Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
директорская работа.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
513.02 Кб
Скачать

1 білет

1. Як виконується керування використанням вільного простору

Для керування використанням вільного простору в блоках даних під час вставки і відновлення рядків запитів служать параметри PCTFREE і PCTUSED. Вони налаштовуються в парі. Задаючи різні варіанти значень цих параметрів, можна оптимізувати використання дискового простору.

За замовчуванням значення параметра PCTFREE дорівнює 10%, а PCTUSED – 40%. Вони можуть змінюватися в процесі роботи БД, але їхня сума не повинна перевищувати 100%. Значення цих параметрів задаються при створенні таблиць і індексів. Крім того, вони можуть бути змінені командами SQL під час редагування вже створених таблиць і індексів.

2. Класифікація пропозицій SQL

Реализация в SQL концепции операций, ориентированных на табличное представление данных, позволило создать компактный язык с небольшим (менее 30) набором предложений. SQL может использоваться как интерактивный (для выполнения запросов) и как встроенный (для построения прикладных программ). В нем существуют:

  • предложения определения данных (определение баз данных, а также определение и уничтожение таблиц и индексов);

  • запросы на выбор данных (предложение SELECT);

  • предложения модификации данных (добавление, удаление и изменение данных);

  • предложения управления данными (предоставление и отмена привилегий на доступ к данным, управление транзакциями и другие). Кроме того, он предоставляет возможность выполнять в этих предложениях:

  • арифметические вычисления (включая разнообразные функциональные преобразования), обработку текстовых строк и выполнение операций сравнения значений арифметических выражений и текстов;

  • упорядочение строк и (или) столбцов при выводе содержимого таблиц на печать или экран дисплея;

  • создание представлений (виртуальных таблиц), позволяющих пользователям иметь свой взгляд на данные без увеличения их объема в базе данных;

  • запоминание выводимого по запросу содержимого таблицы, нескольких таблиц или представления в другой таблице (реляционная операция присваивания).

  • агрегатирование данных: группирование данных и применение к этим группам таких операций, как среднее, сумма, максимум, минимум, число элементов и т.п.

3. Поняття автоматизованого банку даних (АБД)

Автоматизований банк даних (АБД) — це система спеціальним чином організованих даних (баз даних), програмних, технічних засобів, які необхідні для забезпечення колективного централізованого нагромадження та використання даних.

Основними складовими компонентами АБД є база даних (БД) система управління базою даних (СКБД).

База даних — це поіменована, структурована сукупність логічно взаємопов'язаних даних, які характеризують окрему предметну область і перебувають під управлінням СКБД.

З поняттям БД пов’язані такі поняття як фонд та архів даних.

Фонд даних — це активні файли БД, з якими постійно працюють прикладні програми та користувачі; зберігаються на вінчестері і перебувають безпосередньо під управлінням СКБД.

Архів даних – неактивні дані – це архівні копії файлів БД, які необхідно зберігати певний період відповідно до чинного законодавства, які зберігаються на зберігаючи пристоях (жорсткий диск, СД,..) іншої ЕОМ. Крім того в архівах даних необхідно зберігати резервні копії активної частини з метою її відновлення у випадках часткового чи повного руйнування баз даних. З поняттям БД пов’язано поняття словник даних (депозитарій мета-даних).Мета дані – це опис тих даних, що зберігаються в базі даних. СКБД – це комплекс програмних і мовних засобів для створення БД підтримки її в актуальному стані, маніпуляції даних і організацію доступу до даних.

2 білет

1. Як виконати моніторинг архівування?

Інформація про процеси архівування зберігається в представленні v$archive. Запити до нього дозволяють витягти дані, записані процесом ARCH в міру виконання операцій архівування.

Представлення v$mts, v$dispatcher і v$shared_server містять дані про статус і функціонування процесів багатопоточного сервера та стан зв’язаних з ними розділів пам’яті, а v$mts зберігає дані про трасування розподілюваних процесів сервера, тобто про кількість запущених і завершених процесів та про завантаженість працюючих у даний момент серверів.

Представлення v$dispatcher містить інформацію про поточні процеси-диспетчери. З нього можна одержати найменування процесу, підтримуваний протокол, кількість оброблених байтів, кількість оброблених повідомлень, поточний статус, час виконання та іншу інформацію, яка стосується процесів-диспетчерів.

Представлення v$shared_server містить аналогічну інформацію, але про поточні розподілювані процеси сервера.

