Структура імпорту Харківського заводу шампанських вин за 2008 – 2009 рр., грн.

Показник	2008	2009	+/-	Відхилення, %
Коркова пробка	33169.9	178381.45	145211.55	437.78
Запасні частини	593011.9	585119.19	-7892.71	-1.33
Скляна пляшка (порожня)	712297	42005.55	-670296.45	-94.1
Усього	1338478,8	805506,19	-532972,61	-39,8

Обчислимо ефект від імпорту Харківського заводу шампанських вин у 2008 році, використовуючи формулу (1.12). Нам відомо, що за цінами 2008 року підприємство би витратило на купівлю на вітчизняному ринку пробки коркової – 51421,2 грн., на запасні частини – 602102,3 грн., на пляшки – 874124,5грн. отже, загальні витрати склали б – 1527648 грн.

Е_І = 1527648 - 1338478,8 = 189169,2 грн.

Ефективність від імпорту обчислимо за формулою (1.11):

Е_ЕФ.І. = 1527648 / 1338478,8 = 1,14.

Імпорт виявився досить ефективним.

Обчислимо ефект від імпорту у 2009 році. У 2009 році підприємство би витратило на купівлю на вітчизняному ринку пробки коркової – 184547.4 грн., на запасні частини – 601329.3 грн., на пляшки – 64213.5грн. отже, загальні витрати склали б – 850089 грн.

Е_І = 850089 - 805506,19 = 44582,81 грн.

Ефективність від імпорту становить:

Е_ЕФ.І. = 850089 / 805506,19 = 1,06.

Імпорт був ефективний.

Рис.2.3. Структура експорту Харківського заводу шампанських вин за 2008р., пляшок

Рис.2.4. Структура експорту Харківського заводу шампанських вин за 2009р., пляшок

Таблиця 2.7.

Структура експорту Харківського заводу шампанських вин за 2008 – 2009 рр., пляшок.

Показник	2008	2009	+/-	Відхилення, %
Напівсухе	241128	100080	-141048	-58.5
Червоне	435492	388080	-47412	-10.9
Напівсолодке	180	8160	7980	4433.3

Метою підприємства при виході на зовнішній ринок і здійсненні експортних операцій є одержання прибутку від експорту. Причому даний прибуток повинний бути більше можливого прибутку при реалізації товару на внутрішньому ринку, інакше витрати на організацію експортних операцій є недоцільними і неефективними.

Необхідною умовою для успішного проведення експортних операцій є аналіз їхньої ефективності з метою встановлення найбільш оптимальної структури експорту і прийняття обґрунтованих рішень в області керування.

Розглянемо методику аналізу ефективності експорту Харківського заводу шампанських вин.

При експорті підприємство несе наступні витрати:

1. - собівартість експортованого товару;

2. - транспортні витрати

3. - організаційні витрати.

Під собівартістю товару розуміються витрати на виробництво товару підприємством. Транспортні витрати містять у собі витрати на транспортування товару, що несе підприємство-експортер.

Організаційні витрати – це витрати підприємства на укладання контракту, мито і збори під час перевезення товару через митний кордон і т.д.

Таким чином, експортні витрати дорівнюють сумі собівартості товару, транспортних витрат і організаційних витрат.

Експортний доход підприємства від експорту товарів – це валютний виторг, що надходить на розрахунковий рахунок підприємства. У більшості випадків експортний доход повинний бути представлений у гривневому еквіваленті.

По-перше, розглянемо показник абсолютного ефекту від експорту [20, с.484]:

Е_абс = В_екс – З_екс , (2.1)

де Е_абс - абсолютного ефекту від експорту;

В_екс - валютний виторг від експорту товару;

З_екс - експортні витрати.

Валютний виторг від експорту товару розраховується по формулі:

Векс = Q * Ц , (2.2)

де Q - обсяг експорту;

Ц – експортна ціна товару.

А витрати на експорт по наступній формулі:

Зекс = С + Тр , (2.3)

де С - собівартість товару;

Тр – витрати на транспортування.

Для того, щоб експорт товару був ефективний, необхідно, щоб експортний доход перевищував експортні витрати. Природно, що чим більше цей показник, тим ефективніше розширення експорту розглянутого товару. Однак ця умова не є достатньою. Експорт товару доцільний, якщо експортний прибуток перевищує внутрішній прибуток підприємства від продажу товару усередині країни. Внутрішній прибуток дорівнює внутрішньому доходу за винятком собівартості товару. При цьому внутрішній доход – це виторг від продажу товару, призначеного на експорт, усередині країни.

Для ухвалення рішення про реалізацію товару на зовнішньому ринку, необхідно розрахувати наступний коефіцієнт:

Ке = Векс / Зекс, (2.4)

де Ке - коефіцієнт ефективності експорту товару.

У даному показнику знаходить кількісне вираження величина валютного виторгу, що підприємство одержує в розрахунку на одиницю витрат при експорті. Очевидно, що якщо величина показника Ке > 1, то експорт товару економічно доцільний, а якщо Ке < 1, то експорт товару приведе не до додаткової економії, а до втратам.

Таблиця 2.8.

Розрахунок ефективності експорту

Показники	2008	2009
Обсяг експорту (млн.шт.)	44,52	51,615
Експортна ціна	0,25	0,31
Собівартість (грн.)	0,165	0,172
Витрати на транспортування	0,06	0,07
Валютний виторг від експорту (млн.грн)	11,13	16,00065
Експортні витрати (млн.грн )	10,017	12,49083
Абсолютний ефект від експорту	1,113	3,50982
Коефіціент ефективності експорту	1,111111	1,280992

Як видно з представлених розрахунків, експорт був ефективним як в 2008 році, так і в 2009. Щоправда в 2009 році коефіцієнт ефективності був дещо вищим.