Матерали для самоконтролю

А. Завдання для самоконтролю:

1. Скласти алгоритм характеристики шуму серця.

2. Скласти алгоритм повної характеристики аускультативної картини серця.

3. Схематично зобразити наступні варіанти шумів:

   1. Спадаючий систолічний

   2. Ромбовидний систолічний

   3. Спадаючий протодіастолічний

   4. Зростаючий пресистолічний

   5. Голосистолічний

   6. Голодіастолічний

Пояснити, коли може вислуховуватись кожен з цих шумів.

4. Дати пояснення механізму виникнення діастолічних функціональних шумів (Флінта, Кумбса, Грехем-Стіла).

Б.Тестові питання:

1.Для того, щоб виник шум, необхідно:

1.певний ступінь звуження клапанного отвору

2.певний ступіни зниження скоротливої здатності відділа серця, розміщеного вище місця звуження

3.при порушенні атріовентрикулярної провідності

4.певні градієнтні відношення між порожнинами серця по обидва боки від звуження

5.певний ступінь відповідності між ступенем звуження отвору і швидкістю кровотоку.

2.При стенозах отворів шум виникає при тоці крові в:

1.нормальному напрямку

2.в обратному напрямку

3.в передсердях

4.в шлуночках

5.судинах основи серця

3.Чому систолічні органічні шуми завжди голосніші діастолічних органічних шумів?

1.оскільки пов'язані з градієнтним відношенням між двома відділами серця по обидва боки від звуженого отвору

2.в зв'язку з більшою швидкістю кровоточу і кращим проведенням звука через скорочений міокард

3.так як в систолі м'яз серця стає більш напруженим і ураще проводить звук

4.так як при систолі мітральний клапан наближається до передньої грудної стінки

5.так як в діастолу спостерігається розслаблення міокарда.

4.При якій з вказаних вад серця зустрічається органічний систолічний шум?

1.стеноз мітрального отвору

2.стеноз устя аорти

3.недостатність клапанів аорти

4.недостатність клапанів легеневої артерії (при гіпертензії малого кола кровообігу)

5.відносній недостатності трикуспідального клапана

5.При якій ваді серця буває органічний діастолічний шум?

1.стенозі мітрального отвору

2.стенозі устя аорти

3.стенозі устя легеневої артерії

4.недостатності мітрального клапана

5.недостатності трикуспідального клапана

6.Місцем найкращого вислуховування систолічного органічного шуму при стенозі устя аорти є:

1.верхівка серця

2.зона Боткіна-Ерба

3. 2 міжребер'я справа біля краю грудини

4. 2 міжребер'я зліва біля краю грудини

5.посередині грудини на рівні прикріплення до неї реберних хрящів третіх ребер

7.Місцем найкращого вислуховування органічного діастолічного шуму недостатності клапанів аорти є:

1. верхівка серця

2.зона Боткіна-Ерба

3. 2 міжребер'я справа біля краю грудини

4. 2 міжребер'я зліва біля краю грудини

5.посередині грудини на рівні прикріплення до неї реберних хрящів третіх ребер

8.Анемічні (гідремічні) функціональні шуми частіше бувають:

1.систолічні

2.діастолічні

3.протодіастолічні

4.пресистолічні

5.систоло-діастолічні

9.Анемічні (гідремічні) шуми найкраще вислуховуються:

1.над легеневою артерією

2.в точці Боткіна

3.над всіма клапанними отворами

4.на верхівці серця

5.над аортою

10.Гемодинамічні функціональні шуми можуть вислуховуватись при:

1.Базедовій хворобі

2.стенозщі мітрального отвору

3.міокардиті

4.міокардіосклерозі

5.гіпертонічній хворобі

11.Функціональний систолічний шум відрізняється від органічного:

1.на нього не впливають фази дихання

2.грубий, гучний, позитивний

3.не змінюється при фізичному напруженні

4.не має зон проведення

5.часто супроводжується відчуттям систолічного «котячого муркотіння»

12.Шум тертя перикарда зазвичай вислуховується:

1.на верхівці серця

2.в точці Боткіна

3.над зоною абсолютної серцевої тупості

4.на основі серця

5.у основи мечоподібного відростка

13.Шум тертя перикарда краще виникає при:

1.уремії

2.гідроперикарді

3.бичачому серці

4.стенокардії

5.при зрощенні листків перикарда з плевральними листками

14.Шум тертя перикарда відрізняється від систоло-діастолічного органічного шуму тим, що він:

1.більш ніжний, ніж органічні шуми

2.чути його наче здалека

3.чути ближче до вуха

4.завжди співпадає з систолою

5.добре проводиться на інші аускультативні точки

15.Шум тертя перикарда відрізняється від систоло-діастолічного органічного шуму тим, що він:

1.посилюється при натисканні на грудну клітку стетоскопом

2.слабшає при наклоні тулуба вперед

3.вислуховується тільки над зонами проекції і місцями найкращого вислуховування серцевих клапанів

4.повністю співпадає зпевними фазами серцевого циклу

5.ніколи не дає пальпаторних відчуттів

16.Шум тертя перикарда відрізняється від органічних систоло-діастолічних шумів тим, що він:

1.ніколи не дає пальпаторних відчуттів

2.посилюється при наклоні тулуба вперед

3.обов'язково співпадає з систолою і діастолою

4.добре проводиться на різні аускультативні точки, сонні артерії

5.тихий, чутно здалека

17. Який органічний шум дає відчуття «котячого муркотіння»?

