- •1. Трагедія українського народу в Першій світовій війні. Воєнні дії на українських землях.
- •2.Нацистський «новий порядок» в Україні в 1941-1944рр. Голокост.
- •3.Вплив Першої світової війни на формування українського національного руху в Галичині й Наддніпрянській Україні.
- •4. Історичне значення і результати Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991р.
- •5. Українські землі в 1915-1917рр.
- •6. « Косигінські реформи» та їх наслідки для урср.
- •7.Початок Української революції , утворення Центральної ради. М. Грушевський і в. Винниченко.
- •8. Освіта, наука і культура України в 70-тих – 80-тих рр.. ХХст.
- •9. І універсал Центральної Ради та його історичне значення.
- •10. Прихід до влади м. Горбачова. Розгортання національно-демократичного
- •11.Проголошення Української Народної республіки. Ііі універсал Центральної ради.
- •12. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •13.Проголошення незалежності унр: передумови та значення.
- •14. Україна на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни. Втрати урср.
- •15. Досягнення і прорахунки внутрішня політика Української Держави . П. Скоропадський. Зовнішні відносини.
- •16. Проголошення державної незалежності України.
- •18. Опозиційний рух в Україні (1965 – 1985рр.).
- •19. Україна в 1919-1920рр. «Воєнний комунізм».
- •20. Прийняття Конституції України 1996р. Та її історичне значення.
- •21. Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр. С. Петлюра.
- •24. Пожвавлення літературно-мистецького життя України в умовах десталінізації. « Шістдесятники».
- •25. Нова економічна політика і особливості її впровадження в Україні.
- •26.Державні процеси в Україні у 1991 – 2008рр. (частково, потрібно ще в період 1991- 2003 включно!)
- •27. Політика «українізації» та її наслідки .О. Шумський, м. Скрипник.
- •29.Суспільно-політичне життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччині в 20-30тих рр.. ХХст.
- •30. Початок формування багатопартійності в Україні наприкінці 80-х – на початку 90-х рр. ХХст.
- •31. Українське питання на Паризькій мирній конференції.
- •32. Відбудова економіки України після Великої Вітчизняної війни.
- •34. Спроби та наслідки реформування економіки України наприкінці 50-тих – у першій половині 60-тих рр..М. Хрущов.
- •35.Особливості та наслідки радянської індустріалізації в Україні.
- •36. Визволення України від нацистських загарбників . Герої-визволителі
- •37. Голодомори хХст. В Україні: причини і наслідки.
- •38. Повсякденне життя українців 1964-1985рр.
- •39. Політика суцільної колективізації і розселення в Україні. Її соцільно-економічні наслідки.
- •40. Возз’єднання Західної України з урср. Радянізація Західної України в 1939-1941рр.
- •41. Розвиток культури в 30-тих рр.. « Розстріляне» відродження.
- •42. Кроки України на шляху до європейської інтеграції .
- •43. Громадсько-політичне життя в Україні в 30-тих рр..
- •44. Рух опору та його течії в Україні в роки Другої світової війни. Історичний внесок українського народу в перемогу у Другій світовій війні.
- •45. Входження усрр до складу срср.
- •46. Суть та соціальна значимість Закону України «Про Голодомор 1932-1933рр. В Україні».
- •47. Закарпаття на початку хх ст.
- •48. Національно-визвольний рух 60-80тих рр.
- •49. Закарпаття у 50-80ті рр.. Хх ст.
- •50. Позачергові вибори до Верховної Ради України.
19. Україна в 1919-1920рр. «Воєнний комунізм».
