Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
otvety_10-12.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
3.74 Mб
Скачать
  1. Скласти математичну модель ізотермічного реактора ріп (в статичному режимі), в якому протікає реакція типу:

k1 k2

A P S

САвх, v – задано, СPвх, СSвх = 0.

У статичному ізотермічному режимі процес в РІП можна описати рівнянням матеріального балансу:

Тоді математична модель РІП для даної реакції матиме вигляд:

Зробивши перегрупування відносно початкових концентрацій, приведемо систему до вигляду:

  1. Основні поняття теорії експерименту, класифікація методів математичного моделювання, експериментально-статистичне моделювання.

Математичне моделювання – метод наукового дослідження, який оснований на пізнанні процесів за допомогою математичних моделей і базується на ідентичності рівнянь, що описують явище в моделі та оригіналі.

До методів математичного моделювання відносять детермінований (аналітичний або структурний) підхід та експериментально-статистичний (стохастичний) підхід моделювання.

Експериментально-статистичний підхід дозволяє відволіктися від внутрішньої структури об’єкту та використати так званий принцип чорної скриньки, тобто вивчити залежність відгуку системи на зміну вхідних змінних.

Об’єкт дослідження можна зобразити наступним чином:

Фактори – вимірювані та регульовані вхідні змінні Х (незалежні змінні).

Перешкоди (збурення, шуми) – параметрі, що змінюються випадково, неконтрольовані параметри (стохастичні збурення), недоступні для вимірювання, проявляються втому, що змінюють дію факторів на вихідні змінні Y.

Вихідні змінні визначаються факторами і зв’язані з ціллю дослідження. Часто вихідні змінні називають параметрами оптимізації.

Результат експерименту називається випадковим, стохастичним, можливим або вирогідним. В результаті статистичного дослідження об’єкту математичний опис отримують у вигляді емпіричних залежностей, які зв’язують вихідні параметри об’єкту, що характеризують результат експерименту, з факторами.

y = f(x1, x2, ..., x3);

Простір з координатами х1, х2, ..., х3 прийнято називати факторним, графічне відображення функції відгуку у факторному просторі називають поверхнею відгуку.

  1. Лінеаризувати задану статистичну характеристику C=f(G), задану таблицею:

G

1000

2000

3000

4000

5000

6000

7000

8000

10000

V

0.5

0.4

0.35

0.32

0.3

0.286

0.275

0.26

0.254

на відрізку [4000; 6000]

Якщо статична характеристика задана графічно або у вигляді статистичних даних і вона має ярко виражений нелінійний характер, проводять лінеаризацію на відрізку графічним методом у наступній послідовності:

  • Проводимо дотичну до кривої через точку середини відрізку по аналогії до лінеаризації у точці;

  • Через точки на кінцях відрізку проводимо стягуючу хорду;

  • Результуюча характеристика проводиться по середині між хордою та дотичною;

Отже маємо:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]