43. Расчет сроков начала и окончания работ и их резервов времени.

Ранній термін початку роботи - це мінімальний із можливих моментів початку даної роботи, при заданих тривалостях всіх

попередніх робіт І заданому начальному моменті.

Він дорівнює ранньому терміну настання початкової події або максимальному значенню раннього терміну закінчення

безпосередньо передуючих робіт.

T(ij-niz;(p.n)-verh) = T(i-niz;(p)-verh)

T(ij-niz;(p.n)-verh) = max t (hi-niz;(p.3)-verh)

Ранній термін закінчення роботи - це мінімальний із можливих моментів закінчення даної роботи, при яких ще можливе

виконання всіх наступних робіт, з дотриманням директивного або нормативного терміну, якщо він заданий або, якщо не заданий,

раннього терміну настання завершальної події

Він дорівнюсумі раннього терміну настання початкової події даної роботи і тривалості або раннього терміну настання початкової роботи.

t(ij-niz;(p.3)-verh) = T(i-niz;(p)-verh) + t(ij-niz)

t(ij-niz;(p.3)-verh) = t(ij-niz;(p.n)-verh) + t(ij-niz)

Пізній термін закінчення роботи - максимальний із можливих моментів закінчення даної події, при яких ще можливе виконання

всіх наступних робіт, з дотриманням директивного або нормативного терміну раннього терміну настання події.

Він дорівнює пізньому терміну настання кінцевої події даної роботи або мінімальному значенню пізнього терміну початку

безпосередньо наступної роботи.

t(ij-niz;(n.3)-verh) = T(j-niz;(n)-verh)

t(ij-niz;(n.3)-verh) = min t(jk-niz;(n.n)-verh)

Пізній термін початку роботи - максимальний із можливих моментів початку даної події, при яких ще можливе виконання всіх наступних робіт, з дотриманням директивного або нормативного терміну настання завершальної події.

Він дорівнюрізниці між пізнім терміном настання кінцевої події даної роботи і її тривалості або різниці між пізнім терміном закінчення цієї роботи і її тривалості.

t(ij-niz;(n.n)-verh) = T(j-niz;(n)-verh) – t(ij-niz)

t(ij-niz;(n.n)-verh) = t(ij-niz;(n.3)-verh) – t(ij-niz)

t(ij-niz;(p.3)-verh) = t(ij-niz;(p.n)-verh) + t(ij-niz)

Повний резерв часу роботи - це мах час, на який можна відстрочити початок або збільшити тривалість , не змінюючи при цьому директивного строку настання завершальної події.

r(ij-niz;(n)-verh) = T(j-niz;(n)-verh) – T(i-niz;(p)-verh) – t(ij-niz)

r(ij-niz;(n)-verh) = t(ij-niz;(n.n)-verh) – t(ij-niz; (p.n)-verh)

r(ij-niz;(n)-verh) = t(ij-niz;(n.3)-verh) – t(ij-niz;(p.3)-verh)

Вільний резерв часу роботи - це мах час, на який можна збільшити тривалість вихованні робота., або відстрочите її початок, за умов якщо не порушиться ранній термін початку всіх безпосередньо наступних робіт.

r(ij-niz;(b)-verh) = T(j-niz;(n)-verh) – T(i-niz;(p)-verh) – t(ij-niz)

r(ij-niz;(b)-verh) = t(jk-niz;(p.n)-verh) – t(ij-niz;(p.3)-verh)

44. Расчет сетевого графика в табличной форме.

Сушественньїм условием зффективного использования табличного метода является упорядоченная нумерация собьт е такая когда начальное собитие каждой работи имеет номер меньший, чем ее конечное собьітие.

В табл. 6.1 работн, обозначенньїе кодами начальних й конечних собнтий, заносятся в порядке возрастания их начальних собьггий. Для примера в гр. 2 занесенм работьі сетевого графика, показанного на рис. 6.15.

В го 1 показаиьі номера начальних собмтнй предшествующих работ. Так, для работ 0—1 й 0-2 нет предшествуюших ра< позтому в ф 1 стоит прочерк. Для рабстві 1—3 предшествующей является работа О-я-1, следовательно, в третьей строке ф. І запи­шем номер ее начального собьітия — 0. Работе 3—5 предшествуют две работм 1-3 и 2—3, в связи с чем й записаны в гр. 1 оба на­чальних собьітия — 1 и 2. Подсчитаем ранние сроки начала н окончания работ (гр.. 4 и 5). Ясно, что ранний срок начала работ ( й 0-2 внходяших из нулевого собьітия, равен в нашем примере 3, Если би не било задано, То его следовало би принять равним нулю. Раннєє окончанне зтих работ в соответствии с формулой 6.11:

T(0,1-niz;po-verh) = 3 + 10 = 13; t(0,2-niz;po-verh) = 3+8=11;

Ранний срок начала последующих работ равен максимальному из ранних сроков окончания предшествующих работ. Так, для работи 3—5: t(3,5-niz;pn-verh)=max{t(1,3-niz;po-verh);t(2,3-niz;po-verh}=max {21; 25}=25.

Аналогично определяются й фиксируются в ф. 2 все другие ранние начала й окончания работ.

Переходим к расчету поздних сроков начала й окончания работ (ф. 6 й 7). В ф. 7 занесем директивний срок строительства, т. е. окончания входящих в завершающее собитие работ 3—5 й 4—5. В нашем примере бмл задан в качестве директивного срока 32-й день (см. с. 121), которьій й зафиксирован в ф. 7 в двух последних строках. Если би не бмл задан директивний срок, то в зтих двух строках ф. 7 следовало би записать больший из ранних сроков окончания завершаюших работ, т. е. 37.

Далее зафиксируем в ф. 6 поздние сроки начала указанних завершающих работ, пользуясь формулами (6.12) й (6.13): завершакшш работ, пользуясь формулами (6.12) к (6.13): (шяі= =32-12=20; /'0=32-4=28.

Затем, передвигаясь по табл. 6.1 снизу вверх, отьіскиваем поздний срок окончания очередной вьішележащей работьі как ми-нимальньїй среди уже записанних в ф. 6 поздних сроков начала последующих работ с начальними собьітиями, теми же, что й ко-нечное собьітие искомой работьі. Так, для работи 2—4 поздний срок окончания равен позднему сроку начала следующей за ней работьі 4—5, т. е. 28 дням, для работ 2—3 й 1—3 — 20 дней, для работи 0—2 , для работьі 0—1 — 12 дней,

Теперь вичислим й занесем в ф. 8 й 9 полние й свободние резерви времени работ. Полн&йрезерв — зто разность данньїх ф. 7 й 5. Критический путь, как й при расчете на сети, пройдет по работам 0—2, 2—3 й 3—5 с минимальньїм полним резервом (—5). Свободньїй резерв — разность раннего срока начала последуюшей работьі й раннего срока окончання ланной работи. Так, для работи 0— Іон равен 13—13=0, для работи 0—2— тіп {'рИ2.з; *"н2.4} = тіп{6; 22}, п—II =0, для рабогьі 1—3 — 25—21 =4 и тд.