6. Основні фази та етапи життєвого циклу системи баз даних; методологія проектування баз даних: вимоги до методології, послідовність проектування.
Кожна БД протягом всього свого життєвого циклу проходить наступні етапи: дослідження предметної області, постановка задачі, складання інфологічної, даталогічної, фізичної моделей, розробка бд, тестування, експлуатація.
Методологію проектування бд можна розділити на два підходи: об’єктно-орієнтований та структурний.
Проектування БД - процес перетворення опису даних, предметного середовища і внутрішнє представлення бд.
Етапи проектування:
1) проектування концептуальної моделі: вивчення і опис предметного середовища; збір основних даних, виявлення об’єктів і зв’язків між ними;
2) вибір моделі даних (реляційна, мережна…);
3) проектування логічної моделі (дата логічної моделі); організація даних у форму обраної моделі даних;
4) проектування фізичної моделі бд; вибір структур збереження даних, методів доступу до даних на основі засобів конкретної СУБД;
5) вибір СУБД;
6) оцінка функціонування с-ми;
7) реалізація.
Концептуальна модель – відображає об’єкти і зв’язки між ними та є абстрактним представленням предметного середовища.
Логічна модель – представляє структуру даних і логічні зв’язки між елементами даних, користувачам виділяються конкретні підмножини с-ми.
Фізична модель – сукупність файлів, методи доступу, розміщення даних, техніка індексування.
7. ER-моделювання предметної області; перелічити основні компоненти концептуальної моделі; визначити основні об’єкти та види зв’язків між ними.
ER модель являє собою інструмент опису схеми структури бд та індетифікує семантичні концепції предметного середовища. Зміст ER моделі не може бути збережений в бд безпосередньо. ER діаграма є абстрактним макетом бд і представляє її основні компоненти.
Популярність ER моделі пояснюється наявність діаграмної техніки, являє собою склад об’єктів, їх структуру і зв’язків між ними.
Основними елементами є: сутності, зв’язки, атрибути.
Позначення: сутність - прямокутник, в якому вказується назва об’єкта, зв’язок – ромб, вказується ім’я або властивості, атрибут – овал, вказується ім’я зв’язку.
Сутність – базовий тип інформації, що зберігається а бд. Атрибут – відповідає певній характеристиці об’єкта. Зв’язок – певна асоціація між об’єктами. Бінарні зв’язки бувають таких типів: 1:1, 1:m, n:m. показник кардинальності визначає потужність зв’язку для кожної із сутностей-учасниць. Приклад зв’язку: 1:1 – клієнт має рахунок, 1:m – клієнт замовляє проект, n:m – клієнт замовляє товари. Рекурсивний зв’язок – це зв’язок, у якому ті самі сутності беруть участь кілька разів і в різних ролях. Службовець в особі керівника керує службовцем в особі підлеглого. Дві сутності можуть бути зв’язані декількома зв’язками: службовець керує підрозділом та службовець працює в підрозділі. Наявність у зв’язку одного або декількох атрибутів свідчить про те, що зв’язок приховує деяку невизначену сутність. Ступінь участі визначає чи залежить існування даної сутності від участі в зв’язку деякої іншої сутності. Існує два варіанти участі сутності у зв’язку: повний, частковий. Ступінь участі є повним, якщо для існування деякої сутності, потрібне існування іншої сутності, зв’язаної з нею визначальним зв’язком. У противному випадку ступінь участі є частковим. Повний ступінь участі інколи назв. обов’язковою участю, а частковий – необов’язковою. Наприклад: підрозділ – проект має частковий ступінь участі, а проект-етапи – повний.
