- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •“Затверджено”
- •Завідувач кафедри
- •Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Міністерство охорони здоров’я україни
Національний медичний університет імені О.О.Богомольця
“Затверджено”
на методичній нараді кафедри
пропедевтики внутрішньої медицини № 1
Завідувач кафедри
Професор В.З.Нетяженко
________________________
(підпис)
“______” _____________ 2011 р.
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
Навчальна дисципліна |
Пропедевтика внутрішньої медицини |
Модуль № 1 |
Основні методи обстеження хворих в клініці внутрішніх хвороб |
Змістовий модуль № 1 |
Введення в клініку внутрішніх хвороб. Основні правила розпитування та огляду хворого |
Тема заняття |
Огляд окремих частин тіла: голови, шиї, тулуба кінцівок |
Курс |
ІІІ |
Факультети |
ІІ, ІІІ медичні, факультет підготовки лікарів для ЗСУ |
Тривалість заняття – 3 академічні години
Київ – 2011
1. Актуальність теми:
Як відомо, огляд хворого є одним із найдревніших методів в діагностичній медицині. За його допомогою виявляли людські недуги славнозвісні медики древності – Гіппократ, Гален, Діоскорид, а також знаменитий середньовічний лікар Авіценна. Визначними майстрами огляду вважались представники індо-тибетської, китайської і японської медицини. Велику увагу приділяли вони ретельному огляду окремих ділянок тіла, особливо в місцях локалізації патологічного процесу. Їх досвід у цій галузі діагностики впродовж віків переймали і засвоювали представники європейської і вітчизняної медицини.
Огляд окремих частин тіла проводять з метою виявлення додаткової до отриманої при загальному огляді семіологічної і діагностичної інформації за локальними зовнішніми проявами. Проте, часто саме локальний огляд дозволяє конкретизувати отримані під час загального огляду деталі та допомагає у діагностиці захворювання. Отже, знання методики і техніки огляду окремих частин тіла, вміння узагальнювати та інтерпретувати отримані в його ході дані є вкрай важливим у формуванні діагностичного мислення майбутнього лікаря.
2. Конкретні цілі:
– Представляти послідовність проведення огляду окремих частин тіла.
Демонструвати методику проведення огляду голови
Диференціювати патологічні вирази обличчя та пояснювати можливі причини їх виникнення
Трактувати зміни кольору шкіри обличчя
Оцінювати стан волосяного покриву голови та робити попередні висновки стосовно причин його зміни
Аналізувати стан очей та узагальнювати дані щодо їх зовнішнього вигляду, склер, конюнктив, зіниць
Демонструвати методику перевірки очних симптомів (Мебіуса, Грефе, Штельвага, реакції зіниць на світло, співдружньої конвергенції) та аналізувати отримані дані
Методично вірно проводити огляд носа, вух, губ, ротової порожнини та узагальнювати дані щодо їх стану
Демонструвати методику дослідження основних характеристик шиї
Диференціювати пульсації в ділянці шиї та робити висновок стосовно джерела їх виникнення
Демонструвати методику пальпаторного дослідження щитоподібної залози та аналізувати її результати
Методично вірно проводити огляд тулуба і кінцівок, дотримуючись схеми дослідження
Визначати наявність симптомів барабанних паличок та часових скелець на кінцівках хворого та трактувати отримані результати
Застосовувати знання латинської термінології при позначення знайдених змін з боку голови, шиї, тулуба, кінцівок.