- •1. Дати визначення бази даних та субд; визначити відмінності бази даних від файлової системи; перелічити компоненти субд, а також вимоги, яким вони повинні відповідати.
- •2. Представити архітектуру субд; дати порівняльну характеристику її зовнішньому, концептуальному і внутрішньому рівням; перелічити функції субд.
- •3. Моделі даних: класифікація, головні властивості кожної моделі; порівняти моделі між собою і визначити переваги і недоліки кожної моделі.
- •4. Дати визначення реляційної моделі даних і назвати її складові елементи; пояснити роботу операцій реляційної алгебри.
- •5. Обґрунтувати необхідність проведення нормалізації; дати характеристику нормальним формам бази даних; привести приклади таблиць у нормальних формах.
- •6. Основні фази та етапи життєвого циклу системи баз даних; методологія проектування баз даних: вимоги до методології, послідовність проектування.
- •8. Даталогічне проектування бази даних: перелічити етапи і визначити правила переходу від концептуальної до логічної моделі.
- •9. Засоби автоматизації проектування баз даних: класифікація та функціональні можливості case засобів; об’єктно-орієнтований та структурний підходи до проектування баз даних.
- •10. Мова sql: основні можливості по формуванню запитів до бази даних, приклади запитів
- •11. Мова sql: основні можливості по визначенню даних та маніпулюванню даними в базі даних, приклади операцій по створенню бази даних та по маніпулюванню даними
- •Засоби адміністрування даними
- •Засоби управління транзакціями
- •12.Мова запитів qbe: основні можливості по формуванню запитів да бази даних, приклади запитів.
- •14. Архітектура клієнт-сервер: визначити властивості цієї схеми, перелічити переваги і недоліки; порівняти сервер файлів із сервером бази даних.
- •15. Пояснити призначення процедур, що зберігаються, тригерів, генераторів; привести приклади цих програм.
- •17. Розподілені бази даних: архітектура, механізми розподіленого зберігання даних; механізми і моделі реплікації; фрагментація баз даних.
- •18.Технології об’єктного зв’язування odbc, ole db, ado: організація доступу до даних, дати порівняльний аналіз роботи цих механізмів доступу.
- •19.Захист інформації в базах даних: пояснити за допомогою яких засобів підтримується безпека, перелічити основні моделі безпеки, привести приклади захисту інформації на мові sql.
- •20.Об’єктно-орієнтовані бази даних: склад та структура об’єктно-орієнтованої моделі, організація збереження даних та доступу до даних; об’єктно-реляційні бази даних.
- •21.Фізична організація баз даних: склад та структура, фізичне збереження даних у базі даних, багаторівнева організація пам’яті, кешування.
- •22.Пояснити необхідність застосування індексів у базах даних, склад та структура індексів, хешування, бінарні дерева, b–дерева.
- •23.Визначити цілісність бази даних; пояснити яким чином підтримується цілісність бази даних; які шляхи збереження цілісності при різних операціях по зміні даних у базі даних.
- •24.Технології створення баз даних за допомогою сучасних інструментальних засобів, перелічити послідовність робіт із створення локальної і серверної бази даних.
- •27. Інформаційні сховища: склад і структура, багатомірна модель даних, проектування багатомірних баз даних, застосування технологій olap для обробки даних.
- •Основные требования к данным в Хранилище Данных.
- •Многомерный подход
- •29. Інформаційне забезпечення автоматизованих систем: склад та структура інформаційного забезпечення, системи класифікації та кодування інформації.
- •30. База знань: склад і структура, головні відмінності від бази даних; моделі представлення знань, організація виведення в базах знань.
8. Даталогічне проектування бази даних: перелічити етапи і визначити правила переходу від концептуальної до логічної моделі.
Дата логічне проектування – це проектування логічної моделі даних, яка представляє структуру даних і логічні зв’язки між елементами даних.
Перетворення об’єктів. Нехай маємо сутність «об’єкт» з певними атрибутами. Даному об’єкту концептуальної моделі відповідає логічний об’єкт – таблиця. Перетворення зв’язків. 1:N – зовнішній ключ додається в підпорядковану таблицю. Посилання відбувається на первинний ключ головної таблиці; 1:1 (1-й спосіб) – первинним ключем вибираємо один із атрибутів даних об’єктів. Об’єкти рівноцінні, отже, їх можна об’єднати в одну таблицю; 2-й спосіб – аналогічно зв’язку 1:N додається зовнішній ключ в одну з таблиць, але поле, по якому зв’язують таблиці потрібно зробити унікальним; N:M – додається нова таблиця, яка складається з атрибутів зв’язку та зовнішніх ключів зв’язуємих таблиць; перетворення рекурсивних зв’язків – додається зовнішній ключ, який посилається на первинний ключ даної таблиці; перетворення конкретизації та узагальнення – в одну таблицю вносяться поля, які спільні для декількох сутностей, які конкретизуються. В свою чергу, в кожну таблицю для цих сутностей вноситься зовнішній ключ, який посилається на первинний ключ таблиці, яка містить спільні поля.
9. Засоби автоматизації проектування баз даних: класифікація та функціональні можливості case засобів; об’єктно-орієнтований та структурний підходи до проектування баз даних.
Починаючи з 80-х рр. минулого століття стали поширюватись нові типи застосувань бд, так звані CAD-CAM с-ми. CAD- це системи автоматизованого проектування, CAM – системи автоматизованої підготовки виробництва. CASE – с-ми автоматизованого проектування і створення програм. Ці типи застосувань пред’являють до бд більш жорсткі вимоги, ніж традиційне адміністративно-управлінське застосування, основних понять ER-моделювання виявилося недостатньо для задоволення нових вимог, висунутих новими застосуваннями. Тому ER модель була доповнена новими семантичними концепціями і одержала назву розширеної ER моделі (EЕR). Ця розширена EЕR модель включає всі концепції ER моделі + додаткові концепції конкретизації/узагальнення або спеціалізації/генералізації. Ці концепції пов’язані з близькими їм поняттями типів сутностей, що називаються супер класами і підкласами, а також з процесом спадкування атрибутів. Конкретизація/узагальнення. У деяких випадках тип сутності може мати кілька різних підкласів. Наприклад, для типу сутності «службовець» окремі екземпляри цієї сутності можна класифікувати як підтипи: керівник, секретар, торговий агент тощо. Супер класи і підкласи можуть використовуватися з метою виключення опису в середині однієї сутності різних типів підкласів з різними атрибутами. Якщо всі атрибути співробітників і особливі атрибути для виконання окремих робіт будуть описані в одній сутності «службовець», то це може привести для появи невизначених значень або NULL значень, що описують окремі підкласи. Існують дві причини введення понять супер класів і підкласів у ER моделі: - це дозволяє уникнути повторного опису подібних понять, що заощаджує час проектувальника і підвищує читабельність діаграм; - при проектуванні в бд включається більше семантичної інформації, у формі, більш звичної для багатьох людей. При виявленні наборів підкласів деякого типу сутності виконується виділення їх спеціальних атрибутів і зв’язків, що існують між кожним підкласом і іншими типами сутностей або підкласами. Узагальнення – являє собою підхід, що дозволяє створити узагальнений супер клас на основі різних вихідних підкласів. Структурний підхід до проектування бд полягає в тому, що база даних формується на основі певних сутностей, які визначаються в процесі системного аналізу предметної обл. При об’єктно-орієнтованому підході визначаються певні класи та певні підкласи, на основі яких будується база даних.