- •1. Дати визначення бази даних та субд; визначити відмінності бази даних від файлової системи; перелічити компоненти субд, а також вимоги, яким вони повинні відповідати.
- •2. Представити архітектуру субд; дати порівняльну характеристику її зовнішньому, концептуальному і внутрішньому рівням; перелічити функції субд.
- •3. Моделі даних: класифікація, головні властивості кожної моделі; порівняти моделі між собою і визначити переваги і недоліки кожної моделі.
- •4. Дати визначення реляційної моделі даних і назвати її складові елементи; пояснити роботу операцій реляційної алгебри.
- •5. Обґрунтувати необхідність проведення нормалізації; дати характеристику нормальним формам бази даних; привести приклади таблиць у нормальних формах.
- •6. Основні фази та етапи життєвого циклу системи баз даних; методологія проектування баз даних: вимоги до методології, послідовність проектування.
- •8. Даталогічне проектування бази даних: перелічити етапи і визначити правила переходу від концептуальної до логічної моделі.
- •9. Засоби автоматизації проектування баз даних: класифікація та функціональні можливості case засобів; об’єктно-орієнтований та структурний підходи до проектування баз даних.
- •10. Мова sql: основні можливості по формуванню запитів до бази даних, приклади запитів
- •11. Мова sql: основні можливості по визначенню даних та маніпулюванню даними в базі даних, приклади операцій по створенню бази даних та по маніпулюванню даними
- •Засоби адміністрування даними
- •Засоби управління транзакціями
- •12.Мова запитів qbe: основні можливості по формуванню запитів да бази даних, приклади запитів.
- •14. Архітектура клієнт-сервер: визначити властивості цієї схеми, перелічити переваги і недоліки; порівняти сервер файлів із сервером бази даних.
- •15. Пояснити призначення процедур, що зберігаються, тригерів, генераторів; привести приклади цих програм.
- •17. Розподілені бази даних: архітектура, механізми розподіленого зберігання даних; механізми і моделі реплікації; фрагментація баз даних.
- •18.Технології об’єктного зв’язування odbc, ole db, ado: організація доступу до даних, дати порівняльний аналіз роботи цих механізмів доступу.
- •19.Захист інформації в базах даних: пояснити за допомогою яких засобів підтримується безпека, перелічити основні моделі безпеки, привести приклади захисту інформації на мові sql.
- •20.Об’єктно-орієнтовані бази даних: склад та структура об’єктно-орієнтованої моделі, організація збереження даних та доступу до даних; об’єктно-реляційні бази даних.
- •21.Фізична організація баз даних: склад та структура, фізичне збереження даних у базі даних, багаторівнева організація пам’яті, кешування.
- •22.Пояснити необхідність застосування індексів у базах даних, склад та структура індексів, хешування, бінарні дерева, b–дерева.
- •23.Визначити цілісність бази даних; пояснити яким чином підтримується цілісність бази даних; які шляхи збереження цілісності при різних операціях по зміні даних у базі даних.
- •24.Технології створення баз даних за допомогою сучасних інструментальних засобів, перелічити послідовність робіт із створення локальної і серверної бази даних.
- •27. Інформаційні сховища: склад і структура, багатомірна модель даних, проектування багатомірних баз даних, застосування технологій olap для обробки даних.
- •Основные требования к данным в Хранилище Данных.
- •Многомерный подход
- •29. Інформаційне забезпечення автоматизованих систем: склад та структура інформаційного забезпечення, системи класифікації та кодування інформації.
- •30. База знань: склад і структура, головні відмінності від бази даних; моделі представлення знань, організація виведення в базах знань.
14. Архітектура клієнт-сервер: визначити властивості цієї схеми, перелічити переваги і недоліки; порівняти сервер файлів із сервером бази даних.
Характерною особливістю цієї архітектури є максимальне розвантаження клієнта, перенесення обчислювального навантаження на сервер БД (SQL-сервер), а також суттєве укріплення безпеки даних – як від зловмисних так і від помилкових змін.
