Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 7. Середня Європа.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
78.85 Кб
Скачать

9

Тема 7. Середня європа

_________________________________________________________________________

Основні питання:

1. Британська острівна країна.

2. Середньоєвропейська рівнинна країна.

3. Герцинська гірська Європа.

4. Альпійська гірська Європа.

Рекомендована література:

1. Власова Т.В. Физическая география материков (с прилегающими частями океанов). Часть первая. Евразия, Северная Америка. – М.: “Просвещение”. 1986.

2. Ерамов Р.А. Физическая география Зарубежной Европы. – М., 1973.

3. Половина І.П. Фізична географія Європи. – Київ: “АртЕк”, 1998.

4. Физическая география материков и океанов / Под общ. ред. А.М.Рябчикова. – М.: Высш.шк., 1988.

До складу субконтиненту “Середня Європа” входять чотири фізико-географічні країни: 1) Британська острівна країна; 2) Середньоєвропейська рівнинна країна; 3) Герцинська гірська Європа; 4) Альпійська гірська Європа.

1. Британська острівна країна

Британська острівна країна являє собою архіпелаг, до складу якого входять два крупних острова – Великобританія та Ірландія, а також чимало більш дрібних островів – Фарерські, Шетландські, Оркнейські, Гебридські, Мен, Англсі, Уайт та ін.

Острів Великобританія – найбільший з островів архіпелагу. Він має сильно розчленовану берегову лінію, що включає велику кількість заток типу фіордів і естуаріїв. В рельєфі острова низькі й середньовисокі нагір’я поєднуються з низовинами. Як правило ці нагір’я безлісні. Вони поросли вересом або зайняти гірськими луками і торфовищами. Найбільшою висотою відрізняється Шотландське нагір’я, яке займає північну частину острова. Воно відноситься до каледонського складчастого поясу і відрізняється згладженими вершинами і пологими схилами. На півострові Уельс знаходяться низькі каледонські Кембрійські гори. Центральну частину острова Великобританія займають низькі герцинські Пеннінські гори, які орієнтовані з півночі на південь. Південний схід острова Великобританія зайнятий погорбованою ступінчастою рівниною, яку називають Лондонським басейном.

Острів Ірландія розміщується західніше острова Великобританія, має сильно розчленовані береги, рівнинну у центрі і гористу по окраїнах поверхню. Середня частина острова Ірландія зайнята невисокою Центральноірландською рівниною. Вона складена вапняками, які перекриті моренними суглинками. Це призводить до поганого дренажу, високого рівня грунтових вод, сильної заболоченості. На рівнині поширені різноманітні форми карстового рельєфу. Решта території острова Ірландія зайнята низькими і середньовисокими горами, сильно розчленованими ерозією. На північному сході острова підіймаються невисокі базальтові плато. Їх поверхня внаслідок морозного вивітрювання розбита багатьма тріщинами на окремі стовпчасті утворення, що мають схожість з бруківкою. Одна з ділянок цього плато відома під назвою “дорога гігантів”.

Клімат Британських островів відрізняється дуже м’якими для цих широт зимами, значними опадами, нестійкою, мінливою погодою з сильними вітрами і частими туманами (в Лондоні взимку 7-10 днів на місяць з туманами). Середня температура січня становить +3...+50 С. Стійкий сніговий покрив утворюється тільки в горах. В окремі роки спостерігається вторгнення арктичного повітря взимку, яке супроводжується морозами і снігопадами. Літо відносно прохолодне, особливо на півночі острова Великобританія, де температура літніх місяців дорівнює +12...+130 С. В південних районах островів вона досягає +16...+170 С. Опади випадають переважно у вигляді дощу, причому в деяких районах взимку дощ їде майже кожного дня. На рівнинах архіпелагу випадає 600-750 мм опадів, у гірських районах – 1000-3000 мм. Значна кількість опадів і мале випаровування призводять до перезволоження земель і поширення боліт.

Характерною особливістю природи Британських островів є густі тумани, які особливо часто виникають взимку в районах великих міст, де в повітрі багато пилу і диму, що служать антропогенними ядрами конденсації. Головна причина їх виникнення – зіткнення відносно холодних вод океану з більш теплими водами Північноатлантичної течії і утворення внаслідок цього значних контрастів температур повітря. Тумани в великих містах тривають протягом кількох днів без перерви і дуже утруднюють дорожній рух.

Річкова сітка Британських островів досить густа, але острівний характер території обумовлює їх незначну довжину. Найбільші річки – Шаннон (368 км) на острові Ірландія, Темза (334 км) і Северн (310 км) на острові Великобританія значно уступають багатьом річкам на материку. Але вони повноводні впродовж всього року і не замерзають взимку. Майже всі річки закінчуються глибокими і широкими естуаріями, в які під час припливів вільно заходять океанічні судна. Природні водні шляхи доповнені густою мережею каналів.

Великих озер на Британських островах немає. Численні малі озера карстового (переважно в Ірландії) і льодовикового походження. Найбільше озеро – Лох-Ней знаходиться в Ірландії, його площа становить 400 км2. Ірландія багата на озера. Туристичні компанії, закликаючи туристів, окрім усього іншого, обіцяють їм, що там “знайдеться озеро на кожну вудку”.

Болота, особливо торф’яні, також займають значну частину території. При пануванні на місцевості вони надають ландшафтам характерного похмурого, буро-коричневого забарвлення. Торф – головна корисна копалина Ірландії.

Британські острови належать до зони широколистяних лісів, але зараз ліси на островах займають лише 4-5 % території. За цим показником країна посідає останнє місце у Західній Європі. Це є наслідком багатовікової господарчої діяльності людини. Природне відновлення лісів відбувається повільно. Основні масиви лісів зосереджені переважно у менш зволожених районах південного сходу Великобританії. Але і тут вологість грунту виявляється настільки високою, що букові ліси ростуть лише на схилах горбів. Переважають ліси з літнього і зимового дуба, ясеня з домішкою берези, модрини, сосни. У південних районах у підліску широколистяних лісів представлені вічнозелені види чагарників, наприклад, падуб. На півночі острова Великобританія, у Шотландії, поширені соснові і березові ліси.

Значні площі на Британських островах займають природні і окультурені луки. За флористичним складом вони дуже різнорідні. На нейтральних грунтах (де раніше були поширені широколистяні ліси) в травостої велике значення мають райграсс та біла конюшина. На кислих грунтах переважають мітлиця, овеча трава, костриця червона, а при збільшенні зволоження – ситник.

Тваринний світ Британських островів дуже збіднений. Великі тварини в природному стані майже ніде не зустрічаються. Лише в деяких місцях під особливою охороною перебувають олень і лань. Значно поширені лише зайці, кролі. До цього часу доволі багата орнітофауна.

Для Британських островів дуже гострими є екологічні проблеми, зв’язані з перенаселенням, забрудненням повітря і води. Тому населення бережно зберігає ті куточки природи, які ще не втратили привабливих рис.