1.5. Сучасні методи визначення місцезнаходження повітряних об’єктів.

У зв'язку зі створенням в 1950-х рр. і прийняттям на озброєння в ряді країн балістичних ракет (БР) з малорозмірними боєголовками й інтенсивним освоєнням космічного простору з'явилася необхідність розробки радіолокаційних станцій далекого виявлення (ДВ) БР і контролю повітряного й космічного простору.

З кінця 1950-х рр. проводиться створення протиракетної оборони (ПРО), для чого були розроблені й споруджені дециметрові РЛС чергового режиму типу "Дунай" для далекого виявлення балістичних ракет. У березні 1961 р. уперше у світі протиракетою, запущеної з казахстанського полігона, було виконане перехоплення й знищення балістичної ракети. При цьому виявлення запуску БР і видача цілевказівки радіолокаторам точного наведення здійснювалися РЛС "Дунай-2". Радіолокаційні станції даного типу "Дунай-3" й "Дунай-3У" увійшли до складу створеної наприкінці 1960-х - початку 1970-х рр. системи ПРО м. Москви. Одна із цих РЛС більше 30 років стойть на бойовому чергуванні, забезпечуючи виявлення БР на відстані до 4000 км.

На початку 1970-х рр. створення спеціалізованих двухдіапазоних РЛС контролю космічного простору (РЛС "Крона"), здатних не тільки виявляти на більших дальності космічні об'єкти (ДО), але і їх розпізнавати. У цих РЛС для огляду верхньої півсфери простору використаються повноповоротна фазірована антенні ґрати (ФАҐ) у дециметровому діапазоні довжин хвиль, а для розпізнавання ДВ реалізований інтерферометр у сантиметровому діапазоні.

До нового покоління станцій ДВ ставиться РЛС "Волга", що працює в режимі безперервного випромінювання, здатна одночасно опромінювати ціль й приймати відбиті від неї сигнали.

РЛС "Волга" успішно працює в складі СПРН, одночасно забезпечуючи вимір параметрів низькоорбітальних ДВ.

Прикладом використання високих технологій при розробці перспективних радіолокаційних станцій далекого виявлення є РЛС «Воронеж-дм».Перший радіолокаційний комплекс "Воронеж-ДМ" у цей час виготовлений і змонтований на об'єкті, на ньому успішно проведений перший етап попередніх випробувань.

Є всі підстави вважати, що РЛС ДВ ВЗГ "Воронеж-ДМ" стане основним радіолокаційним комплексом в обновлюваній структурі СПРН.

Із середини 1960-х рр. є головним розроблювачем і виготовлювачем РЛС загоризонтного (ЗГ РЛС) виявлення повітряно-ракетних засобів нападу, літаків цивільної авіації, а також кораблів в інтересах ВВС і ВМФ Російської Федерації

В 1992 р. завершені випробування й передане в експлуатацію ВМФ РФ експериментальний радіолокаційний комплекс загоризонтного виявлення в повітряному просторі літаків і кораблів у прибережній зоні (РЛС "Волна-М"). Цей багатофункціональний комплекс здатний забезпечити виявлення літаків і кораблів як у ближній зоні (з використанням поверхневої хвилі), так й у далекій зоні (з використанням односкачковой просторової хвилі, що відбивається від іоносфери).

Розроблені ЗГ РЛС поверхневої хвилі "Соняшник" можуть використатися для охорони повітряної й морської границь, моніторингу 200-мильної економічної зони, контролю руху літаків і судів, екологічного контролю стану акваторій і попередження про цунамі й смерчах в інтересах МНС.

Унікальні розробки односкачкових ЗГ РЛС "Контейнер" з дальністю дії до декількох тисяч кілометрів можуть стати базовими технічними засобами для створення суцільного радіолокаційного поля над всією територією Росії й прилягаючими до неї районами, у тому числі в інтересах контролю повітряного простору в діапазоні висот від поверхні землі до 100 км по висоті.

