- •Дипломний проект (пояснювальна записка)
- •Завдання на виконання дипломного проекту
- •Реферат
- •Перелік умовних скорочень
- •Розділ 1 використання навігаційно-управляючих геоінформаційних систем для представлення рухомих об’єктів у навколоземному просторі.
- •1.1. Аналіз задач що поставлені перед навыгацыйно-управляючими гіс.
- •1.2. Функції навігаційно-управляючих геоінформаційних систем в авіаційній галузі.
- •1.3. Роль оператора в навігаційно-управляючих геоінформаційних системах.
- •1.4. Існуючі аналоги навігаційно-управляючих геоінформаційних систем.
- •1.5. Сучасні методи визначення місцезнаходження повітряних об’єктів.
- •Розділ 2 методи аналізу та синтезу динамічних сценаріїв в навігаційно-управляючих гіс реального часу.
- •2.1. Методи вирішення задач аналізу і синтезу символів рухомих об’єктів
- •2.1.1. Метод формування символів рухомих об‘єктів радіолокаційного спостереження.
- •2.2. Метод базової точки векторного символу.
- •2.2.1. Метод базових азимутально-орієнтованих растрових символів.
- •Розділ 3 методи синтезу динамічних сценаріїв в навігаційно-управляючих геоінформаційних систем реального часу.
- •3.1. Модель синтезованого образу наземної та повітряної обстановки на основі аеронавігаційних карт з тематичним динамічним шаром.
- •3.2. Принцип покадрового представлення еволюцій динамічних символів.
- •3.3. Метод забезпечення «прозорості» растрових символів.
- •3.4. Метод підвищення реалістичності переміщення на екрані растрових символів за допомогою спрайтів.
- •Розділ 4 реалізація методів формування динамічних сцен у реальному часі.
- •4.1. Методи створення тематичних карт для візуалізації динамічності явищ.
- •4.2. Методи генерації символів рухомих об'єктів на екранах навігаційно-управляючих геоінформаційних систем.
- •5.1. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори при роботі з електронно-обчислювальною машиною.
- •5.2. Технічні і організаційні заходи зниження рівня впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
- •5.3. Пожежна і вибухова безпека в робочій зоні.
- •5.4. Спеціальні вимоги по охороні праці.
- •Висновки
- •Список використаних джерел
1.2. Функції навігаційно-управляючих геоінформаційних систем в авіаційній галузі.
Вдосконалення процесів УПР стало створення і впровадження автоматизованих систем і технічних засобів, що здійснюють обробку даних і автоматизацію представлення їх диспетчерам у вигляді сцен повітряної обстановки у реальному часі [4,23,43,44]. Доведено, що неавтоматизовані засоби перестали забезпечувати необхідну якість УПР, тому що диспетчери не отримували повного уявлення про динаміку повітряної обстановки і витрачали неприпустимо багато часу для прийняття адекватних рішень по управлінню рухом ПС. Завантаженість диспетчерів за відсутності автоматизованої обробки даних значно збільшувалась під час пікових навантажень, при виникненні особливих умов польоту або особливих випадків, коли екіпаж ПС потребував термінової й ефективної допомоги з боку органів УПР.
-перший етап автоматизації процесів УПР ставив за свою мету створення і впровадження засобів так званої малої автоматизації збору, обробки і відображення даних первинного та вторинного радіолокаторів для невеликих районних центрів із середньою і низькою інтенсивністю польотів, що забезпечувало аналогове відображення відміток ПС разом з додатковою інформацією від відповідачів РЛС.
-другий етап автоматизації характеризувався реалізацією додаткових функцій планування повітряного руху та ототожнення реальної радіолокаційної з плановою інформацією. Це дозволило здійснювати кореляцію трека ПС з планом польоту, розрахунок поточного плану польоту по маршруту в зоні відповідальності і, як наслідок, підвищити ефективність представлення даних про прогнозований і поточний повітряний рух.
-третій етап автоматизації характеризується розробкою інтегрованих аеродромних засобів обробки даних, що виконують функції системи безпеки, які пов'язані з пошуком і запобіганням конфліктних ситуацій: попередження про небезпечні зближення між рухомими аерооб'єктами, сигналізація про зниження ПС нижче мінімально безпечної висоти, сигналізація про порушення порядку використання повітряного простору.
У системах і засобах третього етапу реалізується нова концепція людино-машинної взаємодії на базі графічного інтерфейсу користувача. Сучасні НУ ГІС як раз і являють собою складні системи, в яких містяться:
- засоби збору інформації про об'єкт управління, зокрема ПС;
- обчислювальні засоби, об'єднані в єдиний апаратно-програмний комплекс, який забезпечує показ динаміки керованих об'єктів у реальному часі та проводить обробку даних в цілях підготовки альтернативних варіантів управлінських рішень;
- систему відображення інформації, яка забезпечує візуалізацію динамічних об’єктів у вигляді складних символів, що рухаються на картографічному фоні, формуючи в такий спосіб динамічну сцену повітряної або наземної обстановки;
- управлінський персонал, що здійснює процес приймання рішень та передачу їх на керований об'єкт.
Розглянуті етапи показують все більш важливу роль почали відігравати процеси сприйняття і переробки інформації, ухвалення відповідальних рішень в умовах обмеженого ліміту часу, що і зумовлює розробку більш ефективних з точки зору якості та швидкодії методів представлення рухомих об’єктів в НУ ГІС.