- •©Ладиженський в.М., Дмитренко т.В., Іщенко а.В., хнамг, 2011
- •Модуль 1. Використання та охорона вод. Загальні положення
- •Тема 1. Водні об’єкти, класифікація, можливість використання.
- •Тема 2. Види водокористування.
- •Тема 3. Якість води. Показники якості води.
- •Тема 4. Нормування якості води. Норми якості води, загальні вимоги до складу та властивостей води.
- •Тема 5. Гранично-допустимі концентрації (гдк) речовин у воді, нормовані речовини, лімітуючи ознаки шкідливості, класи небезпеки речовин.
- •Тема 6. Алгоритм оцінки якості води. Методика оцінки якості води для господарчо-побутової, питної та рибогосподарської категорій водокористування.
- •Послідовність оцінки якості води.
- •Тема 7. Визначення класу та категорії якості води водних об’єктів на основі екологічної класифікації.
- •Тема 8. Якість питної води. Норми постачання води для населення.
- •Тема 9. Вимоги до джерел питного водопостачання. Зони санітарної охорони джерел водопостачання.
- •Тема 10. Централізоване та децентралізоване питне водопостачання.
- •Тема 11. Класифікація джерел впливу на поверхневі водні об’єкти.
- •Тема 12. Утворення господарсько-побутових та міських стічних вод.
- •Тема 13. Поверхневий стік з міської території і територій промислових підприємств.
- •Тема 14. Умови відведення зворотних вод у водні об’єкти. Принципи встановлення гранично допустимих скидів (гдс).
- •Тема 15. Принципи та заходи охорони вод.
- •Модуль 2. Моделювання стану поверхневих вод
- •Тема 1. Визначення фонових концентрацій речовин у водних об’єктах.
- •Тема 2. Прогноз якості води на заданій відстані від випуску стічних вод за методом Фролова-Родзіллера.
- •Тема 3. Визначення кратності основного розбавлення.
- •Тема 4. Визначення кратності початкового розбавлення. Методика підбору параметрів водовипуску для забезпечення початкового розбавлення.
- •Тема 5. Математична модель Стрітера-Фелпса.
- •Тема 6. Методика визначення гранично-допустимої концентрації сгдс в стічній воді. Резерв асимілюючої здатності.
- •Тема 7. Методика визначення сгдс для одиночного водовипуску в межах населеного пункту.
- •7.1. Зосереджений водовипуск.
- •7.2. Розсіювальний водовипуск.
- •7.2.1. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз існує.
- •7.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.
- •Тема 8. Методика визначення сгдс для поодинокого водовипуску за межами населеного пункту.
- •8.1. Розрахунок сгдс, коли раз існує.
- •8.2. Розрахунок сгдс, коли раз не існує.
- •Тема 9. Методика визначення сгдс для декількох водовипусків.
- •Методика розрахунку Випуск стічних вод здійснюється у межах населеного пункту.
- •9.1. Для зосереджених водовипусків.
- •9.2. Для розсіювальних водовипусків.
- •9.2.1. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз існує.
- •9.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.
- •9.2.3. Розрахунок сгдс, коли раз існує.
- •9.2.4. Розрахунок сгдс, коли раз не існує.
- •Тема 10. Екосистема. Основні процеси, що відбуваються в екосистемі: процеси самоочищення водних об’єктів, перенос речовини та енергії водним потоком, трансформація речовини.
- •Тема 11. Процес формування якості води.
- •Тема 12. Консервативні та неконсервативні речовини.
- •Тема 13. Гідравлічні процеси формування якості води.
- •Тема 14. Самоочищення водних об’єктів.
- •Тема 15. Евтрофування водних об’єктів. Алохтонні та автохтонні чинники.
- •Тема 16. Методи захисту та відновлення поверхневих водних об’єктів.
- •Модуль 3. Раціональне використання водних ресурсів
- •Тема 1. Принципи регулювання річкового стоку.
- •Тема 2. Переваги та негативні наслідки регулювання.
- •Тема 3. Компенсаційні заходи щодо попередження та ліквідації негативних наслідків регулювання водотоків.
- •Тема 4. Комплексне використання водосховищ.
- •Тема 5. Дніпровський каскад водосховищ.
- •Тема 6. Міжбасейновий перерозподіл річкового стоку.
- •Тема 7. Використання та охорона підземних вод.
- •Тема 8. Басейновий принцип управління водними ресурсами.
- •Тема 9. Шкідливі дії вод.
- •Тема 1. Використання води у комунальному господарстві.
- •Тема 2. Раціональне використання вод у промисловості.
- •2.1. Технічне водопостачання.
- •2.2. Норми водоспоживання у промисловості.
- •Тема 3. Раціональне використання вод у сільському господарстві.
- •3.1. Зрошування сільськогосподарських культур.
- •3.2. Використання води на тваринницьких комплексах.
