- •1. Дати визначення бази даних та субд; визначити відмінності бази даних від файлової системи; перелічити компоненти субд, а також вимоги, яким вони повинні відповідати.
- •2. Представити архітектуру субд; дати порівняльну характеристику її зовнішньому, концептуальному і внутрішньому рівням; перелічити функції субд.
- •3. Моделі даних: класифікація, головні властивості кожної моделі; порівняти моделі між собою і визначити переваги і недоліки кожної моделі.
- •4. Дати визначення реляційної моделі даних і назвати її складові елементи; пояснити роботу операцій реляційної алгебри.
- •5. Обґрунтувати необхідність проведення нормалізації; дати характеристику нормальним формам бази даних; привести приклади таблиць у нормальних формах.
- •6. Основні фази та етапи життєвого циклу системи баз даних; методологія проектування баз даних: вимоги до методології, послідовність проектування.
- •8. Даталогічне проектування бази даних: перелічити етапи і визначити правила переходу від концептуальної до логічної моделі.
- •9. Засоби автоматизації проектування баз даних: класифікація та функціональні можливості case засобів; об’єктно-орієнтований та структурний підходи до проектування баз даних.
- •10. Мова sql: основні можливості по формуванню запитів до бази даних, приклади запитів
- •11. Мова sql: основні можливості по визначенню даних та маніпулюванню даними в базі даних, приклади операцій по створенню бази даних та по маніпулюванню даними
- •Засоби адміністрування даними
- •Засоби управління транзакціями
- •12.Мова запитів qbe: основні можливості по формуванню запитів да бази даних, приклади запитів.
- •14. Архітектура клієнт-сервер: визначити властивості цієї схеми, перелічити переваги і недоліки; порівняти сервер файлів із сервером бази даних.
- •15. Пояснити призначення процедур, що зберігаються, тригерів, генераторів; привести приклади цих програм.
- •17. Розподілені бази даних: архітектура, механізми розподіленого зберігання даних; механізми і моделі реплікації; фрагментація баз даних.
- •18.Технології об’єктного зв’язування odbc, ole db, ado: організація доступу до даних, дати порівняльний аналіз роботи цих механізмів доступу.
- •19.Захист інформації в базах даних: пояснити за допомогою яких засобів підтримується безпека, перелічити основні моделі безпеки, привести приклади захисту інформації на мові sql.
- •20.Об’єктно-орієнтовані бази даних: склад та структура об’єктно-орієнтованої моделі, організація збереження даних та доступу до даних; об’єктно-реляційні бази даних.
- •21.Фізична організація баз даних: склад та структура, фізичне збереження даних у базі даних, багаторівнева організація пам’яті, кешування.
- •22.Пояснити необхідність застосування індексів у базах даних, склад та структура індексів, хешування, бінарні дерева, b–дерева.
- •23.Визначити цілісність бази даних; пояснити яким чином підтримується цілісність бази даних; які шляхи збереження цілісності при різних операціях по зміні даних у базі даних.
- •24.Технології створення баз даних за допомогою сучасних інструментальних засобів, перелічити послідовність робіт із створення локальної і серверної бази даних.
- •27. Інформаційні сховища: склад і структура, багатомірна модель даних, проектування багатомірних баз даних, застосування технологій olap для обробки даних.
- •Основные требования к данным в Хранилище Данных.
- •Многомерный подход
- •29. Інформаційне забезпечення автоматизованих систем: склад та структура інформаційного забезпечення, системи класифікації та кодування інформації.
- •30. База знань: склад і структура, головні відмінності від бази даних; моделі представлення знань, організація виведення в базах знань.
29. Інформаційне забезпечення автоматизованих систем: склад та структура інформаційного забезпечення, системи класифікації та кодування інформації.
ІЗСАПР - це сукупність єдиної системи класифікації і кодування інформації,системи документації і масивів інфо., сукупність правил і методів організації накопичення, подання і збереження, оновлення і контролю інфо.
ІЗ встановлює:
склад інформації
структуру інформації,і закономірності її перетворення
характеристики руху інформації
характеристики якості інформації,тобто повнота,корисність і т.д.
