- •1. Дати визначення бази даних та субд; визначити відмінності бази даних від файлової системи; перелічити компоненти субд, а також вимоги, яким вони повинні відповідати.
- •2. Представити архітектуру субд; дати порівняльну характеристику її зовнішньому, концептуальному і внутрішньому рівням; перелічити функції субд.
- •3. Моделі даних: класифікація, головні властивості кожної моделі; порівняти моделі між собою і визначити переваги і недоліки кожної моделі.
- •4. Дати визначення реляційної моделі даних і назвати її складові елементи; пояснити роботу операцій реляційної алгебри.
- •5. Обґрунтувати необхідність проведення нормалізації; дати характеристику нормальним формам бази даних; привести приклади таблиць у нормальних формах.
- •6. Основні фази та етапи життєвого циклу системи баз даних; методологія проектування баз даних: вимоги до методології, послідовність проектування.
- •8. Даталогічне проектування бази даних: перелічити етапи і визначити правила переходу від концептуальної до логічної моделі.
- •9. Засоби автоматизації проектування баз даних: класифікація та функціональні можливості case засобів; об’єктно-орієнтований та структурний підходи до проектування баз даних.
- •10. Мова sql: основні можливості по формуванню запитів до бази даних, приклади запитів
- •11. Мова sql: основні можливості по визначенню даних та маніпулюванню даними в базі даних, приклади операцій по створенню бази даних та по маніпулюванню даними
- •Засоби адміністрування даними
- •Засоби управління транзакціями
- •12.Мова запитів qbe: основні можливості по формуванню запитів да бази даних, приклади запитів.
- •14. Архітектура клієнт-сервер: визначити властивості цієї схеми, перелічити переваги і недоліки; порівняти сервер файлів із сервером бази даних.
- •15. Пояснити призначення процедур, що зберігаються, тригерів, генераторів; привести приклади цих програм.
- •17. Розподілені бази даних: архітектура, механізми розподіленого зберігання даних; механізми і моделі реплікації; фрагментація баз даних.
- •18.Технології об’єктного зв’язування odbc, ole db, ado: організація доступу до даних, дати порівняльний аналіз роботи цих механізмів доступу.
- •19.Захист інформації в базах даних: пояснити за допомогою яких засобів підтримується безпека, перелічити основні моделі безпеки, привести приклади захисту інформації на мові sql.
- •20.Об’єктно-орієнтовані бази даних: склад та структура об’єктно-орієнтованої моделі, організація збереження даних та доступу до даних; об’єктно-реляційні бази даних.
- •21.Фізична організація баз даних: склад та структура, фізичне збереження даних у базі даних, багаторівнева організація пам’яті, кешування.
- •22.Пояснити необхідність застосування індексів у базах даних, склад та структура індексів, хешування, бінарні дерева, b–дерева.
- •23.Визначити цілісність бази даних; пояснити яким чином підтримується цілісність бази даних; які шляхи збереження цілісності при різних операціях по зміні даних у базі даних.
- •24.Технології створення баз даних за допомогою сучасних інструментальних засобів, перелічити послідовність робіт із створення локальної і серверної бази даних.
- •27. Інформаційні сховища: склад і структура, багатомірна модель даних, проектування багатомірних баз даних, застосування технологій olap для обробки даних.
- •Основные требования к данным в Хранилище Данных.
- •Многомерный подход
- •29. Інформаційне забезпечення автоматизованих систем: склад та структура інформаційного забезпечення, системи класифікації та кодування інформації.
- •30. База знань: склад і структура, головні відмінності від бази даних; моделі представлення знань, організація виведення в базах знань.
Засоби адміністрування даними
ALTER DATABASE Змінити базу даних
ALTER DBAREA Змінити область зберігання бази даних
ALTER PASSWORD Змінити пароль
CREATE DATABASE Створити БД
CREATE DBAREA Створити область зберігання
DROP DATABASE Вилучити БД
DROP DBAREA Вилучити область зберігання БД
GRANT Представити права
REVOKE Позбавити прав
Засоби управління транзакціями
COMMIT Завершити транзакцію
ROLLBACK Відкат транзакції
SAVEPOINT Зберегти проміжну точку виконання транзакції
Приклади: Створити таблицю Група
CREATE TABLE Group (
G_Title VARCHAR (10),
G_Quant SMALLINT,
SP_Title VARCHAR(50));
Змінити назву кафедри, де завідуючим кафедрою працює Бойко Л.Т., на назву ІТ.
UPDATE Chair
SET C_Title=”ІТ”
WHERE C_Chief=”Бойко Л.Т.”;
12.Мова запитів qbe: основні можливості по формуванню запитів да бази даних, приклади запитів.
Мова запитів за зразком QBE (Query-by-Example) була розроблена у 70-х роках дослідницьким центром фірми IBM. Його створення відбувалося паралельно зі створенням SQL, і обидві мови логічно подібні.
По суті QBE - це графічна версія реляційної мови SQL, і обидві мови зазвичай підтримуються одночасно в програмних продуктах. Компанія Borland, наприклад, пропонує в складі Delphi версію QBE з повними функціями, включаючи визначення таблиць. Синтаксис сучасних версій мови QBE трохи відрізняється від запропонованого IBM, але основна ідея мови збережена.