Як і в архітектурі файл-сервер, БД у цьому випадку розміщується на мережевому сервері, але програми клієнтів позбавлені можливості прямого доступу до БД. В архітектурі клієнт-сервер між користувацьким застосуванням та базою даних з’являється важлива проміжна ланка – сервер БД (спеціальна програма, керуюча базою даних).
Таким чином, доступ до БД регулюється спеціальною програмою – сервером БД (SQL-сервером). Взаємодія сервера БД та клієнта реалізується за допомогою SQL-запитів, які формує і відсилає серверу клієнт. Сервер, прийнявши запит, виконує його і повертає результат клієнтові. У клієнтському застосуванні в основному виконується інтерпретація отриманих від сервера даних, реалізація інтерфейсу користувача, а також реалізація частини бізнес-правил.
Клієнт формує запит до сервера на мові запитів SQL(Structured Query Language – структурна мова запитів), яка є промисловим стандартом для реляційних БД. SQL-сервер забезпечує інтерпретацію запиту, його виконання, формування результату та видачу цього результату клієнту. При цьому ресурси клієнтського комп’ютера не приймають участі у фізичному виконанні запиту:
При виконанні запитів сервером суттєво підвищується ступінь безпеки даних, оскільки правила цілісності даних визначаються на сервері і є єдиними для всіх застосувань, що використовують цю БД. В результаті виключається можливість визначення суперечливих правил підтримки цілісності. Потужний апарат транзакцій, що підтримується SQL-сервером, блокує одночасну зміну одних і тих же даних різними користувачами та дає можливість повернення(відкатів) до початкових значень, якщо при внесенні змін у БД виконувані операції закінчилися аварійно.
Дані у серверній БД зазвичай зберігаються у вигляді одного великого файлу, що разом з призначеними кожному користувачі паролями та привілеями суттєво підвищує захист даних від навмисного псування та викрадення.
Для реалізації архітектури клієнт-сервер використовують так звані промислові сервери баз даних, такі як InterBase, Oracle, Gupta, Informix, Sybase SQL Server, DB2, MS SQL Server.
Переваги архітектури клієнт-сервер:
1) Більшість обчислювальних процесів виконується на сервері, що знижує потреби до обчислювальних потужностей комп’ютера клієнта;
2) Знижується мережевий трафік за рахунок пересилки сервером клієнтським застосуванням тільки тих даних, які вони запитували;
3) БД на сервері представляє собою, як правило, єдиний файл, у якому знаходяться таблиці, обмеження цілісності та інші компоненти БД, тому зламати, викрасти чи зіпсувати таку БД значно важче;
4) Сервер реалізує управління транзакціями і відвертає спроби одночасної зміни одних і тих же даних; різні рівні ізоляції транзакцій дозволяють визначити поведінку сервера у цьому випадку;
5) Безпека системи збільшується за рахунок переносу більшої частини бізнес-правил на сервер;
У більшості СУБД, побудовані на архітектурі архітектурі клієнт-сервер, відсутні такиі недоліки файл-серверних систем:
вся трудність обчислювальної роботи перекладається на комп’ютер клієнта;
оскільки БД представляє собою набір файлів на сітьовому сервері і доступ до таблиць регулюється лише сітьовою оперативною системою, це робить таку БД, по суті, беззахисною від випадкового або спеціального спотворення інформації, що зберігається в ній, її знищення або розкрадання;
бізнес–правила в системах файл-сервер реалізуються в програмі клієнта, що, в принципі, не виключає проектування суперечливих бізнес–правил в різних програмах, змістовна цілісність інформації в БД при цьому може порушуватись;
недостатньо розвинутий апарат транзакцій локальних СУБД служить потенційним джерелом помилок як при одночасному внесенні змін в один і той же запис, так і при реалізації відмови від результатів серії операцій над БД об’єднаних по змісту в єдине ціле , коли деякі з них завершились успішно, а деякі – ні. Це може порушити цілісність посилань і змістовну цілісність БД.