Слід зазначити, що в інституті активно ведуться теоретичні й експериментальні роботи з розробки й впровадження в практику вітчизняної радіолокації якісно нової системної технології створення засобів контролю повітряного простору - технології розподілених радіолокаційних систем (РРС).

Метою цих робіт є подолання тих принципових обмежень, які властиві сучасним класичним однопозиційними РЛС у частині досягнення високих точних характеристик, перешкодозахищеності, живучості й техніко-економічній ефективності. Ключові технічні рішенні, що забезпечують досягнення поставленої мети, полягають у тім, що в РРС елементи (модулі) передавальних і прийомних систем радіолокатора розміщаються не компактно, як у звичайної РЛС, а розосереджуються в просторі па значних один від одного відстанях. Крім того, енергія зондувальних сигналів РРС розосереджується в частотній і тимчасовій областях, чим забезпечується низька щільність випромінюваної енергії, а отже, і висока скритність роботи системи. Подібна структура РРС дозволяє спостерігати повітряні обьекты одночасно під різними ракурсними кутами, і цей геометричний фактор відіграє вирішальну роль у забезпеченні високих характеристик системи.

Технологію РРС можна буде ефективно використати для рішення завдань контролю повітряного простору в умовах, при яких очевидна неспроможність класичних РЛС. Особливу роль РРС можуть, зіграти для інформаційного забезпечення засобів активного захисту важливих стратегічних об'єктів в умовах терористичних атак із застосуванням літальних апаратів.

Високоінформативний наносекундний мобільний всепогодний радіолокатор малої дальності призначений для виявлення й виміру координат (дальність, швидкість, азимут і кут місця) повітряних маловисотних об'єктів, надводних і наземних об’єктів, у тому числі людей, на тлі інтенсивних відбиттів від поверхні, що підстилає, і місцевих предметів.

Використання в НРЛС над короткі радіоімпульсу протяжністю одиниці наносекунд дозволяє реалізувати ряд особливостей радіосигналів даного класу, а саме:

• висока точність виміру дальності й розв'язна здатність (одиниці метрів);

• однозначний вимір швидкості мети по положенню без використання ефекту Доплера;

• висока контрастність зображення об'єктів за рахунок малого імпульсного обсягу, що дозволяє, і відсутності бічних пелюстків у функції кореляції по дальності;

• можливість роботи з мінімальних дальностей в одиниці метрів;

• рішення проблеми електромагнітної сумісності за рахунок малої спектральної щільності сигналу.

НРЛС може бути використана у вигляді спеціалізованої РЛС або як додаткова до традиційних РЛС у наступних вимірювальних системах:

• автоматизовані системи охорони й захисту важливих об'єктів;

• диспетчеризація й охорона аеродромів і морських портів;

• навігаційні системи судноводіння в портах і на ріках;

• потайні РЛС малої й середньої дальності для стрільбових комплексів;

• контроль прикордонної зони.

По всім перерахованим вище напрямках діяльності підприємство в кооперації з іншими організаціями забезпечує повний цикл розробки, виготовлення, випробування й супроводі експлуатації по всіх замовленнях.

Висновки до розділу 1

1.Показано як саме застосовуються навігаційно-управляючі геоінформаційні системи в авіаційній галузі.

2. Визначено характерні риси функціонування НУ ГІС в авіаційній галузі, показано недосконалість існуючих автоматизованих засобів управління повітряним рухом в частині адекватного відображення динамічної обстановки.

3.Виділено роль людини-оператора під час здійснення нагляду за поточною ситуацією в районах руху повітряних кораблів.

4.В результаті проведеного літературно-патентного пошуку знайдено існуючі аналоги та прототипи НУ ГІС, вивчивши їх уважно було виявлено їх переваги і недоліки.

5.Було проаналізовано сучасні методи виявлення літальних апаратів в навколоземному просторі.