Мова QBE дозволяє користувачам легко формулювати запити, і є важливою частиною комерційних систем керування базами даних.
Мова QBE - це непроцедурна мова, що базується на реляційному численні доменів.
QBE є графічною мовою, в якій запити формулюються за допомогою графічного уявлення таблиць бази даних. Одночасно на екрані можна розмістити декілька шаблонів таблиць БД (image of table), або в термінах QBE, таблиць-зразків. Таблиця-зразок показує ім'я таблиці й імена стовпців над порожніми областями, що використовуються для введення умов запиту. Розташовуючи символи в порожніх областях стовпців таблиці, користувач може визначати умови відбору рядків для запиту, групування даних, формат виведення даних, а також операції відновлення бази даних.
Особливістю інструмента QBE є те, що за умовчанням він зберігає результат на мові QBE, що базується на тексті, а не на мові SQL. Проте код QBE конвертується в SQL і отримується той самий результат, що й у стандартних конструкторах запитів SQL.
Запити на QBE формулюються шляхом заповнення таблиць-зразків за такими правилами^
1. У порожній області стовпця таблиці можна вказувати константи або змінні.
2. Змінні починаються з підкреслення і є елементами-зразками. Елемент-зразок - це змінна, що позначає невизначене значення в стовпцях таблиці.
3. Якщо порожня область не заповнена, то вважається, що вона містить змінну, яка відрізняється від усіх інший змінних запиту.
4. Для вибору за умовою, що відрізняється від рівності, перед змінною або константою необхідно поставити оператор порівняння. Припускається використання арифметичних виразів (наприклад, >=0,5*_Y, де _Y - це змінна), функцій агрегатування (max, min тощо), а також вибір за зразком.
5. Стовпчики, що входять у результуючий набір даних позначаються ознакою ’P.’. Для виведення всіх стовпчиків таблиці ознака ’P.’ вказується під іменем таблиці.
6. Для таблиці можна визначити сортування або групування записів по одному або групі стовпців.
7. Можна змінювати порядок стовпців у таблиці-зразку.
8. Для позначення умови з'єднання в пов'язаних стовпцях таблиць-зразків розміщається той самий елемент-зразок.
Прості запити
Як і для SQL, спочатку розглянемо прості запити, що обробляють тільки одну таблицю бази даних.
Для визначення в результуючому НД необхідного порядку стовпців треба просто перетягнути стовпці в таблиці-зразку.
Числова константа 50 задає умову вибору. Розташування ознаки виводу на друк під іменем таблиці еквівалентно завданню ’*’ в реченні SELECT команди запиту SQL. В результуючий НД будуть виведені всі стовпці таблиці, що задовольняють умові вибору.
13. Паралельна обробка даних у базі даних; транзакції і їхні властивості; управління транзакціями, двохфазове блокування, метод тимчасових міток.
Робота з багатокористувацькими СУБД вимагає на відміну від 1 користувача виконання принаймі 2-х додаткових функцій: організація паралельної роботи користувачів, забеспечення захисту інформації.
Для управління паралельною роботою застосовувань використовується транзакція.
Транзакція – це одинична або групова зміна БД, яка або виконується повністю, або не виконується зовсім. Транзакція переводить БД з одного цілісного стану в інший.
Властивості транзакції: атомарність-неподільність або викидається з процессу обробки; сумісність-стан БД може змінюватись транзакціями аким чином,що бд переходить з 1 стану в інший; ізольованість-в процесі роботи 1 транзакція не впливає на роботу іншої; довготерміновість-результат транзакції після її виконання не може бути ніяким чином змінений.
Серіалізація транзакцій - це план виконання транцакції які є еквівалентними певному послідовному виконанню. Серіалізація передбачає синхронізацію блокувань об’єктів бд. Блокування передбачає заборону звернення до певних об’єктів під час роботи з цими об’єктами однієї транзакції. Пеедбачається 2-фазний протокол синхронних блокувань. Виконується протокол в 2 етапи: перед виконанням транзакція запитує і накопичує всі необхідні блокування; виконання транзакції і фіксація змін в бд і після убого звільнення об’єкта від блокування.
До операторів керування транзакціями відносяться наступні:
SET TRANSACTION (почати транзакцію);
COMMIT (завершення дії транзакції з фіксацією результатів змін у БД)
ROLLBACK (завершення дії транзакції з відміною зроблених змін)
Формат запису оператора транзакції
SET TRANSACTION:
SET TRANSACTION [READ WRITE/ READ ONLY]
[WAIT/ NO WAIT]
[[ISOLATION LEVEL]{SNAPSHOT [TABLE STABILITY]/ READ COMMITTED [[NO]RECORD_VERSION]}]
[RESERVING<список таблиць>[FOR[SHARED/ PROTECTED][READ/WRITE]],[<список табл>…]]
Приклад: Встановити транзакцію, яка забезпечить зміну назви кафедри і назви факультету, де завідуючим кафедрою працює Бойко О.О., на назву ІТ і АІТ
SET TRANSACTION;
UPDATE Chair
SET C_Title=”IT”, F_Title=”AIT”
WHERE C_Chief=”Бойко О.О.”;
COMMIT;