2. Основні типи даних в SQL

INTEGER

- целое число (обычно до 10 значащих цифр и знак);

SMALLINT

- "короткое целое" (обычно до 5 значащих цифр и знак);

DECIMAL(p,q)

- десятичное число, имеющее p цифр (0 < p < 16) и знак; с помощью q задается число цифр справа от десятичной точки (q < p, если q = 0, оно может быть опущено);

FLOAT

- вещественное число с 15 значащими цифрами и целочисленным порядком, определяемым типом СУБД;

CHAR(n)

- символьная строка фиксированной длины из n символов (0 < n < 256);

VARCHAR(n)

- символьная строка переменной длины, не превышающей n символов (n > 0 и разное в разных СУБД, но не меньше 4096);

DATE

- дата в формате, определяемом специальной командой (по умолчанию mm/dd/yy); поля даты могут содержать только реальные даты, начинающиеся за несколько тысячелетий до н.э. и ограниченные пятым-десятым тысячелетием н.э.;

TIME

- время в формате, определяемом специальной командой, (по умолчанию hh.mm.ss);

DATETIME

- комбинация даты и времени;

MONEY

- деньги в формате, определяющем символ денежной единицы ($, руб, ...) и его расположение (суффикс или префикс), точность дробной части и условие для показа денежного значения.

3. Склад автоматизованого банку даних характеристика та функції основних його блоків.

Банк Даних – це система спеціальним чином організованих даних (баз даних), програмних, технічних, мовних, організаційно-методичних засобів, які необхідні для забезпечення централізованого нагромадження та колективного багатоцільового використання даних.

Банк Д здійснює формування, коригування і зберігання всіх даних, необхідних для управління об’єктами, забезпечує багаторазовий і швидкий доступ до даних в процесі рішення задач.

В основу розробки БанкуД покладені такі принципи:

єдність структурно-інформаційної організації масивів у БанкуД;

одноразове введення первинної інформації з наступним комплексним її використанням;

централізація накопичення, зберігання і обробки даних;

робота з даними в різних режимах;- оперативність доступу до даних.

У структурному розумінні БанкД складається з таких основних компонентів як:- база (бази) даних - система управління базами даних (СУБД) . Як людино-машинна система БанкД включає у свою структуру також адміністратора системи, що відповідає за її функціонування (людина чи колектив людей), інтерфейс користувача (засоби зв’язку з користувачем).Ядром БанД є база даних, що складається з масивів даних і описує предметну область. У ній нагромаджуються, поновлюються і зберігаються дані.За видом даних БД поділяються на: Структуровані: ієрархічні, сіткові (мережні), реляційні та змішані (мультимодельні) частково структуровані неструктуровані.

3 білет

1. Настроювання параметрів сортування.

Під час роботи з БД часто виникає потреба в сортуванні даних, яка виникає не тільки при виконанні складних запитів, але й при створенні індексів, коли відбувається сортування за значеннями индексного поля.

СУБД збирає статистику, яка відображає активність сортувань, і зберігає отримані дані в системній таблиці v$sysstat, яка містить такі найбільш важливі параметри:

SORTS (memory) – число сортувань, виконаних безпосередньо в областях сортування;

SORTS (disk) – кількість використань тимчасового простору на диску під час сортування.

Якщо число сортувань з використанням диска велике, то треба збільшити розмір пам’яті за допомогою параметра SORT_AREA_SIZE, заданого у файлі init.ora.

Представлення v$pq_sysstat і v$pq_tqstat містять інформацію про процеси обслуговування паралельних запитів.

2. Зобразіть базу даних в сприйнятті користувачем. Запишіть програмний код для таблиці блюда

CREATE TABLE Блюда

(БЛ SMALLINT,

Блюдо CHAR (70),

В CHAR (1),

Основа CHAR (10),

Выход FLOAT,

Труд SMALLINT);

Предложение CREAT TABLE специфицирует имя базовой таблицы, которая должна быть создана, имена ее столбцов и типы данных для этих столбцов (а также, возможно, некоторую дополнительную информацию, не иллюстрируемую данным примером). CREAT TABLE - выполняемое предложение. Если его ввести с терминала, система тотчас построит таблицу Блюда, которая сначала будет пустой: она будет содержать только строку заголовков столбцов, но не будет еще содержать никаких строк с данными. Однако можно немедленно приступить к вставке таких строк данных, возможно, с помощью предложения INSERT и создать таблицу, аналогичную таблице Блюда

3. Характеристика етапів проектування бази даних.

Етапність проектування даних пов'язана з багаторівневою організацією даних. Розрізняють такі етапи: зовнішній, інфологічний, логічний (даталогічний), внутрішній.

