9

Тема 6.

ПІВНІЧНА АЗІЯ

____________________________________________________________

Основні питання:

1. Арктична острівна Азія.

2. Західний Сибір.

3. Середній Сибір.

4. Північно-Східний Сибір.

5. Гори Південного Сибіру.

Рекомендована література.

Обов’язкова:

1. Власова Т.В. Физическая география материков (с прилегающими частями материков): Ч. 1. Евразия, Северная Америка. – М.: Просвещение, 1986.

2. Гаврилюк В.С. Зарубіжна Азія. Фізико-географічна характеристика. – К.: Вища шк., 1974.

3. Физическая география материков и океанов: Учеб. для геогр. спец. ун-тов / Под общей ред. А.М.Рябчикова. – М.: Высш. шк., 1988.

4. Физическая география материков и океанов. В 2 ч. Учеб. пособие (И.П.Галай, В.А.Жучкевич, Г.Я. Рылюк. – Минск, изд-во Университетское,1988.

Додаткова:

1. Алпатьев А.М., Архангельский А.М., Подоплелов Н.Я., Степанов А.Я. Физическая география СССР (азиатская часть). – М.: Высшая школа, 1976, с. 220-221, 289-290.

2. Гвоздецкий Н.А., Михайлов Н.И. Физическая география СССР. Азиатская часть: Учеб. для студ. геогр. спец. вузов. – М.: Высш. шк., 1987, с. 224-227, 336-338.

3. Тушинский Г.К., Давыдова М.И. Физическая география СССР. – М.: Просвещение, 1976, с. 145-149.

Поділ Азії на субконтиненти: Північна Азія, Східна Азія, Центральна Азія, Західна Азія, Південна Азія. Фізико-географічні країни Азії. Поділ субконтиненту Північна Азія на фізико-географічні або природні країни: Арктична острівна Азія, Західносибірська рівнина, Середній Сибір, Північно-Східний Сибір, Гори Південного Сибіру.

1. Арктична острівна Азія

До складу Арктичної острівної Азії входять: 1) архіпелаг Північна Земля; 2) архіпелаг Новосибірські острови; 3) архіпелаг Ведмежі острови; 4) острів Врангеля.

Північна Земля. Архіпелаг розміщується на шельфі Північного Льодовитого океану, складається з чотирьох великих (Комсомолець, Піонер, Жовтневої революції і Більшовик) та 65 дрібних островів материкового походження і відділений від материка протокою Вількіцького. Крайня північна точка архіпелагу – мис Арктичний на острові Комсомолець – є крайньою північною острівною точкою Азії. За тектонічною структурою острови належать до області нижньопалеозойської (байкальської та каледонської) складчастості. В рельєфі островів виділяють три типи морфоструктури: 1) прибережні морські низовинні акумулятивні рівнини; 2) високі денудаційні рівнини і плато; 3) низькі відроджені складчасто-брилові гори. Біля 45 % площі островів вкрито сучасними льодовиками, причому площа зледеніння збільшується з півдня на північ. На острові Більшовик, який є найближчим до материка, льодовиками зайнято 30 % площі, а на острові Комсомолець, що найбільш віддалений від материка, – 70 %.

Північно-східні береги островів високі і круто обриваються у бік моря. Вони складені головним чином метаморфізованими протерозойськими породами – кристалічними сланцями та мармурами і в багатьох місцях розчленовані глибокими крутостінними долинами – фіордами. Південно-західні береги островів низькі і складені різновіковими осадовими породами – піщаниками, вапняками тощо. Численні мілководні затоки з багатьма островами глибоко вдаються в суходіл, утворюючи значну звивистість берегової лінії.

Клімат островів морський арктичний, дуже суворий. Середня температура взимку дорівнює –26⁰С, влітку не перевищує +1⁰С. Опадів випадає мало – 250-300 мм за рік. Більша їх частина, понад 60 %, випадає влітку, головним чином у серпні, але літо там продовжується лише 2 місяці. Моря, що оточують Північну Землю, звільняються від криги лише наприкінці серпня, а наприкінці вересня на них знову з’являється крига. Річки Північної Землі, а довжина деяких з них на найбільшому з островів – острові Жовтневої Революції – сягає 50 км, звільняються від льоду лише наприкінці липня, а на початку вересня знову замерзають.

