Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Зовнішньо-економічна діяльність Харківського за...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
07.11.2019
Размер:
479.23 Кб
Скачать

Розділ 1. Теоретичні засади ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств

    1. Суть, види і принципи зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства (ЗЕД) – одна із сфер його господарської діяльності, пов'язана із виходом на зовнішні ринки та функціонуванням на них, створенням спільних підприємств, здійсненням валютно-фінансових та кредитних операцій [5, с.12].

Господарським кодексом України зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) визначена як господарська діяльність, яка в процесі здійснення потребує перетинання митного кордону України майном суб'єктів господарювання та (або) робочою силою [8].

Підприємство є основною ланкою зовнішньоекономічної діяльності, його вихід на міжнародний ринок приводить в цілому до позитивних моментів як для самого підприємства, так і для економіки держави в цілому.

По-перше, зовнішньоекономічна діяльність є суттєвим чинником додаткового стимулювання стабілізаційних процесів у національній економіці, кризові явища у ній значною мірою можуть бути подолані завдяки використанню ефективних зовнішньоекономічних зв'язків.

По-друге, підприємства можуть гучно реагувати на зміни зовнішньоекономічних чинників, оптимально мобілізувати певні виробничі ресурси з метою раціонального використання переваг зовнішньоекономічних зв'язків;

По-третє, в рамках міжнародного економічного співробітництва партнери з інших держав суттєво впливають на розвиток вітчизняного підприємства, підвищення його технічного і технологічного рівнів;

По-четверте, підприємство, замкнуте лише на внутрішньому господарському комплексі, позбавлене здорової зовнішньої конкуренції, розвивається не надто ефективно [11, с.25].

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства має настільки важливе значення в національній економіці, що вона є предметом пильної уваги з боку держави та елементом формування її економічної політики. Так, у Господарському кодексі України (cт. 10) визначено, що зовнішньоекономічна політика є одним з основних напрямів економічної політики держави і спрямована на регулювання державних відносин підприємницьких суб'єктів з іноземними суб'єктами господарювання та захист національного ринку і вітчизняного товаровиробника [8].

Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [1] до такого виду діяльності належать:

  1. експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

  2. надання послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, у тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, агентських, консигнаційних, управлінських та ін.;

  3. наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності;

  4. міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами;

  5. кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньо економічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

  6. створення банківських, кредитних та страхових установ на території України та за її межами;

  7. спільна підприємницька діяльність, що охоплює створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

  8. підприємницька діяльність, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності;

  9. організація та здійснення діяльності, пов'язаної з проведенням виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, з участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

  10. організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту;

  11. орендні, у тому числі лізингові операції;

  12. операції з придбання, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах і біржах та на міжбанківському валютному ринку;

  13. інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені законами України.

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності є:

  1. юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку (державні, комунальні та інші підприємства);

  2. громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

  3. підрозділи (структурні одиниці) іноземних суб'єктів господарювання, які не є юридичними особами за законодавством України і зареєстровані у визначеному законом порядку;

  4. зовнішньоекономічні організації, які мають статус юридичної особи, утверджені в Україні відповідно до закону органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Держава гарантує однаковий захист усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства (ЗЕД) поділяється види, зображені на рис.1.1.

Підприємницькі структури, які проводять господарську діяльність на території України, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами [1]:

зовнішньоторговельна діяльність

виробнича кооперація