Зовнішній рівень у виступає як окремий етап проек­тування, на якому вивчається все позамашинне інформаційне за­безпечення, тобто форми документування та подання даних, а та­кож зовнішнє середовище, в якому функціонуватиме банк даних з погляду методів фіксації, збирання та передачі інформації в ба­зу даних. При проектуванні БД на зовнішньому рівні необхідно вивчити функціонування об'єкта управління, для якого проектується БД, усю первинну та вихідну документацію з погляду визначення то­го, які саме дані необхідно зберігати в базі даних. Інфологічний рівень являє собою інформаційно-логічну мо­дель (IJ1M) предметної області, в якій виключено надлишковість даних і відображено інформаційні особливості об'єкта управлін­ня без урахування особливостей і специфіки конкретної СКБД. Логічний (концептуальний) рівень побудований з урахуван­ням специфіки та особливостей конкретної СКБД. На цьому рівні фор­мується концептуальна модель даних, тобто спеціальним спосо­бом структурована модель ПЗ, яка відповідає особливостям та обмеженням вибраної СКБД. Модель логічного рівня, підтриму­вану засобами конкретної СКБД, називають ще даталогічною.

Внутрішній рівень пов'язаний з фізичним розміщенням даних у пам'яті ЕОМ. На цьому рівні формується фізична модель БД, яка вміщує структури зберігання даних у пам'яті ЕОМ, включа­ючи опис форматів записів, порядок їх логічного або фізичного впорядкування, розміщення за типами пристроїв, а також харак­теристики і шляхи доступу до даних.

4. білет

1. Як отримати інформацію про виконання команди і визначити вирази яки були передані для виконання.

Дуже часто для налагодження роботи БД і додатків виникає необхідність одержати інформацію про виконання команди SQL. Таку інформацію містить представлення v$sqlarea, воно містить інформацію про вирази SQL, які знаходяться в розподілюваній ГСО, їхній текст, кількість користувачів, які використовували кожний вираз та кількість блоків на диску й у оперативній пам’яті, до яких відбулося звертання в процесі виконання команд. За допомогою його полів disk_reads і buffer_gets можна відстежити кількість блоків, зчитаних з диска і з кеш-буфера. Ці два поля дозволяють швидко відшукати запити, які найбільш інтенсивно використовують ресурси БД.

Представлення v$open_cursor допомагає знайти відкриті курсори.

Представлення v$sqltext дозволяє визначити вирази SQL, які були передані на виконання. Ці вирази SQL розбиваються на окремі фрагменти. Для того щоб витягти їх цілком, потрібно вибирати фрагменти в тому порядку, в якому вони знаходяться в полі piece. На відміну від v$sqlarea, яке зберігає лише перші 80 символів виразу SQL, воно показує його цілком.

2. Пропозиція selecTі способи використання

Все запросы на получение практически любого количества данных из одной или нескольких таблиц выполняются с помощью единственного предложения SELECT. В общем случае результатом реализации предложения SELECT является другая таблица. К этой новой (рабочей) таблице может быть снова применена операция SELECT и т.д., т.е. такие операции могут быть вложены друг в друга. Представляет исторический интерес тот факт, что именно возможность включения одного предложения SELECT внутрь другого послужила мотивировкой использования прилагательного "структуризированный" в названии языка SQL.

Предложение SELECT может использоваться как:

  • самостоятельная команда на получение и вывод строк таблицы, сформированной из столбцов и строк одной или нескольких таблиц (представлений);

  • элемент WHERE- или HAVING-условия (сокращенный вариант предложения, называемый "вложенный запрос");

  • фраза выбора в командах CREAT VIEW, DECLARE CURSOR или INSERT;

  • средство присвоения глобальным переменным значений из строк сформированной таблицы (INTO-фраза).

3. Характеристика підходів до інфологічного проектування баз даних.

Існує два підходи до інфологічного проектування – аналіз об’єктів та синтез атрибутів.

Підхід, що базується на аналізі об’єктів називається спадним, а на синтезі атрибутів – висхідним. Перший рекомендується використовувати при проектуванні документальних БД, а другий – при розробці фактографічних систем. У документальних системах об’єктові зберігання, пошуку та обробки є цілий документ, у фактографічних системах – окремі дані що характеризують певні події, явища, тобто відображають факти, які спостерігаються в реальній дійсності чи практичні й виробничо-господарській діяльності. Для економіко-організаційних систем використовується висхідний підхід, так як вони є фактографічними системами.