Внаслідок суворого клімату рослинність і тваринний світ островів дуже бідний. На вільних від льоду територіях зустрічаються лишайники, мохи і полярні трави: ломикамінь, трава куріпки, незабудка. З тварин найбільш поширені північний олень, песець і лемінг. Зустрічається білий ведмідь. На високому, обривистому східному узбережжі островів розміщуються пташини базари.

Новосибірські острови. Архіпелаг розміщується на шельфі Північного Льодовитого океану, відділений від материка протокою Дмитрія Лаптева і складається з трьох груп островів материкового походження: Анжу (Котельний, Фаддєєвський, Новий Сибір, Бельковський та ін.), Де-Лонга (Бенетта, Жаннетти, Генрієтти, Вількіцького, Жохова) і Ляховських (Великий Ляховський, Малий Ляховський, Столбовой). За тектонічною структурою острови належать до області мезозойської складчастості і складені переважно осадовими відкладами морського походження (глинистими сланцями, піщаниками, вапняками), перекритими четвертинними морськими, алювіальними, озерно-алювіальними і льодовиковими відкладами. Місцями, на найбільш підвищених ділянках, на поверхню виходять граніти і базальти. Найбільш характерними типами морфоструктури є морські і озерно-алювіальні низовинні акумулятивні рівнини, розчленовані короткими і неглибокими долинами, а також денудаційні високі рівнини, над якими місцями підіймаються окремі останці висотою до 374 м. Найбільш поширеними типами морфоскульптури є форми морозного вивітрювання – кам’яні розсипи, кам’яні стовпи чудернацької форми (“кигиляхи” – люди), а також мерзлотно-соліфлюкційні форми рельєфу: термокарстові улоговини, морозобійні тріщини, байджарахи (конусоподібні горби, складені мулом, торфом та іншими пухкими відкладами) тощо.

Сучасне зледеніння поширене лише на островах Де-Лонга. Але на всіх островах архіпелагу зустрічається викопний лід, у якому знаходять рештки мамонтів, носорогів, рослин. Полярний дослідник Е.В.Толль у 1893 р. знайшов на Ляховських островах дерево вільхи, на якому збереглося навіть листя.

Клімат архіпелагу морський арктичний, але більш континентальний порівняно з іншими островами євразійської Арктики внаслідок впливу Азіатського максимуму. Середня температура липня +1...+3⁰С, січня – біля –30⁰С. Опадів випадає дуже мало – 120-150 мм за рік.

Грунтовий покрив на Новосибірських островах розвинений слабо. Трав’яниста рослинність утворює ізольовані дерновинки, складені з ломикаменю, перстачу, жовтого полярного маку, льодяного гравілату, трави куріпки, мохів і лишайників. Тваринний світ представляють північний олень, вовк, песець, лемінг, біла куріпка. Пташини базари зустрічаються рідко, оскільки мало високих і крутих скель. На деяких островах розміщуються лежбища моржів.

Ведмежі острови. Це група переважно низовинних островів (Крестовський, Леонтьєва, Чотирьохстолбовой, Лисова) материкового походження у Східно-Сибірському морі, трохи північніше гирла р. Колими, вкритих рослинністю арктичних пустель.

Острів Врангеля. Острів Врангеля має материкове походження і розміщується на шельфі Північного Льодовитого океану, на межі Східно-Сибірського і Чукотського морів у 125 км північніше Чукотського півострова. Від материка острів відділений неглибокою протокою Лонга. За тектонічною структурою острів належить до області мезозойської складчастості і складений глинистими сланцями і піщаниками. У рельєфі переважають два основних типи морфоструктури: морські низовинні акумулятивні рівнини, які займають північну частину острова, і низькі відроджені складчасто-брилові гори. Окремі вершини підіймаються до 1000 м. Сучасне зледеніння на о. Врангеля виражене лише невеликими каровими льодовиками. Клімат острова морський арктичний. На протязі всього року острів оточений непрохідним бар’єром торосистого льоду і окутаний туманами. Літо коротке і холодне, середня температура липня складає лише +2⁰С. Зима холодна і тривала, середня температура у лютому дорівнює –24,5⁰С. Річна кількість опадів складає 200 мм. Опади випадають переважно у вигляді снігу. Навіть літні дощі часто перемежовуються зі снігом. Рослинний покрив складений з лишайників, мохів, морозостійких трав. Тваринний світ представляють білий ведмідь, песець, лемінг. На стрімких прибережних скелях поширені пташини базари. У морях, неподалік від берегів, водяться у великій кількості моржі і тюлені.