- •Дипломний проект (пояснювальна записка)
- •Завдання на виконання дипломного проекту
- •Реферат
- •Перелік умовних скорочень
- •Розділ 1 використання навігаційно-управляючих геоінформаційних систем для представлення рухомих об’єктів у навколоземному просторі.
- •1.1. Аналіз задач що поставлені перед навыгацыйно-управляючими гіс.
- •1.2. Функції навігаційно-управляючих геоінформаційних систем в авіаційній галузі.
- •1.3. Роль оператора в навігаційно-управляючих геоінформаційних системах.
- •1.4. Існуючі аналоги навігаційно-управляючих геоінформаційних систем.
- •1.5. Сучасні методи визначення місцезнаходження повітряних об’єктів.
- •Розділ 2 методи аналізу та синтезу динамічних сценаріїв в навігаційно-управляючих гіс реального часу.
- •2.1. Методи вирішення задач аналізу і синтезу символів рухомих об’єктів
- •2.1.1. Метод формування символів рухомих об‘єктів радіолокаційного спостереження.
- •2.2. Метод базової точки векторного символу.
- •2.2.1. Метод базових азимутально-орієнтованих растрових символів.
- •Розділ 3 методи синтезу динамічних сценаріїв в навігаційно-управляючих геоінформаційних систем реального часу.
- •3.1. Модель синтезованого образу наземної та повітряної обстановки на основі аеронавігаційних карт з тематичним динамічним шаром.
- •3.2. Принцип покадрового представлення еволюцій динамічних символів.
- •3.3. Метод забезпечення «прозорості» растрових символів.
- •3.4. Метод підвищення реалістичності переміщення на екрані растрових символів за допомогою спрайтів.
- •Розділ 4 реалізація методів формування динамічних сцен у реальному часі.
- •4.1. Методи створення тематичних карт для візуалізації динамічності явищ.
- •4.2. Методи генерації символів рухомих об'єктів на екранах навігаційно-управляючих геоінформаційних систем.
- •5.1. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори при роботі з електронно-обчислювальною машиною.
- •5.2. Технічні і організаційні заходи зниження рівня впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
- •5.3. Пожежна і вибухова безпека в робочій зоні.
- •5.4. Спеціальні вимоги по охороні праці.
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Розділ 2 методи аналізу та синтезу динамічних сценаріїв в навігаційно-управляючих гіс реального часу.
2.1. Методи вирішення задач аналізу і синтезу символів рухомих об’єктів
В НУ ГІС представлення рухомих об’єктів передує відображенню загальної картини поточної обстановки в районі їхнього спостереження. При цьому такі об'єкти, які рухаються в навколоземному просторі по певних траєкторіях, представляються на екрані системи у вигляді векторних і растрових символів (вибір формату представлення диктується заданими умовами) на фоні карти ділянки місцевості, що охоплює контрольовану територію і прилеглі до неї зони, в деякому масштабі. Зауважимо, що під навколоземним простором розуміється простір: космічний (космічні апарати), повітряний (літаки, вертольоти, безпілотні літальні апарати), наземний (авіаційна наземна техніка, спецтранспорт, особистості), надводний (кораблі, буксири, баржі) і підводний (підводні човни, батискафи).
В даній роботі розглядається повітряний та наземний простір на прикладі простору району аеропорту, де відбувається рух об’єктів, в якості яких виступають здебільшого літаки, а також авіаційний наземний транспорт.
Для безпосереднього представлення рухомих об’єктів у вигляді символів, необхідно мати уявлення, до якого класу чи типу вони відносяться. Тому однією із функцій НУ ГІС, при використанні їх у системах УПР, ПРО й ППО, є сприяння розпізнаванню людиною-оператором повітряних об'єктів, тобто встановленню нею приналежності об'єкту до певного класу, наприклад, що об'єкт є літаком, вертольотом, крилатою ракетою або дистанційно-пілотованим літальним апаратом, та його ідентифікації – конкретизації типу об'єкту усередині його класу, наприклад, визначення моделі літака. Ідентифікація типів цілей часто викликає ускладнення, тому окремі типи цілей на основі певних ознак об'єднуються в класи.
Відмітимо, що класифікація об'єктів спостереження здійснюється у відповідності до задач, розв’язуваних споживачем інформації в різних постановках, і залежить від сукупності ознак спостережуваних об’єктів, які обумовлені технічними характеристиками засобів радіолокаційного спостереження, а отже – структурно-параметричними особливостями радіолокаційних зображень, що формуються цими засобами. Успішне вирішення задачі розпізнавання при моніторингу повітряних об’єктів потребує створення інтелектуалізованої системи на основі бази даних, що містить повну, але не надлишкову інформацію про об'єкти, за якими ведеться спостереження. Побудова універсальних систем автоматичного розпізнавання повітряних об'єктів по вимірюваних параметрах за допомогою тільки технічних засобів є важкою. Тому для ефективного розв’язку цієї задачі залучають автоматизовані антропотехнічні системи обробки даних. Людина-оператор здатна вирішувати задачу розпізнавання з високою якістю при візуальному спостереженні на екрані системи рухомих об'єктів, наприклад, при представленні їй оптичного чи морфологічно близького до нього зображення рухомого об'єкта. В загальному вигляді людина-оператор порівнює ознаку розпізнаваної (ідентифікованої) цілі з ознаками декількох еталонів, які відповідають певному класу (типу), і відносить ціль до того або іншого класу (типу).