33. Линейная, циклограммная, сетевая модели.

Лінійні графіки наочно відображають однозначний взаємозв'язок і послідовність робіт, їх широко використовують при одно варіантному характері нормалізованої технології, наприклад, при масовому житловому будівництві, зведенні нескладних об'єктів, а також коли необхідно лише встановити конкретні строки виконання окремих операцій.

ЛІНІЙНІ графіки складаються з двох частин. У лівій частині навозяться дані про прийняту номенклатуру й характеристики робіт, у правій - горизонтальними лініями або цифрами, що характеризують величину споживання ресурсу, який розглядається, в прийнятому масштабі часу зазначається тривалість робіт.

Основною позитивною якістю таких графіків с їх наочність, а також .можливість віддзеркалення потреби в ресурсах на кожну одиницю час}' та аналізу їх руху. Головний недолік - неможливість відображати технологічні й організаційні взаємозалежності поміж роботами. Крім того, при будь-яких змінах

Рве. 7.1. Лінійний графік

у запланованих термінах виконання робіт погрібна практично повна переробка графіку.

Моделі (графіки) такого виду застосовують переважно при проектуванні технологічних карт, потокових методів організації будівництва, перспективному плануванні, а також при зведенні нескладних об'єктів.

Циклограми використовують при організації' потокового будів­ництва, особливо піл час зведення однотипних будинків і споруд. Вони наочно відображають розвиток потоку у часі і просторі. В основу побудови циклограми покладено технологічні нормалі. Кожна нормаль описує одноваріантну послідовність виконання робіт на одній захватці або дільниці.

циклограми становлять різновид лінійних графіків. Вони склада­ються з двох відносно самостійних частин. Перша - матриця характери­стик робіт (таблиця вихідних даних). За інформаційним змістом вона аналогічна лівій частини лінійного графіка. Друга - графічна модель, на якій по одній осі вказується час, а на другій - одиниці виміру будівельної продукції (захватки, дільниці). Основна відмінність їх від традиційних лінійних графіків полягає в тому, що вони передбачають не горизонтальну, а вертикальну побудову моделі.

їм властиві ті позитивні якості й недоліки, що й традиційним лінійним графікам. У практиці будівництва вони не знайшли широкого застосування й використовуються, як правило, лише при зведенні нескладних типових об’єктів житлового будівництва.

Сітьові графіки дають змогу оптимально відобразити послідовність зведення складного об'єкта, забезпечити керівника і вико-

• навців інформацією для схвалення рішень з організації й управління, встановити чіткий взаємозв'язок робот при їх наочній

технологічній послідовності, проаналізувати хід будівництва в просторі і часі, поєднувати в одній моделі увесь комплекс робіт, що

виконуються усіма учасниками будівництва, використовувати ЕОМ для аналізу варіантів досягнення мети і для розрахунку

часових параметрів сітки.

Сітьові графіки можуть складатися як для простих, так і для складних програм. Для кожної роботи, введеної у модель сітки визначаються її виконавець, тривалість, трудомісткість, ціна та інші показники.

Сітьовий графік стає ефективною робочою моделлю для вироблення і реалізації рішень лише у тому випадку, якщо послідовність виконання робіт пов'язано, скоординовано з використанням усіх видів ресурсів, узгоджено з усіма, хто бере участь у будівництві, і якщо ці строки й узгодження покладено в основу всієї системи планування

діяльності будівельної організації. Інакше система вироблення і реалізації управлінських рішень вступає у суперечності із сітьовим плануванням. Висока ефективність сітьового планування й управління досягається тільки за системного підходу до розв'язання проблеми, особливо щодо проблем управління будівництвом.

сіткові моделі. Вони складаються з двох відносно самостійних частин. Перша. - матриця характеристик робіт (таблиця вихідних даних), яка за інформаційним змістом аналогічна лівій часгини лінійною графіка, друга - графічна модель, що схематично відображає технологічну й організаційну послідовності виконання робіт .

Можливість відображення функціональної взаємозалежності між роботами і с основною позитивною якістю таких моделей. До позитивних якостей належать й можливість здійснення оптимізації моделі по різноманітних видах критеріїв, а також можливість внесення в неї коректив без .докорінної переробки моделі. Головні недоліки - менша наочність через відсутність прив'язки до масштабу часу, а також відносна складність утворення, порівняно з лінійною, через відображення взаємозалежності робіт між собою.