Суть політичного курсу більшовиків полягала з насильницькому ламанні існуючої економічної системи України. Запровадження заходів у цьому напрямку входило до компетенції Української Ради народного господарства (УРНГ), що цілком залежала від Вищої Ради Народного господарства Росії. Соціально-політичний курс більшовиків в Україні і 1919 р. мав назву «політика воєнного комунізму» і передбачав такі заходи: · скасування товарно-грошових відносин і заміна їх прямим товарообміном, запровадження карткової системи на продукти харчування, зрівняльна система оплати праці; · націоналізація промисловості, державний контроль над виробництвом; · мілітаризація праці (запровадження загальної трудової повинності населення від 16 до 60 років, трудова мобілізація, робота за трудодні); · запровадження продрозкладки на селі — запровадження системи заготівлі сільськогосподарських продуктів, згідно з якою селяни зобов'язувалися здавати державі за твердими цінами всі надлишки сільгосппродукції, уведення державою норми особистого споживання, початок колективізації сільського господарства (об'єднання селян в артілі, комуни); · різке обмеження суверенітету України: КП(б)У розглядалася як складова частина РКП(б), керівництво профспілками й громадськими організаціями здійснювалося з Москви; · утворення в червні 1919 р. військово-політичного союзу радянських республік з метою централізованого керівництва господарством, фінансами і створення єдиного військового командування. «Червоний терор», який, проводила Всеукраїнська Надзвичайна Комісія (ВУНК), був головним методом здійснення політики «воєнного комунізму». Держава часто зверталася до позаекономічних методів примусу. Праця набула форми тяжкої повинності. Продрозкладка передбачала вилучення не тільки хліба, але і м'яса, яєць, овочів. Більшовики використовували продрозкладку для боротьби з куркульством, від цього часто страждали міцні селянські господарства. «Червоний терор» набрав небачених масштабів. У 1920 р. на території України було створено вісімнадцять концентраційних таборів. Почалося витіснення більшовиками з політичного життя соціалістичних партій. «Боротьбисти» оголосили про свій саморозпуск, керівництво лівих есерів було заарештоване, почався судовий процес над меншовиками. Отже, політичний курс більшовиків у 1919— 1920 pp. в Україні був спрямований на зміцнення влади. Це завдання здійснювалося методами позаекономічного примусу й терору. )
20. Прийняття Конституції України 1996р. Та її історичне значення.
(У жовтні 1990 р. Верховна Рада, спираючись на Декларацію про державний суверенітет, створила Конституційну комісію для розробки проекту Конституції. Комісію очолив Л. Кравчук. У червні 1991 р. Верховна Рада ухвалила концепцію нової Конституції. Так розпочався конституційний процес — розробка й обговорення різних варіантів нової Конституції. Конституційний процес умовно поділяють на два періоди. У перший період (1992—1994 pp.) Конституційна комісія на чолі з Президентом Л. Кравчуком і Головою Верховної Ради І. Плющем, з ученими-правознавцями, суддями, працівниками правоохоронних органів, народними депутатами в її складі розробила два варіанти проекту Конституції, які були винесені на всенародне обговорення. Однак жоден із них не був прийнятий. Верховна Рада дванадцятого скликання (1990— 1994 pp.) намагалася обмежити вплив Президента Л. Кравчука на внутрішні справи в країні. Протистояння Президента і Верховної Ради на тлі загальної кризи й зростаючого соціального протесту закінчилося рішенням сторін про дострокове припинення їхніх повноважень. Навесні 1994 р. пройшли вибори до Верховної Ради. Головою Верховної Ради (1994—1998 pp.) став лідер Соціалістичної партії України О. Мороз. Майже третину мандатів у парламенті отримали ліві партії. Улітку 1994 р. відбулися вибори Президента України. Перемогу здобув Л. Кучма, який у другому турі набрав понад 52 % голосів виборців. У другий період (1994—1996 pp.) Конституційну комісію очолили Президент України Л. Кучма і Голова Верховної Ради О. Мороз. Нові проекти Конституції створювалися представниками різних політичних партій. Найгострішими були питання про механізм прийняття Конституції, форму правління в Україні, питання власності, виборчої системи, державної мови і символіки. 8 червня 1995 р. між Верховною Радою і Президентом було підписано Конституційний договір, який регулював основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоуправління до прийняття нової Конституції. У лютому 1996 р. Верховна Рада почала обговорення нового проекту Конституції. Унаслідок суперечностей між Президентом і Верховною Радою Л. Кучма видав Указ про проведення у вересні 1996 р. Всеукраїнського референдуму щодо прийняття Конституції України, намагаючись прийняти Конституцію, обминувши парламент. У пошуках компромісу було створено Узгоджувальну комісію на чолі з М. Сиротою. Було розв'язано спірні питання. У ніч на 28 червня 1996 р. більшістю голосів депутатів Верховної Ради Конституцію України було прийнято. її текст підписали Президент України і Голова Верховної Ради. Був виданий Указ Президента про введення в дію Конституції України. У діючій Конституції Україна визначена як незалежна, суверенна, демократична, соціальна і правова держава. За формою правління Україна є республікою, державного устрою — унітарною, тобто єдиною, соборною державою. Система прав і свобод людини і громадянина, гарантованих Конституцією, відповідає міжнародним демократичним стандартам. Із прийняттям Конституції завершилося формування інститутів законодавчої, виконавчої і судової влади в Україні. )