5 білет

1. Як отримати інформацію про процеси, які відбуваються в ГСО

Інформацію про процеси, які відбуваються в ГСО надають такі два представлення:

v$sga – про розміри кожного компонента ГСО в кеші журналу реєстрації транзакцій, кеші-буфері даних і розподілюваному пулі;

v$sgastat – про розміри всіх компонентів, навіть найдрібніших, включаючи розміри стекових областей різного призначення.

Розмір вільної пам’яті в ГСО можна визначити, виконавши такий запит:

SELECT pool, bytes

FROM v$sgastat

WHERE Name = 'free memory';

2. Як вказати умови для вибору потрібних даних?

SELECT

(выбрать) данные из указанных столбцов и (если необходимо) выполнить перед выводом их преобразование в соответствии с указанными выражениями и (или) функциями

FROM

(из) перечисленных таблиц, в которых расположены эти столбцы

WHERE

(где) строки из указанных таблиц должны удовлетворять указанному перечню условий отбора строк

GROUP BY

(группируя по) указанному перечню столбцов с тем, чтобы получить для каждой группы единственное агрегированное значение, используя во фразе SELECT SQL-функции SUM (сумма), COUNT (количество), MIN (минимальное значение), MAX (максимальное значение) или AVG (среднее значение)

HAVING

(имея) в результате лишь те группы, которые удовлетворяют указанному перечню условий отбора групп

и имеет формат

SELECT [[ALL] | DISTINCT]{ * | элемент_SELECT [,элемент_SELECT] ...}

FROM {базовая_таблица | представление} [псевдоним]

[,{базовая_таблица | представление} [псевдоним]] ...

[WHERE фраза]

[GROUP BY фраза [HAVING фраза]];

3. Функції та сутність СКБД та їх характеристика.

СКБД входить до складу АБД і є комплексом програмних і мовних засобів загального і спеціального призначення, необхідних для створення БД, підтримки її в актуальному стані, маніпулювання даними та організації доступу до них різних користувачів в умовах прийнятої технології обробки даних,

СКБД відіграє центральну роль у функціонуванні АБД та виконує такі функції:

дозволяє визначати структуру бази даних, що виконується за допомогою мови визначення даних (DDL — Data Definition Language). Мова DDL надає користувачам засоби визначення типів даних та їх структури, а також засоби визначення обмежень на дані, що зберігаються у БД;

дає змогу виконувати операції вставки, вилучення та оновлення інформації з бази даних. Ці операції виконуються засобами мови управління даними (DML — Data Manipulation Lanquaqe);

дозволяє виконувати операції пошуку і вибірки даних з бази даних та їх відображення в результатних наборах даних. Ці операції виконуються засобами мови даних (Data Query Language— DQL);- надає контрольований доступ до бази даних за допомогою:— системи забезпечення безпеки та запобігання несанкціонованого доступу;— системи підтримки цілісності та узгодженості даних;—системи управління паралельною роботою додатків, яка контролює процеси одночасного доступу до БД;

—системи відновлення, що дозволяє відновити БД при апаратних збоях чи помилках у програмному забезпеченні.

СКБД є основою програмних засобів АБД. У ній можна виокремити ядро СКБД, яке забезпечує організацію введення, обробки та зберігання даних, а також компоненти, що відповідають за налагодження системи, засоби тестування, утиліти, які забезпечують виконання допоміжних функцій (наприклад, ведення журналу статистики роботи системи). Дуже важливою задачею СКБД є забезпечення незалежності даних. Практично одна й та сама СКБД може бути застосована для ведення абсолютно різних файлів, які використовуються для розв'язання не пов'язаних між собою задач управління.

6 білет

1. Як виконати Настройка кеша словника даних.

При розгляді кеша бібліотеки завжди розглядають і кеш словника даних. По-перше, разом вони утворюють розподілюваний пул. По-друге, обидва кеші налаштовуються одним і тим же параметром.

Для настроювання кеша словника даних аналізується інформація, яка знаходиться в системному представленні v$rowcache. Він має такі важливі поля: gets – загальне число запитів для відповідного елемента і getmisses – загальна кількість запитів – промахів у кеші. Якщо відношення числа getmisses до gets перевершує 10-15 %, то треба збільшити значення параметра SHARED_POOL_SIZE.

Перш ніж змінювати параметр SHARED_POOL_SIZE, слід переконатися в тому, що в розподілюваному пулі дійсно немає вільного місця, інакше його збільшення не дасть ніякого результату.

