Практична робота № 22

ТЕМА: Оцінка стану навколишнього середовища за лишайниками – епіфітами сосни

Мета роботи: оцінити стан навколишнього середовища за лишайниками – епіфітами сосни

Матеріали і обладнання: лупа, мікроскоп, визначних лишайників.

Хід роботи

Досить просту методику ліхеноіндикаційного дослідження рекомендує Д.Е. Гімельбрант.

Зверніть увагу, що за пропонованою методикою вам належить оцінювати покрив эпіфитних лишайників саме сосон, а не яких-небудь інших дерев на обраній території – на околицях міста, селища або в лісі. Для одержання порівняльних даних у всіх обраних територіях потрібно строго додержуватися вимог методики. Для застосування у великих містах і міських парках запропонована методика не підходить, тому що в міських умовах потрібне визначення всіх видів лишайників.

Крок 1. На карту території, що цікавить вас, нанесіть за допомогою олівця й лінійки сітку з горизонтальних (із заходу на схід) і вертикальних (з півдня на північ) ліній, проведених і по горизонталі, і по вертикалі через рівні відстані. Вийде сітка з однакових квадратів. Місця спостережень, «пробні площадки», будуть розташовуватися на перетинанні ліній сітки. Чим більше відстань між лініями, тим менше буде квадратів на обраній території, а виходить, і місць, де потрібно буде провести спостереження, тобто пробних площадок. Тоді й точність обстеження буде гіршою.

Крок 2. Використовуючи карту з нанесеною сіткою, постарайтеся відвідати всі намічені пробні площадки. У кожнім такому місці варто знайти ділянку лісу, де сосон більше, ніж інших дерев. Ліс повинен бути не занадто темним. Бажано, щоб приблизно чверть «простору» над головою не була закрита кронами дерев і було б видно небо. Але й занадто рідкий ліс не дуже підходить для спостереження. Пробні площадки не повинні розташовуватися по краях доріг, полів, на межах забудованих територій.

Крок 3. У кожному місці спостереження виберіть випадковим образом 5 стовбурів живих сосон діаметром на висоті грудей не менш 20 см, без гілок до висоти приблизно 3 м і не закритих чагарником. Дерева повинні бути без ушкоджень, не обгорілі й не нахилені. За лишайниками потрібно спостерігати на всій ділянці стовбура між висотами 0,7 й 1,7 м на кожному з 5 дерев. У польовий щоденник записати дату спостереження, номер пробної площадки (такий же, як на карті), відзначити плюсами зустрічність індикаторних видів/груп видів лишайників на кожному з 5 дерев, а також загальне число зустрічності кожного виду (на скількох деревах відзначений - 0-5). Порахувати загальне число індикаторних видів/груп видів, зустрінутих на всіх 5 деревах. Для кожної пробної площадки використати таблицю 22.1.

Таблиця 22.1 – Польові дані про зустрічність і число індикаторних видів/груп видів на пробній площадці

№ пробної площадки

Дата опису

Индикаторні види і групи видів видов	Дере­во 1	Дере­во 2	Дере­во 3	Дере­во 4	Дере­во 5	Всього зустрічань
Зелені водоросли
Гіпогімія вздута
Цетрарія со­снова
Пармеліопсіс сумнівний
Пармелиопсис темний + Імшаугія борошниста
Цетрарія сиза
Евернія сливова
Евернія мезоморфна
Псевдоевренія шелушиста
Гіпогімня трубчата
Уснея
Бріорія
Число індикаторних видів/груп видів

Крок 4. Щоб оцінити стан эпіфітних лишайників пробної площадки, зрівняєте дані крайнього правого стовпця таблиці I для цієї площадки з даними стовпців таблиці 2. Виберіть у таблиці 2 найбільш схожий на ваш опис стовпець і визначите клас стану. Для цього відзначте число збігів вашого правого стовпця («усього зустрічей») з кожним стовпцем таблиці 2 (I, II, III, IV й V класи). Стан лишайників на вашій площадці буде відповідати тому класу, з яким у вас вийшло більше збігів. Якщо ви утрудняєтеся у виборі між двома сусідніми стовпцями таблиці 22.2, то краще відзначити цю крапку на карті як приналежну обом класам (наприклад, «клас I-II»).

Для того щоб оцінити стан епіфітних лишайників сосни на всій обстеженій території, необхідно проставити на карті біля номерів пробних площадок відповідні їм номера класів. Тоді можна буде визначити, де епіфітним лишайникам живеться гірше, а де – найкраще. З'єднавши на карті однакові номери класів загальними лініями, можна одержати зони стану лишайників.

Таблиця 22.2 –Класи стану епіфітних лишайників сосни

Індикаторні види й групи видів	I клас	II клас	III клас	IV клас	V клас
Зелені водорості	0-5	4-5	2-5	0-2	0-1
Гіпогімнія роздута	0	1-4	2-5	5	5
Цетрария соснова	0	0-2	1-4	2-4	2-4
Пармеліопсис сумнівнй	0	0	1-5	4-5	4-5
Пармелиопсис темний + Імшаугія борошниста	0	0	0-3	3-5	4-5
Цетрая сиза	0	0	0-1	0-3	3-5
Евернія сливова	0	0	0	0-3	0-5
Евернія мезоморфна	0	0	0	0-3	0-5
Псевдевернія шелушиста	0	0	0-2	1-5	4-5
Гіпогімнія трубчста	0	0	0	0-3	2-5
Уснея	0	0	0	1-2	3-5
Бріорія	0	0	0	1-2	3-5
Число індикаторних видів	1	2-3	4-7	7-12	9-12

I клас – «лишайникова пустеля»: індикаторних видів або груп видів лишайників немає, на стовбурах може бути присутнім тільки зелений наліт дуже стійких до повітряного забруднення зелених водоростей.

II клас – дуже поганий стан: є присутнім тільки наліт зелених водоростей і 1-2 найбільш стійких до забруднення видів лишайників.

III клас – поганий стан: крім зелених водоростей можна виявити 4-7 стійких і середньостійких до забруднення видів або груп видів лишайників.

IV клас – гарний стан: зустрічається від 8 до 12 індикаторних видів або груп видів, але найбільш чутливі з них (бріорії, уснеї, евернії, гіпогімнія трубчаста, цетрарія сиза) зустрічаються рідко й звичайно не в повному складі.

V клас – дуже гарний стан: зустрічається 9-12 індикаторних видів або груп видів лишайників, причому найбільш чутливі з них досить звичайні.

Варто пам'ятати, що точність такої методики спостереження обмежена і межі виявлених зон будуть носити умовний характер.