5

.Тема 6. Природні зони африки

________________________________________________________________________________________________________

Основні питання:

1. Екваторіальний пояс. Зона постійно-вологих екваторіальних лісів (гілей).

2. Субекваторіальний пояс.

2.1. Зона перемінно-вологих субекваторіальних лісів.

2.2. Зона саван, рідколісь і чагарників.

3. Тропічний пояс.

3.1. Зона тропічних напівпустель Північної і Південної Африки.

3.2. Зона тропічних пустель Північної і Південної Африки.

4. Субтропічний пояс.

4.1. Зона середземноморських сухих лісів і чагарників Північної і Південної Африки.

4.2. Зона вологих мусонних лісів Південної Африки.

Рекомендована література:

Обов’язкова:

1. Власова Т.В. Физическая география материков (с прилегающими частями материков): Ч. 2. Южная Америка, Африка, Австралия, Антарктида. – М.: Просвещение, 1986.

2. Физическая география материков и океанов: Учеб. для геогр. спец. ун-тов / Ю.Г.Ермаков, Г.М.Игнатьев, Л.И.Куракова и др.; Под общей ред. А.М.Рябчикова. – М.: Высш. шк., 1988.

Додаткова:

1. Воронов А.Г., Дроздов Н.Н., Мяло Е.Г. Биогеография мира: Учеб. для студ. географ. спец. ун-тов. – М.: Высш. шк., 1985. – 272 с.

2. Второв П.П., Дроздов Н.Н. Биогеография материков. – М., 1978.

3. Исаченко А.Г., Шляпников А.А. Природа мира: Ландшафты. – М.: Мысль, 1989. – 504 с.

4. Курнишкова Т.В., Петров В.В. География растений с основами ботаники: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. – М.: Просвещение, 1987. – 207 с.

1. Екваторіальний пояс. Зона постійно-вологих екваторіальних лісів (гілей)

Клімат поясу екваторіальний постійно жаркий і постійно вологий. Температура протягом всього року тримається в межах +25...+26⁰С. Опадів випадає від 1500 до 2000 мм, в гірських областях до 3000 мм та більше. Опади переважно конвекційні, випадають рівномірно протягом всього року. В поясі виділяють лише одну зону – зону постійно-вологих екваторіальних лісів (гілей). Вона розміщується між 4-5⁰ пн. ш. і 2-3⁰ пд. ш. і займає північну половину улоговини Конго, а також північне узбережжя Гвінейської затоки. Африканські гілеї вражають багатством видів і густотою деревостою. В гілеях Африки нараховують до 3000 видів одних лише деревних рослин. Дерева ростуть в 4-5 ярусів, що є результатом боротьби за світло. Висота першого ярусу 40-50 м. Лише окремі дерева, головним чином пальми, піднімаються до 60-70 м. Типовими грунтами гілей є червоно-жовті латеритні грунти. Тварини гілей живуть головним чином на деревах і берегах річок. Вони відносяться до Західноафриканської підобласті Ефіопської зоогеографічної області. Тільки тут живуть людиноподібні мавпи горила і шимпанзе. Іншими ендеміками африканських гілей є карликовий бегемот і окапі. Найбільшим хижаком гілей є леопард. Дуже поширені змії, більшість з яких е отруйними. Найбільш жахливими зміями гілей є мамба і габонська гадюка.

Гілеї неоднорідні. В залежності від рельєфу і умов зволоження виділяють три варіації гілей: 1) перезволожені гілеї; 2) вологі гілеї; 3) гірські гілеї. Перезволожені гілеї займають найбільш низькі, заболочені території. Вони відрізняються збідненим видовим складом і порівняно незначною висотою дерев, які забезпечені ходульними і дихальними коренями. Особливу цінність серед інших дерев мають олійна та винна пальми. Вологі гілеї поширені на вододільних плато. В них широко представлені такі цінні види дерев, як чорне або ебенове дерево (має деревину чорного або темно-зеленого кольору), червоне дерево, винна пальма, каучуконоси. Особливу цінність мають олійна пальма (з неї отримують дуже цінну пальмову олію) і кавове дерево, які є найважливішими плантаційними культурами країн екваторіальної Африки. Гірські гілеї займають незначну площу на вершинах висотою понад 2000 м і характеризують незначною висотою дерев, що пояснюється необхідністю витримувати сильні вітри і низькі температури.