Тема 6. Товарне виробництво – основа ринкової економіки
1. Сутність, умови виникнення та розвитку товарного виробництва. Капіталістичне товарне виробництво.
2. Товар і його властивості.
3. Закон вартості.
Сутність, умови виникнення та розвитку товарного виробництва. Капіталістичне товарне виробництво.
Господарство – форма організації суспільного, колективного, сімейного, індивідуального виробництва з характерним йому типом взаємозв'язків між виробниками продуктів.
Історично першим виникло натуральне господарство, яке панувало в первісному суспільстві, при рабовласництві і феодалізму. Воно базується на низькому рівні розвитку продуктивних сил, де, як правило, відсутній суспільний поділ праці.
Натуральне господарство – форма організації виробництва, при якій продукти праці виробляються для внутрішньогосподарського споживання та задоволення власних потреб виробника.
Характерні риси натурального господарства:
носить замкнений характер, бо зорієнтовано на споживання всередині економічної одиниці (племені, роду, патріархальної сім’ї, феодального маєтку тощо);
відсутність господарських зв'язків з іншими виробничими одиницями, як наслідок – відсутність можливостей для обміну досвідом і поширення технологічних нововведень;
відсутній суспільний поділ праці;
існування поділу праці за статтю та віком, в залежності від місця в ієрархічні структурі економічної одиниці, на позаекономічному примусі до праці;
жорстке закріплення робітників за робочими місцями, відсутність мобільності робочої сили;
додатковий продукт, як правило, не набуває товарної форми, хоча іноді залишки можуть реалізуватися на ринку;
виробничі відносини виступають не в уречевленій формі, а як відносини між самими людьми;
обмежена мета виробництва (задоволення потреб виробників).
Основним протиріччям натурального господарства, джерелом його розвитку є протиріччя між виробництвом і споживанням. Єдиним мотивом до удосконалювання виробництва є тільки власна незадоволеність у споживанні. Оскільки зовнішніх економічних стимулів розвитку натурального господарства не існує, технічний і економічний прогрес у цих умовах розвивається повільно. Натуральне господарство характеризується стійкістю і консерватизмом.
Натурально-господарські відносини збереглися до наших днів в розвинутих країнах лише як другорядні, підлеглі у вигляді підсобного господарства.
На певному етапі розвитку суспільства натуральне господарство змінюється товарною формою організації виробництва. Товарне виробництво зароджується як природний результат розвитку натурального господарства, зростання його ефективності, що дозволяє виробляти будь-який продукт понад необхідного рівня для задоволення потреб виробників.
Товарне господарство – це така форма організації суспільного виробництва, при якій продукти виробляються економічно відокремленими виробниками з метою продажу або обміну на ринку.
Причини виникнення товарного виробництва:
1 Суспільний поділ праці, тобто спеціалізація виробників на випуску певної продукції чи на здійсненні конкретної виробничої діяльності. Спеціалізація на виготовленні окремих продуктів робить необхідним їхній обмін між виробниками.
2 Економічна відокремленість виробників, яка характеризується:
відокремленням факторів виробництва;
відтворенням за рахунок коштів, що надходять від реалізації власної продукції;
здійсненням суспільних зв’язків між виробниками за допомогою обміну продуктами власної праці як товарами;
переслідуванням свого особистого економічного інтересу виробником в процесі виробництва.
Основою економічної відокремленості у товарному господарстві є приватна власність на засоби виробництва. У зв’язку з економічною відокремленістю виробників нерозривно пов’язані еквівалентність і відплатність товарних відносин.
Зв’язок виробників здійснюється через обмін продуктами своєї праці, що стають товарами, причому обмін здійснюється на еквівалентних началах. Таким чином, економічна відособленість виробників додає обміну товарну форму.
Основні загальні ознаки товарного виробництва не залежать від специфіки економічної системи:
суспільний поділ праці та економічна відокремленість виробників;
відкритість економічної форми господарства; еквівалентність відносин, існування обміну товарами і послугами;
ринковий зв’язок між виробниками і споживачами;
визнання суспільного характеру праці через ринок;
здійснення економічних процесів у товарно-грошових формах шляхом купівлі-продажу;
виробництво для обміну і в розрахунку на вигоду;
виникнення конкуренції між товаровиробниками;
поява грошей, як посередників в обміні товарів;
стихійність розвитку товарного виробництва.
В залежності від розвитку форм власності і економічних відносин розрізняють наступні типи товарного господарства:
- просте товарне господарство, засноване на приватній власності і особистій праці товаровиробника. У минулому воно було представлено господарствами селян і ремісників, що працювали на ринок. Притаманне докапіталістичним суспільствам;
- розвинуте товарне виробництво – це вищий і ефективніший ступінь товарної організації господарства, заснований на приватній власності, найманій праці, машинній індустрії. Притаманний капіталістичному суспільству.
Простий і розвинутий типи товарного виробництва мають спільні риси і відмінності (табл.1).
Таблиця 1