- •Модуль 4. Охорона водних ресурсів
- •Тема 1. Механічна очистка.
- •Тема 2. Біологічна очистка.
- •Тема 3. Фізико-хімічна очистка.
- •Тема 4. Глибока очистка (доочистка) стічних вод.
- •Тема 5. Загальноміські очисні споруди.
- •Тема 6. Очисні споруди малих населених пунктів.
- •Тема 7. Поводження з осадами, що утворюються при очищенні стічних вод.
- •7.1. Мулові осади.
- •7.2. Осади виробничих стічних вод.
- •Тема 8. Охорона вод при видобутку корисних копалин.
- •Тема 1. Прибережні водоохоронні зони.
- •Тема 2. Охорона вод при зрошенні сільськогосподарських угідь.
- •Тема 3. Охорона вод на тваринницьких комплексах.
- •Тема 4. Рибогосподарські водні об’єкти.
- •Тема 5. Використання водних об’єктів для рекреації.
- •Тема 1. Правовий розподіл морської акваторії.
- •Тема 2. Охорона моря при судноплавстві.
- •Тема 3. Видобуток корисних копалин на континентальному шельфі.
- •Тема 4. Захисна смуга морського узбережжя.
- •Тема 5. Захист біологічних ресурсів моря.
- •Тема 6. Морські аварії.
- •Тема 7. Охорона і використання Чорного моря.
- •Список літератури
- •Навчальне видання
Тема 3. Видобуток корисних копалин на континентальному шельфі.
Заходи з охорони морського середовища при видобутку корисних копалин на континентальному шельфі регламентуються міжнародними угодами та стандартами, які є обов’язковими для усіх прибережних країн. Цими документами забороняється скид у море будь-яких відходів та матеріалів під час будівництва, облаштування та експлуатації свердловин та інших місць видобутку корисних копалин. Усі відходи та зайві матеріали доставляються на берег. При облаштуванні місць видобутку забезпечується їх герметичність та відокремлення від морського середовища. Поблизу місць видобутку корисних копалин морська вода не повинна мати нафтових плям і бути каламутною.
Тема 4. Захисна смуга морського узбережжя.
З метою захисту прибережної частини моря, яка використовується головним чином для рекреації, по берегу встановлена прибережна водоохоронна зона завширшки 2 км. В межах цієї зони дозволяється розміщувати виключно об’єкти рекреаційної інфраструктури. Забороняється розміщення складів пально-мастильних матеріалів, інших токсичних речовин, будівництво сміттєзвалищ.
Скид очищених стічних вод у море здійснюється за допомогою глибоководних випусків, що прокладаються через захисну смугу.
Тема 5. Захист біологічних ресурсів моря.
Забруднення поверхні моря нафтовою плівкою перешкоджає відтворенню рибних запасів, бо в житті кожної рибини є мить, коли вона перетворюється з малька у дорослу особину. У цю мить вона підпливає до поверхні моря і робить єдиний у житті подих ротом, наповнюючи повітрям плавальний міхур. Наявність нафтової плівки перешкоджає цьому і мальок гине.
З метою захисту біологічних ресурсів моря прийнято чимало міжнародних угод. Ці угоди стосуються квотування вилову риби та морепродуктів, заборони полювання на китів та дельфінів, обмеження здобичі морських котиків та деяких інших морських тварин; про плантації з вирощування мідій та іншої білкової продукції.
Тема 6. Морські аварії.
Припинення скиду в море забруднених вод та сміття з суден, дотримання вимог міжнародних угод і стандартів щодо морського видобутку корисних копалин та здобичі біологічних ресурсів моря, виконання правил захисту моря на прибережній частині суходолу за короткий час забезпечило покращення стану морського середовища і відтворення рибних запасів та морського звіра.
Єдиними суттєвим на сьогодні джерелом забруднення морського середовища залишаються аварії суден та морських платформ з видобутку нафти. Здійснюються заходи щодо попередження морських аварій. Впроваджується більш надійне навігаційне обладнання, будуються танкери з подвійною обшивкою.
Наприкінці 2005 року після аварії танкера «Престиж» у берегів Франції та Іспанії Європейський Союз заборонив перебування в територіальних водах та входження в порти країн ЄС танкерів старої конструкції.
При виникненні аварій на суднах чи морських платформах прибережні країни приймають консолідовані заходи щодо локалізації та ліквідації наслідків забруднення морського середовища і узбережжя. Ці заходи передбачають встановлення бонової огорожі нафтової плями, збирання нафти з поверхні суднами-санітарами, обробку залишків нафти детергентами-флокулянтами, що сприяють опусканню нафти у придонні шари, розчистку пляжів від нафти і дохлої риби та птахів.
Компанія, з вини якої трапилася аварія, відшкодовує постраждалим країнам збитки за забруднення природного середовища.