17. Розподілені бази даних: архітектура, механізми розподіленого зберігання даних; механізми і моделі реплікації; фрагментація баз даних.

Розподілена БД – сукупність логічно зв’язаних БД, які розподілені у комп’ютерній мережі.

РБД состоит из набора узлов, связанных коммуникационной сетью, в которой:

а)каждый узел — это полноценная СУБД сама по себе;

б)узлы взаимодействуют между собой таким образом, что пользователь любого из них может получить доступ к любым данным в сети так, как будто они находятся на его собственном узле.

Каждый узел сам по себе является системой базы данных. Любой пользователь может выполнить операции над данными на своём локальном узле точно так же, как если бы этот узел вовсе не входил в распределённую систему. Распределённую систему баз данных можно рассматривать как партнёрство между отдельными локальными СУБД на отдельных локальных узлах

Розподілені БД розрізняють: без реплікації (без дублювання)

З

х

повною реплікацією

К1

Субд1

у

z

K2

Субд2

х

у

z

v

Часткова реплікація

Принципи побудови РБД:

Для користувача БД повинна виглядати так само як і не розподілена; виконання операцій на кожному локальному вузлі управляється СУБД чього вузла і не залежить від виконання операцій на інших вузлах; робота на локальному вузлі повинна виконуватись навіть якщо інші вузли не працюють; повинна підтримуватись незалежність від фрагментації.

Під фрагментацією розуміється процес поділу таблиці на окремі рядки. І відповідно розрізняють горизонтальну і вертикальну фрагментацію. Необхідно підтримувати незалежність від реплікації.

Реплікація (синхронізація) – процес приведення даних ел.таблиць 2х БД в однаковій стан.

Реплікація дозволяє: а) підвищити продуктивність роботи, б) зробити більш доступною інформацію.

Недоліки реплікації: необхідно оновлювати всі копії даних, що дублюються. Це оновлення копій може викон.: а)синхронно, б)відкладене оновлення, коли змни виконуються протягом доби і вночі виконується синхронізація, в) коли в якості копії одна бд обирається як контрольна.а всі інші синхронізують з нею.; обробка розподілених запитів.

18.Технології об’єктного зв’язування odbc, ole db, ado: організація доступу до даних, дати порівняльний аналіз роботи цих механізмів доступу.

ODBC (Оpen data base connectivity - відкритий доступ до даних): цей підхід передбачає створення сукупності драйверів для роботи з конкретними бд. Застосування виконує обробку даних і викликає ф-ї бібліотеки odbc в субд. Диспетчер драйверів завант. І вивантажує драйвери за вимоги застосув. Драйвери виконують обробку викликів ф-й odbc: направлення запитів у конкретні джерела даних; отримання результатів.

OLE DB (object linning and embedding data base) - це метод доступу до даних через стандартній СОМ інтерфейс, який забеспечує обробку інформації незалежно від її виду і місця розташування. СОМ-модель багатокомпонентніх об»єктів. Це певний об»єкт який має багато інтерфейсів. СОМ об»єкт описує засіб взаємодії програм різних типів. Всі класи сом зберігаються у спеціальній бібліотеці

АDO (ActiveX Data Objects — «объекты данных ActiveX») - интерфейс программирования приложений для доступа к данным, разработанный компанией Microsoft (MS Access, MS SQL Server) и основанный на технологии компонентов ActiveX. ADO позволяет представлять данные из разнообразных источников (реляционных баз данных, текстовых файлов и т. д.) в объектно-ориентированном виде. Представляє собою інтерфейс високого рівня до OLE DB і забеспечує більш просте застосування.

ADO.NET. Нове покоління об'єктів для роботи з даними, де замість ActiveX-компонентів використаються компоненти .NET. Її розглядають як зовсім самостійну технологію,тому що це одна із центральних частин .NET Framework. Через особливості .NET Framework ця технологія досить істотно відрізняється від"звичайної" ADO.

ODBC - сама універсальних і надійна із всіх технологій, до того ж до певної міри крос-платформна, оскільки існує UnixODBC. Крім того, за рахунок того, що ODBC - технологія із солідним стажем присутності на ринку, то й драйверів для різних СУБД під неї написано дуже багато. Правда, відсутність об'єктного API трохи негативно позначається на швидкості розробки додатків, але, проте, існують бібліотеки, що є оболонками для її функцій і що дозволяють працювати з даними як з об'єктами (якщо дозволяє мова програмування, звичайно). OLE DB напряму її використають рідко, оскільки набагато зручніше працювати з OLE DB через об'єкти ADO. При цьому, що саме цікаве, нерідко в прикладних додатках спостерігається зв'язування ADO-OLE DB-ODDC-СУБД. Якщо швидкість і стабільність роботи для додатка не дуже критичні, то таке зв'язування цілком прийнятне рішення.

A DO.NET. Використання цієї технології обмежує вас платформою Microsoft .NET, але ж жодна технологія Microsoft (крім ODBC) не дає досить волі, обмежуючи застосування, розроблювані з їхньою допомогою, роботою під ОС Windows. Тому найбільш оптимальним рішенням є ADO й ADO.NET. А якщо важливо швидкість роботи, можна скористатися ODBC, щоправда, у такому випадку буде ще краще приєднуватися до сервера БД напряму.

ADO. Коли мова заходить про компоненти ActiveХ, як правило, неявно мається на увазі клієнтська частина додатка. Microsoft Active Server Pages (ASP) - активні серверні сторінки - являють собою інструмент для ефективної розробки серверних Web-застосувань, що інтегрують у своєму складі HTML-код, VBScript і компоненти ActiveХ. Це означає, що у вже існуючі наробітки легко можуть бути убудовані фрагменти коду на VBScript або JavaScript, а також виклики відповідних об'єктів ActiveХ. Як відомо, VBScript- це звуження добре знайомої мови програмування Visual Basic на область створення Web-сторінок. Основною ідейною відмінністю VBScript від VB, на мій суб'єктивний погляд, є те, що VBScript не містить операторів файлового вводу-виводу й взагалі засобів прямого доступу до операційної системи (напрошуються паралелі, якщо Java зіставити із С/С++, чи не правда). Крім цього, в VBScript існує тільки один тип змінних - variant, відсутні декларативні константи й т.п. Наявність звичного синтаксису мови високого рівня істотно спрощує створення HTML-сторінок.