2. Наведіть конструкцію Елемент_SELECT

Элемент_SELECT - это одна из следующих конструкций:

[таблица.]* | значение | SQL_функция | системная_переменная

где значение – это:

[таблица.]столбец | (выражение) | константа | переменная

Синтаксис выражений имеет вид

( {[ [+] | - ] {значение | функция_СУБД} [ + | - | * | ** ]}... )

а синтаксис SQL_функций – одна из следующих конструкций:

{SUM|AVG|MIN|MAX|COUNT} ( [[ALL]|DISTINCT][таблица.]столбец )

{SUM|AVG|MIN|MAX|COUNT} ( [ALL] выражение )

COUNT(*)

3. Покоління СКБД.

На сьогодні відомо три покоління СКБД.

Перше покоління — це системи на основі інвертованих списків, ієрархічних та мережевих моделей даних. Ці СКБД використовувались на машинах типу ІВМ 360. СКБД першого покоління не мали стандарту на зовнішній інтерфейс, засобів автоматизації програмування, були досить складними з погляду проектування і дуже дорогими. Але ці системи виявились найбільш довговічними.

Типовими представниками першого покоління СКБД є: система Adabas, ієрархічна СКБД IMS, мережева система IDMS. Розроблені у кінці 60х-поч.70х

Друге покоління — це персональні та багатокористувацькі реляційні СКБД. Персональні СКБД надають можливість розробки персональних БД і недорогих додатків. Персональні СКБД можуть бути використаними для розробки клієнтської частини у багатокористувацьких системах. Прикладом персональних СКБД є такі системи: Clipper, dBase, Access, Visual FохPrо. Багатокористувацькі СКБД включають сервер БД і клієнтську частину; як правило, можуть працювати в неоднорідному обчислювальному середовищі (з різними типами ЕОМ та операційними системами). Прикладом багатокористувацьких СКБД є такі системи: Oracle, Microsoft SQL Server. Реляційні СКБД найпопулярніші на сьогодні. Вони широко представлені на ринку програмних засобів і найчастіше використовуються на практиці. Вони ідеально підходять для вирішення економічних задач, що мають в основі дані, які можна без проблем представити у вигляді нормалізованих таблиць. Для складних предметних областей, дані яких необхідно представляти в сотнях, а іноді й тисячах таблиць, виникає проблема їх об'єднання. Тому для усунення недоліків реляційних СКБД запропонована ідея створення об'єктно-орієнтованих систем. Системи третього покоління – це об'єктно-орієнтовані бази даних (ООБД) - база даних, в якій дані моделюються у вигляді об'єктів, їх атрибутів, методів і класів. Основні властивості об'єктно орієнтованих БД такі:1. Абстракція. Кожен об'єкт, що зберігається в БД, є членом якогось класу. 2. Інкапсуляція. Внутрішнє представлення даних та особливостей реалізації загальнодоступних і окремих методів (програм), що є частиною певного класу і відомо лише всередині цього класу.

3. Успадкування (одиночне чи множинне). Клас визначається як частина ієрархії класів. Кожен клас більш низького рівня успадковує властивості та методи вищого за рівнем ієрархії класу (батька), крім випадків, коли батьківські властивості оголошуються неуспадковуючими чи змінені новим визначенням. 4. Поліморфізм. Декілька класів можуть мати імена методів і властивостей, що збігаються, навіть якщо вони вважаються різними. 5. Повідомлення. Взаємодія з об'єктами виконується шляхом посилання повідомлень з можливістю отримання відповіді. Модель ООБД перебуває на більш високому рівні абстракції, ніж реляційні чи мережеві БД. Тому в центрі проектування знаходяться не структури даних, а процедури.

7 білет

1. Як виконати настройку кеша бібліотекі?

Настройка кеша бібліотеки. СУБД під час своєї роботи збирає різноманітну статистику, яку зберігає в системних таблицях. Статистика про те, наскільки ефективно використовується кеш бібліотек, зберігається в системній таблиці v$librarycache, де інтерес представляють такі поля:

pins – кількість разів, коли елемент у кеші виконувався вдало;

reloads – число промахів, тобто елемент не був знайдений. Чим менше значення цього параметра, тим вищий ступінь використання кеша бібліотеки. Якщо відношення числа reloads до числа pins більше, ніж 1%, то це означає, що кеш бібліотеки необхідно налаштовувати. Для цього треба переписати додаток так, щоб у ньому використовувалися в міру можливості ідентичні SQL-речення або збільшити параметр SHARED_POOL_SIZE.

