4.2. Методи генерації символів рухомих об'єктів на екранах навігаційно-управляючих геоінформаційних систем.

Існують такі найбільш відомі методи генерації символів [4,14,59,66], які можна реалізувати програмним шляхом: метод маски; метод Ліссажу; метод цифрового диференціального аналізатора (ЦДА); метод точкової матриці.

Розглянемо основні особливості цих методів.

Метод маски. На екрані виписується фігура, зображена на рис. 4.1. Ця фігура складається з 24 штрихів і являє собою так звану маску (іноді використовується маска, що складається лише з 16 штрихів). Фактично символ генерується шляхом висвічування одних штрихів і пропуску інших. Символ кодується 24-розрядним словом, у якому кожен розряд представляє один зі штрихів. Якщо в розряді перебуває нуль, то відповідний штрих пропускається, якщо – одиниця, то штрих висвічується. Перший недолік методу – низька якість символів, яка обумовлена обмеженою їх складністю та кількістю. Другий – низька швидкість, пов'язана з тим, що доводиться проходити по всій масці (хоча на екрані видима лише її частина), а це означає, що для виведення будь-якого символу потрібно однаково великий час.

Рис. 4.1. Ілюстрація 24-х штрихової маски для побудови символів.

Рис. 4.2. Приклад генерування відрізків прямої та кіл за допомогою фігур Ліссажу.

Рис. 4.3. Ілюстрація процесу генерування символу за допомогою точкової матриці.

Метод Ліссажу. Як показує сама назва цього методу, для формування символу використовуються фігури Ліссажу. Різні можливості генерування деяких «примітивів» (відрізків і дуг), з яких формуються символи, показані на рис. 4.2. Метод Ліссажу особливо зручний для генерування малих символів з дуже плавними контурами, які складаються з відрізків, півкіл та кіл, що викреслюються у певній послідовності; ця послідовність також як і позиція кожного примітива, задається за допомогою масиву. Недолік цього методу – повільна швидкість генерації символу.

Метод ЦДА. Алгоритм методу ЦДА для генерації векторів, з яких складається символ, наступний:

Початкові значення накопичувачів приростів та ;

Послідуючі значення обчислюються так:

, ; ;

_{на екрані} = _{з відкинутою дробовою частиною};

і – прирости між початковою та кінцевою точками вектора; розрахунок величини , від якої залежить яскравість та суцільність лінії, описаний в [4]. Якщо треба забезпечити режим викреслювання з постійною швидкістю, прирівнюється до довжини вектора . При цьому час, потрібний для викреслювання вектора, пропорційний його довжині.

Метод точкової матриці. На рис. 4.3 ілюструється принцип цього методу. Символ генерується шляхом висвічування послідовності точок. Для цього растр сканування послідовно проходить через поля матриці символу (зверху вниз і зліва направо), тобто матриці розміром , показаної на рис. 4.3, висвічуючи задану точку. Символ описується сукупністю двійкових розрядів, яких рівно стільки, скільки полів у матриці. В даному випадку для символу потрібно =35-розрядне слово. Сукупність розрядів для символу (хрестика), приведеного в нашому прикладі, така:

Рядок	1	00100
	2	00100
	3	00100
	4	11111
	5	00100
	6	00100
	7	00100

Сканування може бути як вертикальним, так і горизонтальним. Недолік даного методу – незадовільна якість візуалізації символу при збільшенні його розміру.

Висновки до розділу 4

1.Розглянуті, та коротко описані, методи створення тематичних карт для візуалізації динамічних явищ.

2. Роаналізовані методи генералізації символів рухомих об’єктів на екрани навігаційних-управляючих геоінформаційних систем, описані найбільш відомі серед них, та розглянуті їх основні особливості.

РОЗДІЛ 5

ОХОРОНА ПРАЦІ