувати ЕКГ-ознаки миготіння і тріпотіння (фібриляції) передсердь та шлуночків

  • Ознайомитися з методикою застосування електроімпульсної терапії, електрокардіо­стимуляції.

3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навички

Анатомія людини

Пояснювати будову провідної системи серця, структуру атріо-вентрикулярного вузла, основні та додаткові шляхи проведення імпульсу

Фізіологія

  • Аналізувати основні функції серця: автоматизм, провідність, збудливість, рефрактерність, скоротливість

  • Пояснювати особливості проведенні імпульсу по основних та додаткових провідниїх шляхах

  • Трактувати механізм функціонування атипових кардіоміоцитів

  • Пояснювати механізм формування основних елементів ЕКГ

4. Завдання до самостійної праці під час підготовки до заняття.

При підготовці до заняття необхідно повторити:

  • методи клінічного обстеження хворого на серцево-судинні захворювання,

  • методику реєстрації ЕКГ у 12 відведеннях

  • значення основних зубців та інтервалів електрокардіограми,

  • методику визначення ознак синусового ритму, підрахунку частоти серцевих скорочень.

  • правила визначення електричної вісі серця, її значення при відхиленні ліворуч та праворуч.

4.1.Перелік основних термінів, які студент повинен засвоїти на занятті:

Термін

Визначення

Миготіння (фібриляція ) передсердь

Це таке порушення ритму серця, при якому протягом всього серцевого циклу спостерігається часте-від 350 до 700 скорочень за хвилину,безладне, хаотичне збудження і скорочення окремих груп м’язових волокон передсердь, кожне з яких фактично є своєрідним ектопічним вогнищем імпульсації

Тріпотіння передсердь

Це значне почащення скорочень передсердь-від 200 до 400 за хвилину при збереженні правильного і регулярного передсердного ритму.

Тріпотіння і миготіння (фібриляція ) шлуночків

Це часте (200-300 за хвилину) ритмічне їх збудження, зумовлене постійним круговим рухом імпульсу(re-entry), який локалізований у шлуночках. Тріпотіння шлуночків зазвичай переходить у миготіння (фібриляцію) шлуночків, що відрізняється також частим (200-500 скорочень за хвилину), але безладним, нерегулярним збудженням і скороченням окремих м”язових волокон шлуночків.

Періоди Самойлова-Венкебаха

Це періоди поступового збільшення інтервалів P-Q(R) з послідуючим випадінням шлуночкового комплексу.

Приступ Моргані-Адамса-Стокса

Втрата свідомості хворого, коли асистолія шлуночків триває10-20 сек і більше при повній атріо-вентрикулярній блокаді, розвивається судорожний синдром, що зумовлени гіпоксією головного мозку.