1.систолічний шум недостатності мітрального клапана

2.діастол. шум стеноза мітрального клапана

3.систол. шум стеноза гирла аорти

4.діастол. шум недостатності клапанів аорти

5.систол шум недостатності 3-стулкового клапана

18.Який органічний шум дає відчуття «котячого муркотіння» в 2 міжребер'ї справа біля краю грудини?

1.систолічний шум недостатності мітрального клапана

2.діастол. шум стеноза мітрального клапана

3.систол. шум стеноза гирла аорти

4.діастол. шум недостатності клапанів аорти

5.систол шум недостатності 3-стулкового клапана

19.Який серцевий шум дає пальпаторне відчуття над зоною абсолютної серцевої тупості, що посилюється при нахилі тулуба вперед?

1.систолічний шум недостатності мітрального клапана

2.діастол. шум стеноза мітрального клапана

3.систол. шум стеноза гирла аорти

4.діастол. шум недостатності клапанів аорти

5.систоло-діастолічний шум тертя міокарда.

20. В яких випадках відбувається посилення шуму при вадах серця?

1.при подальшому (до певної міри) звуженні клапанного отвору

2.при послабленні скоротливої здатності певного відділу серця

3.при склерозуванні клапана

4.при порушенні АВ-провідності

5.при порушенні внутрішньошлуночкової провідності

21. В яких випадках при вадах серця відбувається послаблення або зникнення серцевого шуму?

1.при підвищенні скоротливої здатності певного відділу серця

2.при певному різкому ступеню звуження клапанного отвору

3.при порушенні АВ провідності

4.при підвищенні тиску в малому колі кровообігу

5.при появі миготливої аритмії

В. Ситуаційні задачі.

1. При аускультації серця хворого було знайдено наступні ознаки: І тон на верхівці посилений, хлопаючий, в цій точці вислуховується також 3-членна мелодія; ІІ тон акцентований на легеневій артерії; у 1-й точці аускультації, а також над всією ділянкою серця вислуховується діастолічний шум, додатковий діастолічний шум (але набагато слабший) вислуховується на легеневій артерії.

• Як називається 3-членна мелодія, яка вислуховується на верхівці?

• Для якої патології характерна така мелодія серця?

• Яким пальпаторним феноменом може супроводжуватись діастолічний шум, який вислуховується на верхівці?

• Як називається діастолічний шум, який вислуховується на легеневій артерії та який механізм його утворення?

2. У хворого на інфаркт міокарда на верхівці серця І тон значно послаблений, приглушений, вислуховується 3-членна мелодія, там же вислуховується м’який систолічний шум, який не має зон проведення.

• Як називається мелодія серця хворого?

• Опишіть механізм формування додаткового ІІІ тону?

• Чим може бути обумовлений систолічний шум на верхівці?

3. При пальпації прекардіальної ділянки хворого виявлено: верхівковий поштовх – на 2 см назовні від лівої серединно-ключичиної лінії, площа його – до 4 см, посилений, резистентний. Пальпаторно визначається тремтіння грудної клітки по правому краю грудини, яке за часом виникнення співпадає із верхівковим поштовхом. При перкусії ліва межа відносної серцевої тупості на 2,5 см назовні від лівої серединно-ключичиної лінії Аускультативно: тони серця в усіх точках значно послаблені; над всією поверхнею серця вислуховується грубий систолічний шум, епіцентр якого – в 3-й точці аускультації.

• Оцініть дані пальпації та перкусії прекардіальної ділянки.

• Як називається пальпаторний феномен, який визначається по правому краю грудини?

• Для якої патології характерні такі зміни?

• Чи підтверджують дані аускультації Ваш висновок?

• Які додаткові точки аускультації слід вислуховувати в даному випадку?

• Яку форму має зазвичай цей систолічний шум на ФКГ?

Рекомендована література:

1. Основи внутрішньої медицини: пропедевтика внутрішніх хвороб (за ред. О.Г.Яворського, Київ «Здоров'я» 2004)

2. Шкляр В.С. Диагностика внутренних болезней – К. «Вища школа»,1972

3. Пропедевтика внутренних болезней (под ред. Василенко В.Х. и Гребенева А.А. – М. :Медик, 1989.

4. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими (за ред. д.м.н. проф. А.В.Єпішина. Тернопіль «Укрмедицина» 2001р. 767стр.

15