2. Опішіть набор умов по відбору рядків

Фраза WHERE включает набор условий для отбора строк:

WHERE [NOT] WHERE_условие [[AND|OR][NOT] WHERE_условие]...

где WHERE_условие – одна из следующих конструкций:

значение { = | <> |

< | < = | > | > = } { значение | ( подзапрос ) }

значение_1 [NOT] BETWEEN значение_2 AND значение_3

значение [NOT] IN { ( константа [,константа]... ) | ( подзапрос ) }

значение IS [NOT] NULL

[таблица.]столбец [NOT] LIKE 'строка_символов' [ESCAPE 'символ']

EXISTS ( подзапрос )

Кроме традиционных операторов сравнения (= | <> | < | <= | > | > =) в WHERE фразе используются условия BETWEEN (между), LIKE (похоже на), IN (принадлежит), IS NULL (не определено) и EXISTS (существует), которые могут предваряться оператором NOT (не). Критерий отбора строк формируется из одного или нескольких условий, соединенных логическими операторами:

AND

- когда должны удовлетворяться оба разделяемых с помощью AND условия;

OR

- когда должно удовлетворяться одно из разделяемых с помощью OR условий;

AND NOT

- когда должно удовлетворяться первое условие и не должно второе;

OR NOT

- когда или должно удовлетворяться первое условие или не должно удовлетворяться второе,

причем существует приоритет AND над OR (сначала выполняются все операции AND и только после этого операции OR). Для получения желаемого результата WHERE условия должны быть введены в правильном порядке, который можно организовать введением скобок.

3. Адміністратор бази даних та його функції.

До складу групи адміністрування можуть входити системні аналітики, проектувальники структур даних і зовнішнього щодо банку інформаційного забезпечення, проектувальники технологічних процесів обробки даних, системні та прикладні програмісти, оператори тощо.

Адміністратор — це спеціаліст, який має цілковите уявлень про інформаційні потреби користувачів, співпрацює з ними в тісному контакті й відповідає за завантаження, ведення та підтримування БД в актуальному стані, а також за захист та ефективність функціонування системи.

Основні функції адміністратора: спільна робота з проектувальниками задач для визначення умов використання БД, розробка опису БД і початкове її завантажування, підтримування цілісності БД, організація захисту зберігання даних, відновлення БД у разі виникнення помилок програмного забезпечення чи збої пристроїв, які призводять до руйнування БД, нагромадження статистики по роботі з БД, реорганізація та реструктуризація БД відповідно до зміни потреб. Різноманітні задачі, які повинен розв'язувати адміністратор, можна поділити відповідно до етапів розробки АБД на чотири групи: планування, проектування,експлуатація використання (супроводження). При плануванні адміністратор бере участь у виборі програмного забезпечення та обладнання. Він співпрацює з кінцевими користувачами, аби встановити реальні потреби, мету та вимоги прикладних програм до бази даних. Адміністратор бере участь у довгостроковому плануванні, в якому визначаються перспективи розвитку системи та розширення бази даних.

Під час проектування адміністратор надає спеціалістам необхідні дані для розробки логічної та фізичної моделей даних. Якщо виникають нові вимоги до даних, адміністратор визначає, як можна включити ці дані до баз даних і управляє процесом внесення змін. На етапі експлуатації до обов'язків адміністратора входять розробка і контроль дій, які гарантують збереження цілісності бази даних, включаючи процедури її копіювання та відтворення, а також визначення засобів захисту інформації за допомогою механізму управління доступом до ресурсів БД. Окрім того, адміністратор увесь час спілкується з користувачами бази даних, а також із системними програмістами, вирішуючи питання технології й доведення її до відповідних експлуатаційних характеристик, спілкується і співпрацює із системними програмістами в разі зміни версій системи чи операційного середовища.

При супроводженні баз даних, особливо розподілених, адміністраторові часто доводиться співпрацювати із співробітниками, котрі відповідають за експлуатацію технічних засобів АБД. Така співпраця пов'язана з необхідністю виявлення причин збоїв обладнання, які призводять до руйнування баз даних, і розробки заходів запобігання цього в ході подальшої експлуатації системи.

8 білет

1. Механізми моніторингу розподілюваної глобальний системної області?

