13

Тема 5. Грунти, рослинність, тваринний світ і природні зони азії

________________________________________________________________________________________________

Основні питання:

1. Арктичний географічний пояс.

2. Субарктичний географічний пояс.

3. Помірний географічний пояс.

4. Субтропічний географічний пояс.

5. Тропічний географічний пояс.

6. Субекваторіальний географічний пояс.

7. Екваторіальний географічний пояс.

Рекомендована література.

Обов’язкова:

1. Власова Т.В. Физическая география материков (с прилегающими частями материков): Ч. 1. Евразия, Северная Америка. – М.: Просвещение, 1986.

2. Гаврилюк В.С. Зарубіжна Азія. Фізико-географічна характеристика. – К.: Вища шк., 1974.

3. Физическая география материков и океанов: Учеб. для геогр. спец. ун-тов / Под общей ред. А.М.Рябчикова. – М.: Высш. шк., 1988.

4. Физическая география материков и океанов. В 2 ч. Учеб. пособие (И.П.Галай, В.А.Жучкевич, Г.Я. Рылюк. – Минск, изд-во Университетское,1988.

Додаткова:

1. Воронов А.Г., Дроздов Н.Н., Мяло Е.Г. Биогеография мира. – М.: Высш. шк., 1985.

2. Второв П.П., Дроздов Н.Н. Биогеография материков. – М.: Просвещение, 1979.

3. Исаченко А.Г., Шляпников А.А. Природа мира: Ландшафты. – М.: Мысль, 1989.

На величезній території Євразії повніше і різноманітніше, ніж на інших материках, проявляються основні закономірності географічної зональності. Завдяки протяжності материка від арктичних широт до екватору в ньому виражені всі географічні пояси і зони північної півкулі, а значна протяжність з заходу на схід обумовлює суттєві відмінності природи між приатлантичними, внутрішньоконтинентальними і притихоокеанськими секторами. В приокеанських секторах розвинені переважно гумідні ландшафти, в той час як у внутрішньоконтинентальному секторі значні площі зайняті напіваридними і аридними ландшафтами. В багатьох районах Євразії внаслідок значного поширення гір, географічна зональність ускладнюється висотною поясністю. В Азії представлені сім географічних поясів, в кожному з яких сформувався свій набір природних зон.

1. Арктичний географічний пояс

В арктичному поясі розташовані архіпелаги й острови Північного Льодовитого океану та смуга північного узбережжя материкової частини Азії і виділяються дві природні зони (арктичних пустель і тундри) та область висотної поясності.

Зона арктичних пустель займає острівні архіпелаги Північна Земля, Новосибірські та Ведмежі острови, а також острів Врангеля в Північному Льодовитому океані. Клімат зони арктичний морський. Його головними рисами є низькі температури повітря і взимку і влітку. Середні температури січня дорівнюють –25...–30⁰С, мінімальні сягають – 47⁰С. Річна кількість опадів не перевищує 200 мм. Максимум опадів спостерігається влітку, але навіть літні дощі часто чергуються зі снігом. Сніг лежить протягом дев’яті місяців року. На глибині 15 см знаходиться багаторічна мерзлота.

Частина території зони вкрита льодяним покривом, тому в її межах виділяють два типи арктичних пустель: 1) арктичні льодяні і 2) арктичні кам’янисті. В арктичних льодяних пустелях грунтовий покрив відсутній, а рослинність представлена лише водоростями, які розмальовують сніг у різні кольори. В арктичних кам’янистих пустелях грунти знаходяться на початковій стадії розвитку і називаються арктичними глейовими. В рослинному покриві панують лишайники і лише зрідка зустрічаються мохи. Трав’яниста рослинність представлена кріофітними (морозостійкими) видами висотою 5-10 см і утворює ізольовані дернинки, до складу яких входять ломикамінь, перстач, полярний мак, крупка, незабудка, куріпкова трава. Характерними представниками тваринного світу є північний олень, білий ведмідь, песець і лемінг. Влітку на узбережжях островів поширені пташини базари, де гніздяться чистики, чайки, пуночки, чорнозобі казарки.

Зона арктичної тундри простягається смугою різної ширини вздовж узбережжя Північного Льодовитого океану. Клімат зони арктичний морський. Зима в західносибірській тундрі більш сувора, ніж в європейській (середня січнева температура –20...–30⁰С), і ще більш сувора в східносибірський тундрі, на схід від Єнісею (–30...–35⁰С). Літо коротке і холодне з заморозками та снігопадами. Середня липнева температура дорівнює +4...+7⁰С. Кількість опадів складає 200-300 мм і більша їх частина випадає влітку. Грунтовий і рослинний покрив має полігональний, плямистий характер. Рослинність дуже бідна і представлена переважно мохами, лишайниками і такими арктичними трав’янистими видами, як дріада, касіопея тощо. Чагарників немає.

Область висотної поясності. Висотна поясність відображена в горах Бирранга наступним чином: біля підніжжя схилів – арктична тундра, вище по схилах – арктична пустеля.