Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 5. Природні зони Європи.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
84.48 Кб
Скачать

9

Тема 5. Географічні пояси і природні зони європи

_____________________________________________________________________________________________

Основні питання:

1. Арктичний географічний пояс.

2. Субарктичний географічний пояс.

3. Помірний географічний пояс.

4. Субтропічний географічний пояс.

5. Висотна поясність.

Рекомендована література

Основна:

1. Власова Т.В. Физическая география материков (с прилегающими частями материков): Ч. 1. Евразия, Северная Америка. – М.: Просвещение, 1986.

2. Половина І.П. Фізична географія Європи: Навчальний посібник для студентів географічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: “АртЕк”, 1998. – 272 с.

3. Физическая география материков и океанов: Учеб. для геогр. спец. ун-тов / Под общей ред. А.М.Рябчикова. – М.: Высш. шк., 1988. – 592 с.

На величезній території Євразії повніше і різноманітніше, ніж на інших материках, проявляються основні закономірності географічної зональності. Завдяки протяжності материка від Арктики до екватору в ньому виражені всі географічні пояси і зони північної півкулі, а значна протяжність з заходу на схід обумовлює суттєві відмінності природи між приатлантичними, внутрішньоконтинентальними і притихоокеанськими секторами. Внаслідок цього в приокеанських секторах розвинені переважно гумідні ландшафти, в той час як у внутрішньоконтинентальному секторі значні площі зайняті напіваридними і аридними ландшафтами. В багатьох районах Євразії внаслідок значного поширення гір, географічна зональність ускладнюється висотною поясністю.

В Європі представлені такі географічні пояси та зони: в арктичному поясі – зона арктичних пустель; в субарктичному – зони тундри і лісотундри; в помірному – зони хвойних лісів (тайги), мішаних лісів, широколистяних лісів, лісостепу, степу, напівпустель і пустель; в субтропічному – зона вічнозелених сухих лісів та чагарників.

1. Арктичний пояс

В арктичному поясі розташовані архіпелаги й острови Північного Льодовитого океану: Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа, Північний острів Нової Землі і виділяється лише одна зона – зона арктичних пустель. Основними рисами цієї зони є панування арктичних повітряних мас на протязі всього року, тривала полярна ніч, низькі температури повітря на протязі більшої частини року. Сумарна сонячна радіація складає 57-67 ккал/см2, радіаційний баланс – 6-10 ккал/см2. Зима сувора, середні зимові температури змінюються від – 140 С на заході до – 240 С на сході. Сніговий покрив тримається близько 300 днів на рік. Літо дуже холодне, середня температура найбільш теплого місяця не перевищує + 50 С. Річна сума опадів становить у середньому 200-300 мм. Їх максимум випадає влітку, але більша частина їх випадає в твердому вигляді. У горах, на висоті кількох сотень метрів над рівнем моря, тверді опади не завжди встигають розтанути за літо і, нагромаджуючись, формують льодовики. Вони займають 50-85 % площі арктичних островів. Внаслідок цього в цій зоні виділяють два типи арктичних пустель: ділянки з льодовиками зайняті арктичними льодовиковими пустелями; вільні від льоду прибережні ділянки островів та материкового узбережжя – арктичними кам’янистими пустелями.

Арктичні льодовикові пустелі майже позбавлені життя, тільки на скельних виходах зустрічаються плями мохів і лишайників. Але на снігу можуть жити три види водоростей, які зафарбовують його в різні кольори.

Для арктичних кам’янистих пустель характерний бідний, погано розвинений рослинний покрив, у якому налічується 50-60 видів вищих рослин. Вони ростуть поодинці або невеликими групами, переважно по тріщинах полігональних грунтів. Це кріофітні (морозостійкі) арктичні трави висотою 5-10 см, часто подушкоподібні (ломикамінь, жовтий полярний мак, крупка тощо), а також дерновинні злаки (фіппсія, тонконіг укорочений та ін.). Поверхня полігонів між тріщинами вкрита тонким шаром накипних лишайників і синьо-зелених водоростей. Зрідка зустрічаються мохи, але відсутні оленячий та сфагновий мохи. Болота в арктичних пустелях тільки мінеральні, торф в них не створюється. Незначні запаси біомаси в арктичних пустелях зумовлюють бідність і тваринного світу. Найпоширенішими у його складі є гризуни (лемінги). Зустрічаються песець, північний олень, білий ведмідь. Влітку прилітають водоплаваючі птахи: гуси, гаги, кайри, чистики. В арктичних пустелях немає плазунів і земноводних.