Можна умовно виокремити такі чотири групи механізмів настроювання ГСО:

  • механізми, які відповідають за настройку кешів, з яких складається ГСО (кеш бібліотеки, кеш словника даних, кеш буфер даних). Відповідні параметри надають можливість оцінити ефективність використання кешів при роботі сервера;

  • параметри, що відповідають за виділення і розподіл пам’яті для вставки, збереження і відновлення записів. До цієї групи відносяться параметри PCTFREE і PCTUSED. За допомогою їх настройки можна уникнути нераціональної витрати дискового простору і тимчасових затримок під час запису інформації в блоки даних;

  • параметри, настройка яких впливає на продуктивність буфера журналу відкоту, механізму засувів, сегментів відкоту. Усі ці механізми відповідають за коректне виконання і збереження результатів транзакцій. Основною метою настройки цих параметрів є скорочення часу виконання транзакцій;

  • механізм сортувань, який необхідно настроювати, якщо в роботі з базою даних часто виникає потреба у виконанні різних сортувань великих обсягів даних.

2. Сінтаксис пропозіції SELECT

  • звездочка (*) для обозначения "все" - употребляется в обычном для программирования смысле, т.е. "все случаи, удовлетворяющие определению";

  • квадратные скобки ([]) – означают, что конструкции, заключенные в эти скобки, являются необязательными (т.е. могут быть опущены);

  • фигурные скобки ({}) – означают, что конструкции, заключенные в эти скобки, должны рассматриваться как целые синтаксические единицы, т.е. они позволяют уточнить порядок разбора синтаксических конструкций, заменяя обычные скобки, используемые в синтаксисе SQL;

  • многоточие (...) – указывает на то, что непосредственно предшествующая ему синтаксическая единица факультативно может повторяться один или более раз;

  • прямая черта (|) – означает наличие выбора из двух или более возможностей. Например обозначение ASC|DESC указывает, можно выбрать один из терминов ASC или DESC; когда же один из элементов выбора заключен в квадратные скобки, то это означает, что он выбирается по умолчанию (так, [ASC]|DESC означает, что отсутствие всей этой конструкции будет восприниматься как выбор ASC);

  • точка с запятой (;) – завершающий элемент предложений SQL;

  • запятая (,) – используется для разделения элементов списков;

  • пробелы ( ) – могут вводиться для повышения наглядности между любыми синтаксическими конструкциями предложений SQL;

  • прописные жирные латинские буквы и символы – используются для написания конструкций языка SQL и должны (если это специально не оговорено) записываться в точности так, как показано;

  • строчные буквы – используются для написания конструкций, которые должны заменяться конкретными значениями, выбранными пользователем, причем для определенности отдельные слова этих конструкций связываются между собой символом подчеркивания (_);

  • термины таблица, столбец, ... – заменяют (с целью сокращения текста синтаксических конструкций) термины имя_таблицы, имя_столбца, ..., соответственно;

термин таблица – используется для обобщения таких видов таблиц, как базовая_таблица, представление или псевдоним; здесь псевдоним служит для временного (на момент выполнения запроса) переименования и (или) создания рабочей копии базовой_таблицы (представления

3. Поняття словника-довідника даних його характеристика та призначення.

Для централізованого зберігання всієї метаінформації використову­ється словник даних.

СД дуже важливий, особливо в умовах колективного викорис­тання даних, оскільки він забезпечує розв'язання проблеми до­стовірності, надлишковості й контролю за раціональним зберіган­ням і використанням даних.

Словник даних повинен виконувати такі основні функції:

встановлення зв'язків між користувачами БД;

виконання простого та ефективного управління елементами даних при введенні в систему як нових елементів, так і при мо­дифікації опису існуючих;• зменшення надлишковості даних;

запобігання неузгодженості даних;• централізоване управління даними з метою спрощення про­цесу проектування БД та її розширення.

Словник даних використовується кінцевими користувачами під час роботи із системою, прикладними програмістами — при написанні програм, системними програмістами — в процесі екс­плуатації системи та при її розширенні.

Словник даних може вміщувати відомості про джерело інфор­мації, формати і взаємозв'язок між даними, відомості про частоту виникнення і характер використання даних, терміни коригування і відповідальних за це осіб і т.д. Отже, він являє собою базу даних про дані як особливий вид ресурсу.

9 білет

1. Як отримати інформація про об’єкти БД, до яких у поточний момент звертаються користувачі,

Інформація про об’єкти БД, до яких у поточний момент звертаються користувачі, міститься в представленні v$access. Особливо воно корисне для виявлення сторонніх додатків або недокументованих процедур, які, можливо, звертаються до БД, та при вирішенні проблем безпеки даних.

Інформацію про розподілювані процеси сервера містить представлення v$mts. Окремі поля цього представлення містять звіт про максимальну кількість підключень, запущені сервери, перервані і завантажені сервери.

