2. Середньоєвропейська рівнинна країна
Ця фізико-географічна країна розташована на півночі материкової Західної Європи між Фенноскандією на півночі і герцинськими гірськими спорудами Центральної Європи на півдні. Її друга назва – Німецько-Польська рівнина. Вона простягається в широтному напрямку від нижньої течії річки Рейн на заході до річки Вісли на сході на 1500 км.
Середньоєвропейська рівнина приурочена до глибокого крайового тектонічного прогину Європейської платформи і має низовинний погорбований рельєф з висотами від 50 до 100 м із загальним нахилом поверхні до Балтійського й Північного морів. Прибережні мулисті ділянки рівнини, які під час припливів затоплюються морем, називаються ватти. Смуга ваттів сягає в ширину кількох кілометрів. За ними йдуть марші – плоскі, заболочені ділянки морського узбережжя, які знаходяться нижче рівня моря. Утворення маршів пов’язано з відчуженням від моря його мілководної прибережної смуги піщаними косами або штучними дамбами. Для ліквідації надлишків води створена густа мережа каналів, з яких за допомогою насосів вода перекачується в море. Після звільнення від моря мулисті простори маршів заселяються кураєвою рослинністю. Промив поверхневими прісними водами маршевих грунтів призводить до їх розсолення та заміні кураєвої рослинності трав’яними луками з білою конюшиною та осокою. Луки маршів характеризуються густим травостоєм, майже цілорічною вегетацією внаслідок досить м’якого клімату. Марші суцільно розорані і окультурені. На окультурених маршах – польдерах – розвинене овочівництво, садівництво, квітництво.
Ще південніше розташовані зандрові масиви – гести, а за ними – лесові рівнини перигляціального походження – берде. Гести (у перекладі з голландської “бідні землі”) – це невисокі, одноманітні, похмурі піщані рівнини з малородючими дерново-підзолистими грунтами і бідною рослинністю з вересу. Гести використовуються для розвитку тваринництва, головним чином вівчарства, а також під поля картоплі та фруктові сади. Берде – це добре дреновані лесові рівнини з родючими бурими лісовими або чорноземоподібними грунтами. Колись їх вкривали дубові ліси, а зараз вони повністю розорані і зайняті полями цукрового буряку й пшениці.
Середньоєвропейська рівнина характеризується перехідним від морського до континентального типом клімату. При цьому на заході чіткіше виявляються риси морського клімату, а на сході – континентального. На заході рівнини середні температури січня додатні (+3...00 С), відсутній стійкий сніговий покрив, річки замерзають лише в окремі роки. Середня температура січня у східних районах знижується до –40 С, стійкий сніговий покрив тримається майже два місяці, приблизно на такий же час річки вкриваються льодом. Пересічні температури липня становлять +17...+190 С. Океанічність клімату західних районів виявляється у великій річній кількості атмосферних опадів (близько 750 мм) і порівняно рівномірному їх розподілі впродовж року. Посилення континентальності клімату з заходу на схід простежується в їх зменшенні на сході рівнини до 550 мм.
Річки рівнини (Вісла, Одра, Ельба, Шельда та ін.) мають переважно дощове живлення. В живленні річок західної частини помітну роль відіграє також танення снігу в горах. Частка снігового живлення зростає також на сході рівнини. Найбільший стік річок припадає на весну, влітку він різко зменшується. Восени можливе підвищення стоку у зв’язку з дощами. У східній частині Середньоєвропейської рівнини, де поширений моренний рельєф, знаходиться багато озер.
Більша частина Середньоєвропейської рівнини розташована в межах зони широколистяних лісів з бука і дуба на бурих лісових грунтах. Лише в крайніх північно-східних районах рівнини вони змінюються мішаними хвойно-широколистяними лісами на дерново-підзолистих грунтах. Широколистяні ліси збереглися погано. Краще збереглися хвойно-широколистяні ліси на сході рівнини, де бідність, перезволоженість і завалуненість грунтів стримують розвиток землеробства.
У зв’язку з інтенсивним господарським освоєнням у межах рівнини значно скоротилася кількість диких звірів. Багато з них повністю зникли або зустрічаються лише у заповідниках.