69. Временне здания производственного, санитарно-бытового и административного назначения.

Експлікація тимчасових будівель і споруд має включати всі тимчасові будівлі Й споруди, відомості про об'єм (площу, протяжність) кожної тимчасової споруди, її габаритні розміри в плані, конструктивну характеристику.

УсІ розрахунки з визначення видів і кількості тимчасових будівель і споруд, розмішених на плані, ефективності прийнятих рішень вводять у пояснювальну записку, яка є складовою частиною будгенплану.

З метою забезпечення виконання будівельно-монтажних робіт та створення належних умов праці на будівельному майданчику розміщують комплекс тимчасових будівель виробничого, адміністративного та санітарно-побутового призначення. Такі тимчасові будівлі споруджують лише на період будівництва.

Тимчасові споруди, на відміну від постійних, мають власні особливості, пов'язані з використанням, конструктивними вирішен­нями, методами зведення, експлуатації та порядку фінансування.

За призначенцям тимчасові будівлі класифікують як:

• будівлі та пристрої виробничого призначення (різноманітні майстерні, бетонні вузли, трансформаторні підстанції, котельні, штукатурні та малярні підстанції, склади, комори, навіси тощо);

• адміністративні будівлі (контори управління будівництвом БМУ, начальника дільниці, виконроба, диспетчерські, прохідні тощо);

• будівлі санітарно-побутового призначення (медичні пункти, гардеробні, їдальні та буфети, приміщення для відпочинку та обігріву, приміщення для просушування одягу, вбиральні тощо).

За конструктивними вирішеннями, методами будівництва та експлуатації тимчасові будівлі бувають інвентарними та неінвентаоними.

1. інвентарні будівлі за ступенем мобільності та конструктивними вирішеннями класифікують за трьома типами/ збірно-розбірні, контейнерні та пересувні. Вони розраховані на багаторазове використання в межах одного будівництва та на різних будівництвах.

• будівлі Ібірно-роібірного типу використовують для організації закритого складування матеріалів, розміщення апарату управління будівництвом, підприємств громадського харчування. Переваги збірно-розбірних будівель такі: можливість монтажу будівель будь-якої площі та конфігурації, відносно невелика вартість квадратного метра. Недоліки: значні витрати праці та часу на зведення та демонтаж порівняно з контейнерними та пересувними, а також додаткові витрати праці та матеріалів на влаштування фундаментів, прокладання систем внутрішнього електрозабезпечення та інші спеціальні роботи.

До збірно-розбірного типу інвентарних будівель належать також каркасно-панельні та панельні збірно-розбірні будівлі.

Каркасно-панельні будівлі використовують частіше для розміщення об'єктів виробничого призначення та інколи для побутового призначення. Несучий каркас таких будівель виконують із металу, деревини або залізобетону.

Панельні збірно-розбірні будівлі використовують для розміщення побутових, адміністративних приміщень або складів. Вико­нують такі будівлі з дерев'яних щитів,

У деяких випадках доцільним є застосування тимчасових будівель надувного тилу, їх умовно можна віднести до збірно-розбірного типу, застосування яких інтенсивно розширюється.

Застосовують такі різновиди надувних будівель: повітроопорні, пневматичні та комбіновані. Перевагами пневматичних конструкцій є мінімальна маса (до 2-3 кг/м2 каркасної площі з включенням масивного комплекту споруди), висока транспор­табельність, швидкість і мала трудомісткість виготовлення і монтажу, а також відносно менша вартість порівняно з традиційними спорудами. До недоліків цього типу будівель можна віднести високу вартість експлуатації, особливо в зимовий період.

• контейнерні будівлі являють собою конструкцію, яка складається з одного або кількох блок-контейнерів. Несучий каркас таких будівель виконують із сталевого прокату, огороджуючі стіни - з деревини або пластика; внутрішні площини, покриття - з деревини або покрівельної сталі. Об'єм та габарити контейнерів визначаються умовами транспортування автомобільними або залізничними шляхами. Ширину контейнера приймають до 3,5 м, довжину (залежить від радіуса повороту міських доріг) - до 9 м.

• пересувні будівлі (автофургони, залізничні вагони), застосовують як житлові, побутові, адміністративні, виробничі та складські приміщення. Будівлі такого типу, особливо автофургони, відповідають вимогам мобільності. Перевагами таких будівель, окрім маневреності, є незначні витрати часу, праці та коштів на перевезення до місць призначення. Недоліками - мала місткість і висока вартість 1 м2.

неінвентарні будівлі споруджують із розрахунку на одноразове використання, їх будівництво здебільшого є економічно невиправданим і провадиться в сучасних умовах у винятковому порядку. Більш прогресивним напрямом вважається використання інвентарних будівель.

Залежно від фінансування відрізняють тимчасові будівлі і споруди титульні і нетитульні.

- титульними тимчасовими будинками і спорудженнями називають такі, оплату яких виконує замовник за рахунок відповідних статей зведених кошторисів. До них належать всі склади, за винятком кладових і навісів, виробниче устаткування, санітарно-побутові приміщення, за винятком кімнат для обігріву і душових, адміністративні, за винятком контор виконробів і майстрів.

Перелік титульних будинків і споруджень, розмір витрат на їхнє будівництво визначаються «Нормами затрат на временнне адания й сооружения» СНиП ГУ-9-84.

нетитульні тимчасові будівлі і споруди знаходяться на рахунку обігових коштів будівельних організацій і витрати на них компенсуються накладними витратами. До них належать невеликі будинки (контора виконроба чи майстра, приміщення сторожів, туалети тощо), підмості, драбини, настили, інвентар, паркани й огорожі (крім архітектурно оздоблювальних) і розведення комуні­кацій у межах робочої зони, а також невеликі роботи, пов'язані з пристосуванням Існуючих і споруджуваних на майданчику будинків замість будівництва перерахованих нетитульних будівель і споруд.