Сценарій utllockt.sql видає інформацію у вигляді дерева про сеанси у системі, які очікують блокувань

2. Що таке віртуальна таблиця – курсор, наведіть приклад?

Наконец, еще об одних виртуальных таблицах - курсорах. Курсор - это пустая именованная таблица, определяемая перечнем тех столбцов базовых таблиц и признаками тех их строк, которые хотелось бы в ней увидеть. В чем же различие между курсором и представлением?

Для пользователя представления почти не отличаются от базовых таблиц (есть лишь некоторые ограничения при выполнении различных операций манипулирования данными). Они могут использоваться как в интерактивном режиме, так и в прикладных программах. Курсоры же созданы для процедурной работы с таблицей в прикладных программах. Например, после объявления курсора

DECLARE Блюд_состав CURSOR FOR

SELECT Блюдо,Продукт,Вес

FROM Состав,Блюда,Продукты

WHERE Состав.БЛ = Блюда.БЛ

AND Состав.ПР = Продукты.ПР

AND Блюдо = 'Суп харчо';

и его активизации (OPEN Блюд_состав) будет создана временная таблица с составом блюда "Суп харчо" и специальным указателем, определяющим в качестве текущей первую строку этой таблицы. С помощью предложения FETCH (выбрать), которое обычно исполняется в программном цикле, можно присвоить определенным переменным значения указанных столбцов этой строки. Одновременно курсор будет передвинут к следующей строке таблицы. После обработки в программе полученных значений переменных выполняется следующее предложение FETCH и т.д. до окончания перебора всех продуктов Харчо.

3. Характеристика проектування баз даних на зовнішньому рівні.

Метою проектування на зовнішньому рівні є розробка позамашинного інформаційного забезпечення, яке вміщує систему вхідної (первинної) документації, що характеризує певну ПО, систему класифікації та кодування техніко-економічної інформації, а також перелік відповідних вихідних повідомлень.

При проект БД на зовн рівні необхідно вивчити функціонування об’єкта управління, для якого проект БД, усю первинну та вихідну документацію з погляду визначення того, які саме дані необхідно зберігати в БД. Зовн рівень є як правило словесним описом вхідних та вихідних повідомлень, а також даних, які доцільно зберігати в в БД. Опис зовн рівня не виключає наявності елементів дублювання, надлишковості та неузгодженості даних. Для усунення цих аномалій і суперечностей зовнішнього опису даних виконується вже інший рівень проектуваня БД - інфологічний. Кінцевим результатом проектування на зовнішньому рівні повинна бути набір атрибутів: оперативної та нормативно-довідкової інформації.

Білет 10.

1. Як визначити поточні сеанси?

Представлення v$session містить інформацію про поточні сеанси користувачів, підключених до БД, і має такі поля:

sid ідентифікатор сеансу;

serial#номер сеансу;

paddrадреса сеансу-батька;

user* – ідентифікатор користувача (вибирається з таблиці sys.user$);

username ім’я користувача в Oracle;

command поточна команда, яка виконується в цьому сеансі. Відповідність номерів сеансів і команд задається таблицею sys.audit_actions;

status статус сеансу (ACTIVE, INACTIVE, KILLED);

serverтип підключення до сервера (DEDICATED, SHARED, PSEUDO, NONE);

osuser – ім’я користувача в ОС;

programпрограма ОС, яка виконала підключення;

terminal – тип терміналу, з якого було виконано підключення;

type – тип сеансу (USER чи BACKGROUND);

sql_hash_value –унікальна ідентифікація поточного виразу SQL;

sql_address – те ж.

2. Виконайте представлення за своїм прикладом.

приведем пример предложения для создания представления Состав_блюд:

CREATE VIEW Состав_блюд

AS SELECT Блюдо, Продукт, Вес

FROM Состав,Блюда,Продукты

WHERE Состав.БЛ = Блюда.БЛ

AND Состав.ПР = Продукты.ПР;

Оно описывает пустую таблицу, в которую при реализации запроса будут загружаться данные из столбцов Блюдо, Продукт и Вес таблиц Блюда, Продукты и Состав, соответственно. Теперь для получения состава овощных блюд можно дать запрос

SELECT Блюдо,Продукт,Вес

FROM Состав_блюд

WHERE Основа = 'Овощи';

и получить на экране терминала данные, которые представлены на рис. 1.3,б. А для получения состава супа Харчо можно дать запрос

SELECT Блюдо, Продукт, Вес

FROM Состав_блюд

WHERE Блюдо = 'Суп харчо';

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]