Міністерство охорони здоров’я україни

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

“Затверджено”

на методичній нараді кафедри

пропедевтики внутрішньої медицини № 1

Завідувач кафедри

Професор В.З.Нетяженко

________________________

(підпис)

“______” _____________ 2009 р.

Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття

Навчальна дисципліна	Пропедевтика внутрішньої медицини
Модуль №1	Основні методи обстеження в клініці внутрішніх хвороб
Змістовий модуль № 5	Основні методи дослідження органів шлунково–кишкового тракту та нирок
Тема заняття	Глибока ковзна методична пальпація відділів кишківника та шлунка
Курс	3 курс
Факультет	ІІ, ІІІ медичні, ФПЛЗСУ

Тривалість заняття – 3 академічні години

Київ 2009

1. Актуальність теми:

В усьому світі питома вага захворювань шлунково-кишкового тракту залишається достатньо великою. Проведені у різних країнах – США, Японії, Великій Британії, Німеччині, Норвегії – дослідження показали, що у всіх перерахованих вище країнах розповсюдженість гастроентерологічних хвороб приблизно однакова і складає 30–55% від усього дорослого населення. Майже кожен 2–3 дорослий звертається до лікаря з приводу гастроентерологічних скарг. В Україні ці показники приблизно такі ж самі, проте виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки зустрічається набагато частіше, ніж у багатьох іншіх країнах. Для своєчасного виявлення патології ШКТ лікар вже при первинному обстеженні хворого повинен провести весь необхідний спектр фізикальних досліджень, серед яких чільне місце посідає глибока ковзна пальпація кишківника та шлунка, вперше детально описана та запропонована класиком вітчизняної медицини В.П.Образцовим ще в 1887 р. Вона і дотепер залишається одним з найінформативніших засобів дослідження кишківника, особливо тих його відділів, які мало доступні ендоскопічним методам. Ця методика поєднує результати відчуття, яке лікар отримує від статичної (внаслідок дотику до шкірних покривів хворого та стінки органу) та динамічної (проникнення пальців лікаря вглиб, натисненне на підлеглий орган та ковзання) пальпації. Отже, оволодіння методикою глибокої ковзної методичної пальпації є невід’ємною сходинкою на шляху опанування нелегкої професії лікаря.

2. Конкретні цілі:

• Пояснювати походження патологічних симптомів і ознак ураження органів травлення

• Схематично зображувати топографію проекції відрізків кишківника на пердню черевну стінку

• Пояснювати основні моменти глибокої ковзної пальпації кишківника та шлунка

• Схематично позначати послідовність проведення глибокої ковзної пальпації живота

• Демонструвати методику проведення глибокої пальпації живота

• Аналізувати дані, отримані при глибокій пальпації різних відділів кишківника

• Різними методами (пальпаторним, перкуторним, стетоакустичним, за шумомо плескоту) визначати нижню межу шлунка

• Інтерпретувати результати проведення поверхневої та глибокої пальпації живота

• Пояснювати патогенез розвитку симптомів, виявлених на підставі пальпації живота

• Класифікувати симптоми, визначені за допомогою пальпації живота за ступенем їх важливості, небезпеки розвитку ускладнень.