Тема 7. Північна африка
___________________________________________________________
Основні питання:
1. Атласька гірська країна.
2. Сахарська гірсько-рівнинна країна.
3. Суданська рівнинна країна.
Рекомендована література:
Обов’язкова:
1. Власова Т.В. Физическая география материков (с прилегающими частями материков): Ч. 2. Южная Америка, Африка, Австралия, Антарктида. – М.: Просвещение, 1986.
2. Физическая география материков и океанов: Учеб. для геогр. спец. ун-тов / Ю.Г.Ермаков, Г.М.Игнатьев, Л.И.Куракова и др.; Под общей ред. А.М.Рябчикова. – М.: Высш. шк., 1988.
Додаткова:
1. Браун Л. Африка (Из серии “Континенты, на которых мы живем”). – М.: Прогресс, 1976.
2. Петров М.П. Пустыни земного шара. – Л.: Наука, 1973.
3. Сахара / Пер. с англ. (Из серии «Золотой фонд биосферы»). – М.: Прогресс, 1990. – 424 с.
Континент Африку у регіональному відношенні поділяють на 4 субконтиненти: Північну Африку, Центральну Африку, Східну Африку і Південну Африку. Субконтинент Північну Африку поділяють на 3 фізико-географічні країни, які в значній мірі співпадають з природними зонами зонами: перша – Атласька гірська країна – відповідає субтропічній зоні середземноморських сухих лісів і чагарників; друга – Сахарська гірсько-рівнинна країна – зоні тропічних пустель і напівпустель; третя – Суданська рівнинна країна – зоні саван.
1. Атласька гірська країна
Атласька гірська країна являє собою систему хребтів із середньою висотою 1200-1500 м, витягнутих майже на 2000 км у субширотному напрямі. Арабські географи називали цю країну “Західним островом”. І дійсно, вона нагадує собою гірський острів між Середземним морем і морем піску пустелі Сахара. За природними умовами країна нагадує південну частину Піренейського півострова і являє собою південну, африканську частину Середземномор’я. В той же час близькість до Сахари обумовлює наявність у країни багатьох природних особливостей, які притаманні пустельним тропічним ландшафтам.
Країну складають два пасма гірських хребтів – північне, куди входять хребти Ер-Риф і Телль-Атлас, і південне з хребтами Середній Атлас, Високий Атлас, Анті-Атлас і Сахарський Атлас, між якими лежить смуга внутрішніх рівнин і високих плато, що відповідають міжгірним прогинам. Тому всю Атлаську гірську країну поділяють на три фізико-географічні області.
Для північної частини країни характерний середземноморський клімат з м’якою вологою зимою і сухим спекотним літом. Середні температури зимових місяців коливаються від +10 до +150С. Сніг випадає дуже рідко і швидко тане. Температури літніх місяців сягають +24...+280С. Іноді з гір на узбережжя дмуть гарячі і сухі вітри типа фенів – сірокко, які підвищують температуру до +35...+400С. Прибережна рівнина і нижні частини гірських схилів до висоти 400-500 м вкриті деревно-чагарниковими заростями типу маквіс із мірта, дрока, ладанника, олеандра, суничних і оливкових дерев на коричневих грунтах. В горах до висоти 1200-1300 м ростуть ліси із вічнозеленого коркового дуба. Вище піднімаються мішані ліси і хвойні ліси із атласького кедра.
Клімат внутрішніх міжгірних рівнин і плато різкоконтинентальний із значними сезонними коливаннями температур. Ці райони Атлаських гір називають “холодною країною з гарячим сонцем”. Зими там доволі холодні з абсолютним мінімумом до –170С. Влітку погода жарка і спекотна. Рослинний покрив складають ксерофітні злаки і рідкі чагарники на сіроземних грунтах. Іноді серед злаків зустрічається низькоросла пальма хамеропс.
Південні хребти Атлаських гір утворюють гірський бар’єр з Сахарою і мають типові пустельні ландшафти з рідкими оазисами біля підніжжя гір, де культивують фінікову пальму.