засоби претворення інформації
Вихідними даними ІЗ є:
Відомості нормативно-довідкового характеру
бібліотеки стандартних проектних рішень
системи класифікації і кодування
компоненти конструкторської і технологічної документації(конструк.-таблиці,графіка,документи)
фонди алгоритмів та програм
архіви проектних документів
науково технічні бібліографічні дані
Система класифікації - це сукупність правил і результат розподілу заданої множини обєктів на підмножини відповідно засобами східності і розбіжності
Розрізняють ієрархічну і фасетну системи класи.
Ієрархічний метод – це метод класифікації, за яким задана множина об'єктів послідовно розподіляється на підпорядковані множини.
Фасетний метод – це метод класифікації, за яким задана множина об'єктів розподіляється на незалежні групування за незалежними ознаками класифікації.
Під кодуванням техніко-економічної інформації розуміється утворення та присвоєння позначення об'єкту класифікації, ознаці класифікації та класифікаційному групуванню.
Знаки метода кодування складають алфавіт коду. Він може бути цифровим, буквеним, буквено-цифровим.
Число знаків в алфавіте створює основу кода, а їх кількість - довжину кодового позначення. Порядок розміщення знаков в коді відображує структуру кода.
Існуючи стандарти кодування використовують наступні основні методи кодування: послідовний; паралельний; порядковий; серійно-порядковий
Послідовний метод характеризується тим, що послідовно вказуються залежні ознаки класифікації, а паралельний метод – тим, що вказуються незалежні ознаки класифікації .
Порядковий метод використовує для позначення коду числа натурального ряду.
Серійно-порядковий метод використовує для позначення ознак коду числа натурального ряду із закріпленням окремих діапазонів (серій) цих чисел або букв.
30. База знань: склад і структура, головні відмінності від бази даних; моделі представлення знань, організація виведення в базах знань.
База знань, БЗ (англ. Knowledge base, KB) — це особливого роду база даних, розроблена для управління знаннями (метаданими), тобто збором, зберіганням, пошуком і видачею знань. Розділ штучного інтелекту, що вивчає бази даних і методи роботи із знаннями, називається інженерією знань.
Інше визначення ж говорить, що: База знань - це сукупність відомостей (про реальні об'єкти, процеси, події або явища), що відносяться до певної теми або задачі, організована так, щоб забезпечити зручне представлення цієї сукупності як в цілому так і будь-якої її частини. Це означає, що система управління базою знань (саме знань, а не даних) повинна забезпечити уявлення і обробку моделі, зіставною по своїй складності з моделлю що використовується свідомістю людини.
Найбільш важливий параметр БЗ — якість знань, що накопичені в ній. Кращі БЗ містять релевантну і свіжу інформацію, мають довершені системи пошуку інформації і дотошно пророблену структуру і формат знань.
Класифікація баз знань
В залежності від рівня складності систем, в яких застосовуються бази знань, розрізняють:
БЗ всесвітнього масштабу, наприклад: Інтернет чи Вікіпедія
БЗ національні — наприклад, Вікіпедія
БЗ галузеві — на кшталт автомобільної енциклопедії
БЗ організація — див. Управління знаннями
БЗ експертних систем — див. Експертна система
БЗ спеціалістів Гідрологічна
Тип інформації, і її місцезнаходження в базі визначаються системою підтримки бази знань. Гарна підтримки - гарантія високої продуктивності БЗ.
Застосування бази знань
Прості бази знань можуть використовуватися для зберігання даних про організації: документації, інструкцій, статей технічного забезпечення. Головна мета створення таких баз - допомогти менш досвідченішим людям знайти існуючий опис способу вирішення якої-небудь проблеми предметної області.
Онтологія може служити для представлення в базі знань ієрархії понять і відношень між ними. Онтологія, яка ще містить і екземпляри об'єктів не що інше, як база знань.
База знань - важливий компонент інтелектуальної системи. Найбільш відомий клас таких програм - експертні системи. Вони призначені для знаходження способу вирішення специфічних проблем, базуючись на записах БЗ і на користувацькому описі ситуації.
Створення і використання систем штучного інтелекту потребує величезних баз знань.